Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №440/2396/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/2396/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» до Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо неформування та неподання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 31059651, з державного бюджету надміру сплаченої суми митного платежу у розмірі 827 076,33 грн (вісімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість гривень 33 копійки) на розрахунковий рахунок у банку;

зобов`язати Одеську митницю сформувати електронний висновок про повернення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 31059651, надмірно сплаченої суми митного платежу у розмірі 827 076,33 грн (вісімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість гривень 33 копійки) за митною декларацією №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 р. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 31059651, IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк», код банку 300335, та подати такий висновок до органу Державної казначейської служби України.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» (далі також позивач, ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб залишено без задоволення.

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.09.2025 позивач як сільськогосподарський товаровиробник був звільнений від сплати вивізного (експортного) мита під час експорту власновирощеного насіння ріпаку. 16.09.2025 ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» розпочало процедуру декларування та митного оформлення експорту ріпаку, для чого ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС», що є прямим митним представником позивача, до Одеської митниці було подано електронну періодичну митну декларацію типу ЕК10РР, якій присвоєно номер 25UA500090010394U0. Згідно даних періодичної митної декларації маса ріпаку 554900 кг (графа 38), ціна товару за контрактом 199764,00 дол. США (графа 43), вартість товару в гривневому еквіваленті 8236609,32 грн (графа 45). Після завершення навантаження на морське судно AMIRA SAHAR ріпаку в кількості 553680 кг, що підтверджується довідкою ТОВ "СП Рисоіл Термінал" від 23.09.2025, 27.09.2025 до Одеської митниці подано додаткову митну декларацію №25UA500090011064U9 до періодичної митної декларації №25UA500090010394U0, в якій в графі 42 визначена митна вартість товару за ціною контракту в розмірі 199324,80 дол. США, а в графі 45 вартість товару в гривневому еквіваленті - 8270763,32 грн. У графі 33 додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00, аналогічно з періодичною митною декларацією №25UA500090010394U0. Також разом з додатковою митною декларацією №25UA500090011064U9 до Одеської митниці повторно подано документи, а саме: Контракт №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 між ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» та Astarta Trading LTD, Додаток №1 від 11.09.2025 до Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025, Рахунок-фактура PZP/CROP/2025/25-1/2 від 23.09.2025 на оплату товару, навантаженого на морське судно AMIRA SAHAR.

При цьому, згідно наказів Міністерства фінансів України №651 та №631 від 30.05.2012 заповнення та подання електронних митних декларацій відбувається через ліцензоване програмне забезпечення (програму), в якій при внесенні до графи 33 митної декларації коду УКТ ЗЕД товару та до графи 45 його вартості в гривневому еквіваленті автоматично проводиться розрахунок мита та автоматичне заповнення графи 47 "Розрахунок податків" митної декларації. Ліцензована програма не дозволяє самостійне (вручну) внесення інформації до графи 47 "Розрахунок податків".

Також ліцензована програма блокує надсилання до митного органу митної декларації з "невірним", відносно запрограмованого, значенням графи 47 "Розрахунок податків". Таким чином, вже після набрання чинності Законом №4536-IX (04.09.2025), яким сільськогосподарські товаровиробники звільнені від сплати вивізного (експортного) мита під час експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції за кодом 1205 згідно з УКТ ЗЕД (ріпак) - 16.09.2025 під час заповнення періодичної митної декларації №25UA500090010394U0 та 27.09.2025 під час заповнення додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 в графу 47 "Розрахунок податків" автоматично внесено ставку вивізного (експортного) мита в розмірі 10%.

Таке автоматичне внесення інформації в графу 47 "Розрахунок податків" додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 спричинило зарахування Одеською митницею коштів в сумі 827 076,33 грн, як вивізне (експортне) мито за експорт насіння ріпаку за кодом УКТ ЗЕД 1205 10 90 00 за митною декларацією №25UA500090011064U9.

На звернення позивача до митного органу зі заявою про повернення надміру сплаченого вивізного мита відповідач листом №7.10-4/15-01/13/19802 від 31.12.2025 відмовив у такому поверненні.

При цьому, вказаний лист не містив обґрунтування відмови в поверненні позивачу надміру сплаченої суми митного платежу та не містив зазначення про наявність недоліків, визначених в п. 8. розділу ІІІ Порядку №643 для надання відмови в поверненні коштів (відсутність інформації, недостовірність даних, наявність податкового боргу).

Твердження, викладені в листі митного органу №7.10-4/15-01/13/19802 від 31.12.2025 зводяться лише до обґрунтування порушення позивачем приписів Закону №4536-IX через відсутність на момент митного оформлення позивачем експорту насіння ріпаку з кодом УКТ ЗЕД 1205 механізму реалізації цього Закону.

Ці твердження, викладені у листі, позивач вважає безпідставними, так як при зверненні до митного органу зі заявою від 17.12.2025 про повернення надміру сплаченого вивізного мита позивачем було виконано всі вимоги Постанови №1256 щодо надання підтвердження власного вирощування партії ріпаку, що експортувалась за митною декларацією №25UA500090011064U9 від 27.09.2025, ст. 301 Митного кодексу України, Порядку №643 і надано всі документи, що підтверджують реалізацію власно вирощеного насіння ріпаку та відповідачем не встановлено визначених законодавством підстав для відмови в поверненні коштів надміру сплаченого митного платежу, у відповідача відсутнє право діяти на власний розсуд.

Відповідач, Одеська митниця, проти позову заперечував.

30.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що декларантом ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» до митного оформлення за митною декларацією (далі – МД) від 27.09.2026 № 25UA500090011064U9 було заявлено товар «Насіння ріпаку першого класу, врожаю 2025 року, не для сівби, насипом». Митне оформлення товару здійснено зі сплатою вивізного (експортного) мита у сумі 4 097 374,16 грн. за встановленою Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» ставкою 10% від митної вартості товарів.

Право експортера на пільгу зі сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», реалізується у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2025 року № 1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», яка набрала чинності 05.10.2025.

Звернень ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» з приводу внесення змін до митної декларації від 27.09.2026 №25UA500090011064U9 та повернення надмірно сплачених коштів до митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці не надходило.

На момент вивезення цього товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений постановою №1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону №4536 в частині звільнення від сплати вивізного (експортного) мита.

Таким чином, вивезення товару за межі митної території України здійснено 24.09.2025 за періодичною митною декларацією № 25UA500090010394U0 від 16.09.2025. Оформлення додаткової митної декларації № 25UA500090011064U9 здійснено 27.09.2025.

Позивач 17.12.2025 звернувся до Одеської митниці зі Заявою № 1712 від 17.12.2025 про повернення вивізного (експортного) мита в сумі 827 076,33 грн. Одеська митниця листом №7.10-4/15-01/13/19802 від 31.12.2025 надала обґрунтовану відповідь на подану позивачем заяву.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наполягав на тому, що згідно Закону №4536 сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею.

З 04.09.2025 позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, був звільнений від сплати вивізного мита під час експорту власно вирощеного ріпаку за кодом УКТ ЗЕД 1205 і підтвердив власне виробництво ріпаку, що експортувався за періодичною митною декларацією №25UA500090010394U0 від 16.09.2025 та додатковою митною декларацією №25UA500090011064U9 від 27.09.2025, подавши відповідачу до заяви №1712 від 17.12.2025 про повернення надмірно сплаченої суми митного платежу Експертний висновок про походження товару №UAD53208R6950 від 11.12.2025, підготовлений Полтавською торгово-промисловою палатою.

Відповідачем під час розгляду заяви позивача №1712 від 17.12.2025 та у поданому до суду відзиві на позов підтверджено існування Закону №4536 та дію його норм на дату митного оформлення позивачем експорту ріпаку, а також підтверджено отримання висновку регіональної торгово-промислової палати, що доводить експорт позивачем саме власно вирощеного ріпаку.

Позивач вважав, що дія Закону про звільнення позивача від сплати митного платежу є достатньою підставою для повернення фактично сплачених надміру грошових коштів за відсутній митний платіж та заперечував наявність у відповідача вибору варіанту поведінки.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву представник Одеської митниці наполягав на відсутності підстав для формування електронного висновку про повернення ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» надмірно сплаченої суми митного платежу, з підстав, аналогічних зазначеним у відзиві на позовну заяву. Вказував, що Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважав, що відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ».

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 31059651) є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку 4-ї групи, що підтверджується Довідкою Головного управління ДПС у Полтавській області №1920/АП/16-31-04-04-04 від 23.04.2025.

Позивач має в обробітку 17 268,4348 га сільськогосподарської землі та у 2025 році товариством засіяно ріпаком 320,49 га сільськогосподарських земель у Кременчуцькому районі Полтавської області, що підтверджується Звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року форми №4-сг та Витягом з Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції від 09.02.2026.

Зі зазначеної засіяної площі позивачем зібрано 555,9 тон ріпаку, що підтверджується Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2025 році форми 29-сг.

З метою реалізації власно вирощеної у 2025 році сільськогосподарської продукції позивачем укладено Контракт №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 з Astarta Trading LTD (Кіпр).

У вересні 2025 року позивачем та Astarta Trading LTD укладено Додаток №1 від 11.09.2025 до Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025, згідно якого позивач зобов`язався поставити на користь Astarta Trading LTD насіння ріпаку вищого та/або першого класів, насипом, українського походження, врожаю 2025 року в кількості 554.9 тон, в строк до 30.09.2025 на умовах СРТ, морський торговельний порт Південний, М.В.Карго ТОВ та/або морський торговельний порт Чорноморськ, РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ СП ТОВ (згідно Інкотермс 2010).

З метою виконання своїх зобов`язань позивач доставив зі зернового складу - ВП «Семенівський елеватор» ТОВ «Зерно-Агротрейд» (Полтавська область, Кременчуцький район, с-ще Семенівка, вул. Стрітенська, 2) до міста Чорноморськ ріпак в кількості 554 900 кг, який був прийнятий морським терміналом РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ СП ТОВ, що підтверджується договором №СЕ/0207/2025-02 складського зберігання зерна від 02.07.2025, посвідченням про якість зерна від 26.08.2025 №356, довідкою ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» №31 від 05.02.2026.

Згідно платіжної інструкції №С8-17655 від 12.09.2025 товариство перерахувало на казначейський рахунок Державної митної служби України суму в розмірі 850 000,00 грн з призначенням «передоплата за митне оформлення».

16.09.2025 ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» розпочало процедуру декларування та митного оформлення експорту ріпаку, для чого ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС», яке є прямим митним представником позивача, до Одеської митниці було подано електронну періодичну митну декларацію типу ЕК10РР, якій присвоєно номер 25UA500090010394U0.

В періодичній митній декларації №25UA500090010394U0 в графі 31 зазначено найменування товару - насіння ріпаку вищого та/або першого класу, врожаю 2025 року, не для сівби, насипом та в графі 33 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00.

Також згідно даних періодичної митної декларації №25UA500090010394U0 маса ріпаку 554 900 кг (графа 38), ціна товару за контрактом 199 764,00 доларів США (графа 43), вартість товару в гривневому еквіваленті - 8 236 609,32 грн (графа 45).

Разом з періодичною митною декларацією №25UA500090010394U0 до Одеської митниці подано документи, а саме Контракт №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 між ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» та Astarta Trading LTD; Додаток №1 від 11.09.2025 до Контракту № PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025; Рахунок-проформа №PZP/CROP/2025/25-1/1 від 16.09.2025 на оплату товару по Додатку №1 від 11.09.2025 до Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025.

Після завершення навантаження на морське судно AMIRA SAHAR ріпаку в кількості 553,680 тон, що підтверджується довідкою ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 23.09.2025, 27.09.2025 до Одеської митниці подано додаткову митну декларацію №25UA500090011064U9 до періодичної митної декларації №25UA500090010394U0, в якій в графі 42 визначена митна вартість товару за ціною контракту, в розмірі 199 324,80 доларів США, а в графі 45 вартість товару в гривневому еквіваленті - 8 270 763,32 гривень.

У графі 33 додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00, аналогічно з періодичною митною декларацією №25UA500090010394U0.

Також разом з додатковою митною декларацією №25UA500090011064U9 до Одеської митниці повторно подано документи, а саме: Контракт №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 між ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» та Astarta Trading LTD, Додаток №1 від 11.09.2025 до Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025, Рахунок-фактура PZP/CROP/2025/25-1/2 від 23.09.2025 на оплату товару, навантаженого на морське судно AMIRA SAHAR.

При цьому, 16.09.2025 під час заповнення періодичної митної декларації №25UA500090010394U0 та 27.09.2025 під час заповнення додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 в графу 47 «Розрахунок податків» автоматично внесено ставку вивізного (експортного) мита в розмірі 10%.

Таке автоматичне внесення інформації в графу 47 «Розрахунок податків» додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 спричинило зарахування Одеською митницею коштів в сумі 827 076,33 грн, як вивізне (експортне) мито за експорт насіння ріпаку за кодом УКТ ЗЕД 1205 10 90 00 за митною декларацією №25UA500090011064U9.

У подальшому засобами електронного зв`язку в електронній формі позивач 17.12.2025 звернувся до Одеської митниці зі заявою №1712 від 17.12.2025 про повернення вивізного (експортного) мита в сумі 827 076,33 грн, що було надміру сплачене за митною декларацією №25UA500090011064U9.

У своїй заяві №1712 від 17.12.2025 позивач зазначив наступну інформацію, зокрема: суму коштів до повернення за вивізним митом за МД №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 827 076,33 грн; причину виникнення такої суми коштів - Одеська митниця помилково здійснила списання грошових коштів в рахунок сплати вивізного мита за експорт ріпаку, не застосувавши встановлену преференцію, передбачену Законом України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» в редакції, що діяла з 04.09.2025; найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ - ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», Код ЄДРПОУ 31059651; реквізити митної декларації, за якою надміру сплачено вивізне мито - №25UA500090011064U9 від 27.09.2025; напрям перерахування коштів - на поточний рахунок в установі банку зі зазначенням реквізитів банківського рахунку позивача.

До заяви №1712 від 17.12.2025 позивачем долучено копії документів, а саме: періодичної митної декларації №25UA500090010394U0 та додаткової митної декларації №25UA500090011064U9, платіжної інструкції про сплату мита №C8-17655 від 12.09.2025 на суму 850 000,00 грн, а також Експертний висновок про походження товару №UAD53208R6950 від 11.12.2025, підготовлений Полтавською регіональною торгово-промисловою палатою, згідно якого підтверджено, що насіння ріпаку 1-го класу в кількості 553, 680 метричних тон, кодом УКТ ЗЕД 1205109000, що експортується згідно Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 на підставі митної декларації №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 вирощене та зібране підприємством ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» на орендованих землях Кременчуцького р-ну Полтавської області.

Заява від 17.12.2025 №1712 про повернення надміру сплаченого вивізного мита за митною декларацією №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 позивачем подана до Одеської митниці у строк, визначений п.1 розділу ІІІ Порядку №643 (не пізніше 1095 днів від дня списання Одеською митницею грошових коштів в сумі 827 076,33 грн в рахунок сплати вивізного мита під час експорту ріпаку з кодом УКТ ЗЕД 1205 10 90 00).

07.01.2026 засобами електронного зв`язку товариство отримало від Одеської митниці лист №7.10-4/15-01/13/19802 від 31.12.2025, в якому його повідомлено про те, що відповідності до частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі – МКУ) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МКУ, Податковим кодексом України (далі - ПКУ) та іншими законами України з питань оподаткування. У відповідності до положень статей 257, 266 МКУ митне оформлення товарів здійснено на підставі митної декларації, до якої декларантом самостійно внесені серед іншого відомості про нарахування митних та інших платежів, суми митних платежів, щодо способу і особливостей нарахування та сплати митних платежів. Статтею 266 МКУ визначені обов`язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи. Згідно з частиною восьмою статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за №1372/21684, графа 47 митної декларації заповнюється декларантом.

У даному випадку внесення даних до графи 47 митної декларації №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 здійснювалось ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» у відповідності до договору з ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» від 11.09.2025 №09-001, а не митним органом, як вказано у заяві ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» від 17.12.2025 №1712.

При цьому сплати коштів у сумі понад нарахованої за митною декларацією №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 не здійснювалося та, у відповідності до зазначеного, вивізне мито у сумі 827 076,33 грн не є надміру сплаченими митними платежами (грошовими зобов`язаннями).

Щодо звільнення від сплати вивізного мита. Згідно зі статтею 82 МКУ експорт (остаточне вивезення) - це митний режим. відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення. Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, серед іншого, повинна: сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту. Частиною 7 статті 260 МКУ встановлено, що для пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, що вивозяться за межі митної території України за періодичною митною декларацією, застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на день пропуску цих товарів через митний кордон України. Оформлення митним органом тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог МКУ, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу Х МКУ (частина 10 статті 260 МКУ). Згідно з пунктом 5 частини першої статті 290 МКУ обов`язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні умов відповідного митного режиму або митних формальностей, що дозволяють завершити митний режим або операцію з товарами. Законом України від 16 липня 2025 року №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі - Закон №4536) внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Зокрема, запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЕД у розмірі 10 відс. від митної вартості товарів. Сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2025 року №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту» (далі - постанова №1256), яка набрала чинності 05.10.2025, встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують зазначену сільськогосподарську продукцію, вирощену членами таких кооперативів (далі - експортери), митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - експертний висновок), є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».

Вивезення вказаного вище товару за межі митної території України здійснено 24.09.2025 за періодичною митною декларацією №25UA500090010394U0 від 16.09.2025. Оформлення додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 здійснено 27.09.2025. Частиною першою статті 3 МКУ визначено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. На момент вивезення цього товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений постановою №1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону №4536 в частині звільнення від сплати вивізного (експортного) мита.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо неформування та неподання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 31059651, з державного бюджету надміру сплаченої суми митного платежу у розмірі 827 076,33 грн (вісімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість гривень 33 копійки) на розрахунковий рахунок у банку, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1-3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмову, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III зазначеного Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні, такого висновку передбачений пунктом 11 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

Висновки щодо правозастосування

Отже, сукупний аналіз вищенаведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів та подання платником податків відповідної заяви у довільній формі щодо такого повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Також, необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Відповідно до частини 5 статті 301 МК України визначено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до норм статті 4 МК України, до складу митних платежів, серед іншого, входить мито.

Відповідно до статті 273 МК України вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Законом України від 10.09.1999 № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (далі Закон №1033-XIV) затверджено ставки вивізного (експортного) мита на окремі види олійних культур.

Законом України від 16.07.2025 № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі Закон №4536-ІХ) внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (далі Законом № 1033-XIV), які набрали чинності 04.09.2025.

Зокрема, запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з КТЗЕД) у розмірі 10 відсотків від митної вартості товарів.

Статтею 1-1 Закону № 1033-XIV (в редакції Закону № 4536-IX станом на 04.09.2025) передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита.

Термін "сільськогосподарський товаровиробник" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Наказом Міністерства фінансів від 05.09.2025 №455 «Про внесення зміни до Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита» доповнено Класифікатор звільнень від сплати вивізного мита, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, новою позицією такого змісту: /11 / Сільськогосподарська продукція, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, власно вирощена сільськогосподарськими товаровиробниками, а також членами сільськогосподарських кооперативів / 063 / Закон України від 10 вересня 1999 року № 1033-XIV "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", стаття 1-1.

Підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що сільськогосподарський товаровиробник це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до положень пункту 291.4 статті 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Судом встановлено, що ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 31059651) є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку 4-ї групи, а основним видом економічної діяльності ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 31059651) за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується Довідкою Головного управління ДПС у Полтавській області №1920/АП/16-31-04-04-04 від 23.04.2025.

Позивач має в обробітку 17 268,4348 га сільськогосподарської землі та у 2025 році товариством засіяно ріпаком 320,49 га сільськогосподарських земель у Кременчуцькому районі Полтавської області, що підтверджується Звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року форми №4-сг та Витягом з Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції від 09.02.2026.

Зі зазначеної засіяної площі позивачем зібрано 555,9 тон ріпаку, що підтверджується Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2025 році форми 29-сг.

Отже, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивач має у користуванні землі сільськогосподарського призначення, здійснює збір вирощеного врожаю.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою реалізації власно вирощеної у 2025 році сільськогосподарської продукції позивачем укладено Контракт №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 з Astarta Trading LTD (Кіпр).

У вересні 2025 року позивачем та Astarta Trading LTD укладено Додаток №1 від 11.09.2025 до Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025, згідно якого позивач зобов`язався поставити на користь Astarta Trading LTD насіння ріпаку вищого та/або першого класів, насипом, українського походження, врожаю 2025 року в кількості 554.9 тон, в строк до 30.09.2025 на умовах СРТ морський торговельний порт Південний, М.В.Карго ТОВ та/або морський торговельний порт Чорноморськ, РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ СП ТОВ (згідно Інкотермс 2010).

З метою виконання своїх зобов`язань позивач доставив з зернового складу - ВП «Семенівський елеватор» ТОВ «Зерно-Агротрейд» (Полтавська область, Кременчуцький район, с-ще Семенівка, вул. Стрітенська, 2) до міста Чорноморськ ріпак в кількості 554 900 кг, який був прийнятий морським терміналом РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ СП ТОВ, що підтверджується договором №СЕ/0207/2025-02 складського зберігання зерна від 02.07.2025, посвідченням про якість зерна від 26.08.2025 №356, довідкою ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» №31 від 05.02.2026.

Платіжною інструкцією №С8-17655 від 12.09.2025 товариство перерахувало на казначейський рахунок Державної митної служби України суму в розмірі 850 000,00 грн з призначенням «передоплата за митне оформлення».

16.09.2025 ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» розпочало процедуру декларування та митного оформлення експорту ріпаку, для чого ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС», яке є прямим митним представником позивача, до Одеської митниці було подано електронну періодичну митну декларацію типу ЕК10РР, якій присвоєно номер 25UA500090010394U0.

В періодичній митній декларації №25UA500090010394U0 в графі 31 зазначено найменування товару - насіння ріпаку вищого та/або першого класу, врожаю 2025 року, не для сівби, насипом та в графі 33 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00.

Також згідно даних періодичної митної декларації №25UA500090010394U0 маса ріпаку 554 900 кг (графа 38), ціна товару за контрактом 199 764,00 доларів США (графа 43), вартість товару в гривневому еквіваленті - 8 236 609,32 грн (графа 45).

Разом з періодичною митною декларацією №25UA500090010394U0 до Одеської митниці подано документи, а саме, Контракт №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 між ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» та Astarta Trading LTD; Додаток №1 від 11.09.2025 до Контракту № PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025; Рахунок-проформа №PZP/CROP/2025/25-1/1 від 16.09.2025 на оплату товару по Додатку №1 від 11.09.2025 до Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025.

Після завершення навантаження на морське судно AMIRA SAHAR ріпаку в кількості 553,680 тон, що підтверджується довідкою ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 23.09.2025, 27.09.2025 до Одеської митниці подано додаткову митну декларацію №25UA500090011064U9 до періодичної митної декларації №25UA500090010394U0, в якій в графі 42 визначена митна вартість товару за ціною контракту, в розмірі 199 324,80 доларів США, а в графі 45 вартість товару в гривневому еквіваленті - 8 270 763,32 гривень.

У графі 33 додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00, аналогічно з періодичною митною декларацією №25UA500090010394U0.

Також разом з додатковою митною декларацією №25UA500090011064U9 до Одеської митниці повторно подано документи, а саме: Контракт №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 між ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» та Astarta Trading LTD, Додаток №1 від 11.09.2025 до Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025, Рахунок-фактура PZP/CROP/2025/25-1/2 від 23.09.2025 на оплату товару, навантаженого на морське судно AMIRA SAHAR.

Згідно Експертного висновку про походження товару №UAD53208R6950 від 11.12.2025, підготовленого Полтавською регіональною торгово-промисловою палатою, підтверджено, що насіння ріпаку 1-го класу в кількості 553, 680 метричних тон, кодом УКТ ЗЕД 1205109000, яке експортується згідно Контракту №PZP/CROP/2025/26 від 01.07.2025 на підставі митної декларації №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 - вирощене та зібране підприємством ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» на орендованих землях Кременчуцького р-ну Полтавської області.

Відповідно до довідки виробника зерна ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» від 16.09.2025 №1609/25 товар насіння ріпаку вищого та/або першого класів, українського походження, врожаю 2025 року, у кількості 554,900 тон 10%, що постачається на експорт та відвантажується з ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», за контрактом №PZP/CROP/2025/26-LTD від 01.07.2025, додаткова угода №1 від 11.09.2025, був цілком вирощений та зібраний на території України, Полтавської області, Кременчуцького району.

Аналогічно у довідці експортера/виробника зерна ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» від 23.09.2025 №2309/25 зазначено, що насіння ріпаку українського походження врожаю 2025 року, у кількості 553,680 мт, що постачається на ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» за контрактом №PZP/CROP/2025/26-LTD від 01.07.2025, додаток №1 від 11.09.2025, з метою завантаження на т/х «AMIRA SAHAR», була цілком вирощена та зібрана на території України, Полтавської області, Кременчуцького району.

Отже, з викладеного слідує, що ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» є сільськогосподарським товаровиробником, який в силу набрання чинності Законом № 4536-ІХ з 04.09.2025 звільнений від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого статтею 1-1 Закону 1033-XIV.

Окрему увагу суд звертає на те, що в межах цієї справи відповідач, Одеська митниця, не заперечувала фактів того, що ТОВ "ІПК Полтавазернопродукт" є сільськогосподарським товаровиробником; ріпак, поставлений ним на експорт - є сільськогосподарською продукцією власного вирощування; митне оформлення сільськогосподарської продукції здійснено позивачем за вірним кодом УКТЗЕД; і в цілому позивач має право на пільгу: сплату експортного мита за ставкою 10%.

Виходячи з матеріалів справи, суд також підтверджує, що, здійснюючи експорт товару з території України, позивач, як сільськогосподарських товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТЗЕД, мав право на відповідну митну пільгу.

Позивач створював, що 16.09.2025 під час заповнення періодичної митної декларації №25UA500090010394U0 та 27.09.2025 під час заповнення додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 в графу 47 «Розрахунок податків» автоматично внесено ставку вивізного (експортного) мита в розмірі 10%.

Таке автоматичне внесення інформації в графу 47 «Розрахунок податків» додаткової митної декларації №25UA500090011064U9 спричинило зарахування Одеською митницею коштів в сумі 827 076,33 грн, як вивізне (експортне) мито за експорт насіння ріпаку за кодом УКТ ЗЕД 1205 10 90 00 за митною декларацією №25UA500090011064U9.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем, Одеською митницею, не заперечувався та не спростовувався; а отже, суд вважає, що визнаний, той факт, що на дату заповнення періодичної митної декларації представниками позивача формування ставки вивізного експортного мита у відповідній митній декларації відбувалося в автоматичному режимі та не залежало від волі декларанта.

Більше того, суд констатує, що в цілому Одеська митниця не спростовувала не тільки наявність у ТОВ "ІПК «Полтавазернопродукт» права на митну пільгу. Але відповідач не заперечував і той факт, що сплачене вивізне мито є таким, що сплачено надмірно, оскільки було справлено вже після набрання сили законом, що встановив відповідні пільги.

Одеською митницею було відмовлено ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» у поверненні надмірно сплаченого мита з єдиної підстави: оскільки на момент вивезення цього товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським вирощеної товаровиробникам здійсненні при експорту власно сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений постановою №1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону № 4536.

Суд критично оцінює цю підставу та вказує, що вона суперечить Конституції України і Закону №4536.

Законом України від 16.07.2025 № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі Закон № 4536-ІХ) внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (далі Законом № 1033-XIV), зокрема, запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10 відсотків від митної вартості товарів.

Вказані зміни набрали чинності 04.09.2025.

Тобто, станом на дату здійснення експорту товару з території України позивач ТОВ «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», як сільськогосподарських товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТЗЕД, в силу приписів чинного законодавства мав право на пільгу зі сплати вивізного (експортного) мита.

Дійсно, тільки 03.10.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою установлено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують зазначену сільськогосподарську продукцію, вирощену членами таких кооперативів (далі - експортери), митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - експертний висновок), є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур".

Але суд наголошує, що в силу вимог Конституції України норми закону є такими, що підлягають безумовному виконанню, в тому числі і Одеською митницею. Відсутність підзаконного нормативного акту, який конкретизує умови та порядок застосування пільг, що передбачені законом - не є підставою не застосовувати закон і не може слугувати виправданням відмови в реалізації законного права. Реалізація права на пільгу, закріпленого в Законі, не може ставитися в залежність від наявності чи відсутності підзаконного регулювання та затвердженого механізму підтвердження походження товару, адже відсутність порядку реалізації права на звільнення від сплати вивізного мита не анулює саму пільгу.

При цьому, ані Законом 4356, ані постановою КМУ не визначено жодних застережень щодо неможливості реалізації відповідним сільськогосподарським виробником права на отримання пільги зі сплати мита до прийняття КМУ рішення щодо визначення переліку документів, необхідних для підтвердження свого статусу сільськогосподарського виробника та отримання пільги зі сплати такого мита.

У той же час слід звернути увагу, що позивач звернувся зі заявою про повернення надмірно сплаченого експортного мита вже в період дії постанови № 1256, а саме 17.12.2025 року; та подав заяву про повернення надмірно сплаченого мита й додаткові документи у відповідності з вимогами цієї постанови. Тому суд не вбачає причин, з яких положення цієї постанови не могли би бути до позивача застосовані.

З приписів Порядку №643 слідує, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці сформувати електронний висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та надіслати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений повноваженнями перевірити факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у заявника податкового боргу.

Як встановлено судом, позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до Одеської митниці з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених коштів, згідно митної декларації №25UA500090011064U9 від 27.09.2025, додавши до заяви відповідні документи.

Проте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не вчинено дій, передбачених Порядком №643.

Відтак, зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити шляхом: - визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці щодо неформування та неподання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 31059651, з Державного бюджету надміру сплаченої суми митного платежу у розмірі 827 076,33 грн (вісімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість гривень 33 копійки) на розрахунковий рахунок у банку;

- зобов`язання Одеської митниці сформувати електронний висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 31059651, надмірно сплаченої суми митного платежу у розмірі 827 076,33 грн (вісімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість гривень 33 копійки) за митною декларацією №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 31059651, IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Райффайзен Банк”, код банку 300335, та подати такий висновок до органу Державної казначейської служби України.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

Отже, сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» (вул. Заводська, 1, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000, ЄДРПОУ 31059651) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо неформування та неподання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ”, код ЄДРПОУ 31059651, з Державного бюджету надміру сплаченої суми митного платежу у розмірі 827 076,33 грн (вісімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість гривень 33 копійки) на розрахунковий рахунок у банку.

Зобов`язати Одеську митницю сформувати електронний висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ”, код ЄДРПОУ 31059651, надмірно сплаченої суми митного платежу у розмірі 827 076,33 грн (вісімсот двадцять сім тисяч сімдесят шість гривень 33 копійки) за митною декларацією №25UA500090011064U9 від 27.09.2025 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ”, код ЄДРПОУ 31059651, IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ “Райффайзен Банк”, код банку 300335, та подати такий висновок до органу Державної казначейської служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ» витрати зі сплати судового збору у сумі 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков