Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №400/13854/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 р. № 400/13854/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2

провизнання дій та бездіяльності протиправними; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) та просить суд:

1. Визнати незаконним та протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовий облік і внесення його даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виключення з військового обліку.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виключення з військового обліку.

Позов мотивований, тим, що відповідач протиправно поновив позивача на військовому обліку.

Відповідач подав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити та вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25.05.2023 був взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.05.2023 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 13-А наказу Міністерства охорони здоров`я № 402.

25.05.2023 був виключений з військового обліку на підсаві підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232 "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).

Виявивши у застосунку "Резерв+" відомості про перебування на військовому обліку, позивач через адвоката звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку. Відповіді не отримав.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - порядок № 1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу першого пункту 81 порядку № 1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 151 цього Порядку та підпункті 101 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 101 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Згідно з абзацами першим та другим п.15 Порядку № 1487, за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі органи реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951 органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

Тобто, вказаний Закон визначає та покладає певні права та обов`язки на відповідача, у тому числі щодо внесення актуальних відомостей про особу до реєстру.

Електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (частина перша статті 141 Закону № 1951).

"Резерв+" є мобільним застосунком для уточнення облікових даних та отримання обмеженої інформації з "Оберіг" (Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів").

Отже, джерелом інформації, яку особа отримує із мобільного застосунку "Резерв+", та інформації, що міститься у військово-обліковому документі в електронній формі, є реєстр.

Так, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, виключенню з військового обліку у відповідних ТЦК підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби та до їх військово-облікового документа вносяться відповідні дані.

На час виключення позивача з військового обліку був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - порядок № 921).

Відповідно до пункту 56 Порядку № 921, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством. Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Згідно із відомостями тимасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 відомості про виключення позивача із військового обліку були внесені до військово-облікового документа.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зауважив, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних."

Отже, позивача було правомірно виключено з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії, запис у реєстрі був приведений у відповідність на підставі цієї постанови, про що свідчить витяг із застосунку "Резерв+" станом на 13.09.2024.

Відповідачем було автоматично поновлено позивача на військовому обліку. Причин поновлення на обліку позивача відповідач у відзиві не навів. До відзиву відповідач надав відповідь на заяву від 30.06.2025 № 11/8426, в якій позивачу було повідомлено, що постанова військово-лікарської комісії від 25.05.2023 підлягає затвердженню регіональною комісією.

Згідно частиною першою статті 37 Закону № 2232, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Тому суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача стосовно взяття позивача на військовий облік.

Однак після звернення позивача, відповідач мав виключити позивача із військового обліку, оскільки постанова військово-лікарської комісії від 25.05.2023, якою позивача визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, є чинною.

Тому суд вбачає підстави для зобов`язання відповідача виключити позивача із військового обліку.

Водночас, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Тому суд вважає ефективним способом захисту прав позивача визнання бездіяльності стосовно невиключення позивача із військового обліку та зобов`язання виключити його на підставі постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.05.2023.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік.

3. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиключення ОСОБА_1 із військового обліку.

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.05.2023.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна