Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №380/14870/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 рокусправа № 380/14870/25 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/14870/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 54 протоколу від 07.02.2025 № 22/168 про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.05.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.10.2023 № 321/КЦ/8095 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн;

- визнати протиправним скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 14 протоколу від 07.02.2025 № 4/зм яким пункт 45 протоколу засідання Комісії від 26.01.2024 № 15/168(2024) викладено у такій редакції: «дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.05.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.10.2023 № 321/КЦ/8095 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн 00 коп».;

- зобов`язати Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 відповідно до пункту 45 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.01.2024 № 15/168 у розмірі 15 000 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є дружиною військовослужбовця Збройних Сил України, водія протитанкового взводу 2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_2 штаб-сержанта ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час оборонних дій, здійснюючи заходи, необхідні для забезпечення оборони України.

У зв`язку з письмовою відмовою матері загиблого ОСОБА_2 від належної їй частини одноразової грошової допомоги, оформленої нотаріально засвідченою заявою від 01.06.2023, пунктом 45 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.01.2024 № 15/168 дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 - ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в сумі 15 000 000 грн. 00 коп. На підставі вказаного рішення позивачці розпочато виплату одноразової грошової допомоги.

24.06.2024 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Мухою М.Т. посвідчено заяву ОСОБА_2 , якою остання повідомила про відкликання раніше складеної 01.06.2023 заяви про відмову від виплати частки одноразової грошової допомоги за своїм загиблим сином ОСОБА_3 .

13.11.2024 ОСОБА_2 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 свого сина штаб-сержанта ОСОБА_3 .

Рішенням Комісії, оформленим пунктом 54 протоколу від 07.02.2025 № 22/168 призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн.

Пунктом 14 протоколу засідання Комісії від 07.02.2025 № 4/зм у зв`язку зі зміною кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Пункт 45 протоколу засідання комісії від 26.01.2024 № 15/168(2024) викладено у такій редакції: «дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.05.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.10.2023 № 321/КЦ/8095 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн».

Позивачка вважає Рішення Комісії, оформлені пунктом 54 протоколу від 07.02.2025 № 22/168 та пунктом 14 протоколу від 07.02.2025 № 4/зм протиправними з огляду на наступне.

Станом на день (дату) загибелі штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги мали його матір - ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_1 .

Письмовою заявою від 01.06.2023 ОСОБА_2 відмовилась та засвідчила, що не претендує на частку одноразової грошової допомоги за своїм загиблим сином ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 239 від 30.05.2023, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.

Надалі, матір загиблого - ОСОБА_2 заявою від 24.06.2024 повідомила про відкликання складеної 01.06.2023 нотаріально посвідченої заяви про відмову від виплати їй частки одноразової грошової допомоги за своїм загиблим сином ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 239 від 30.05.2023, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військово-службовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.

Абзацом 14 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що у разі, якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

На день звернення ОСОБА_2 із заявою від 13.11.2024 виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 було призначено позивачці ОСОБА_1 , як дружині загиблого відповідно до п. 45 протоколу засідання Комісії від 26.01.2024 № 15/168 і здійснення таких виплат було фактично розпочато.

Враховуючи викладене, з огляду на положення абз.14 п.2 Постанови № 168 у Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не було жодних правових підстав для прийняття рішення про виплату частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та зміну розміру частки одноразової грошової допомоги, призначеної ОСОБА_1 , оскільки після призначення одноразової грошової допомоги позивачці це питання могло бути вирішено виключно за взаємною згодою її та ОСОБА_2 або в судовому порядку між ними.

ОСОБА_4 для вирішення питання про отримання частки одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України до ОСОБА_1 або до суду не зверталася.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення, просила позов задоволити повністю.

Відповідач - Міністерство оборони України, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що позивачем не заперечується, що право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на день (дату) загибелі штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і таке право належить його матері - ОСОБА_2 та дружині - ОСОБА_1 .

Згідно Постанови № 168 (в редакції станом на день загибелі ОСОБА_3 17.05.2023, тобто датою з якою законодавець пов`язує день виникнення права) та пункту 1.6. Порядку № 45 якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Станом на день звернення ОСОБА_2 (13.11.2024) одноразова грошова допомога не була виплачена ОСОБА_1 в повному розмірі, оскільки згідно пункту 1.10. Порядку № 45 одноразова грошова допомога виплачується поетапно, а тому рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладені у пункті 54 протоколу від 07.02.2025 № 22/168 та пункті 14 протоколу від 07.02.2025 № 4/зм є законним та обґрунтованими.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що станом на 13.11.2024 (дата звернення матері ОСОБА_2 про призначення та виплату ОГД) одноразова грошова допомога не була виплачена позивачці в повній сумі. Тому рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 14 протоколу від 07.02.2025 № 4/зм яким пункт 45 протоколу засідання Комісії від 26.01.2024 № 15/168(2024) викладено у такій редакції: «дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.05.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.10.2023 № 321/КЦ/8095 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн 00 коп», є законним та не порушують права позивачки.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 25.07.2025 у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

17.05.2023 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, штаб-сержант ОСОБА_3 загинув.

01.06.2023 Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Мухою М.Т. посвідчено заяву ОСОБА_2 , про відмову від отримання частки одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_5 .

23.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка штаб-сержанта ОСОБА_3 .

26.01.2024 Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги за № 15/168, яке викладене у пункті 45 протоколу, призначено дружині загиблого ( ОСОБА_1 ) одноразову грошову допомогу у сумі 15 000 000 грн 00 коп.

24.06.2024 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Мухою М.Т. посвідчено заяву ОСОБА_2 , про відкликання раніше складеної від 01.06.2023 заяви про відмову від виплати частки одноразової грошової допомоги за своїм загиблим сином ОСОБА_3 .

13.11.2024 ОСОБА_2 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо виплати їх одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_3

07.02.2025 Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за № 22/168, яке викладене у пункті 54 протоколу призначено одноразову грошову допомогу матері загиблого ( ОСОБА_2 ) одноразову грошову допомогу в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн.

07.02.2025 зв`язку зі зміною кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (матір загиблого військовослужбовця відкликала раніше подану до ІНФОРМАЦІЯ_7 нотаріально засвідчену відмову від частки допомого та звернулася із заявою на отримання допомоги до згаданого ІНФОРМАЦІЯ_7 ) рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за № 4/зм, яке викладене у пункті 14 протоколу, пункт 45 протоколу засідання Комісії від 26.01.2024 № 15/168(2024) викладено у такій редакції: «дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.05.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.10.2023 № 321/ КЦ/8095 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн 00 коп».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що на її думку не відповідають вимогам законодавства.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачкою про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції на час спірних правовідносин).

Згідно із ст. 41 вказаного Закону, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві

Відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ, в редакції на час спірних правовідносин).

Згідно із ст. 16-1 вказаного Закону:

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно із ч. 1 ст. 16-3 вказаного Закону, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Згідно із ч. 8 ст. 16-3 вказаного Закону, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Згідно із ч. 9 ст. 16-3 вказаного Закону, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 2 Постанови КМ України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції на час спірних правовідносин), сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 за № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232, затверджені «Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану»

Згідно із п. 1.3. цього ж Порядку (в редакції на час спірних правовідносин), сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно із п. 1.4. цього ж Порядку, особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно із п. 1.5. цього ж Порядку, у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Згідно із п. 1.6. цього ж Порядку, якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Згідно із п. 1.7. цього ж Порядку, ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Згідно із п. 1.10. цього ж Порядку, призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_3 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно:

на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД;

залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суд зазначає наступне:

Відповідачі не можуть бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Одноразова грошова допомога (щодо предмету спору), призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.

Особи, які мають право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Сім`ям загиблих осіб, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Сторонами у справі не заперечується, що спірна одноразова грошова допомога позивачці, на момент звернення матері загиблого про відповідну виплату та прийняття спірних рішень, в повному розмірі не виплачена.

Позивачка не спростовує право матері загиблого на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

Позивачка жодними належними та допустимими доказами не обґрунтувала настання обставин, про те, що матір загиблого звернулась за отримання відповідної допомоги вже після призначення та виплати її у повному розмірі позивачці.

Відтак на переконання суду, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги в даному випадку не може вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку, оскільки не настали відповідні обставини.

Матір загиблого, як особа, які мають право на отримання ОГД, реалізувати це право з дня його виникнення і вправі після відмови протягом встановлено строку змінити своє рішення щодо отримання чи не отримання відповідної ОГД.

Таким чином, спірні рішення відповідачів, щодо призначенням і виплати одноразової грошової допомоги матері загиблого в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн, відповідають наведеним фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, відтак є правомірні і не підлягають скасуванню.

Також, суд не вбачає жодних правових підстав зобов`язати відповідачів здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги лише ОСОБА_1 - дружині загиблого у розмірі 15 000 000 грн 00 коп, оскільки таке буде порушувати наведені вище права матері загиблого.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються аргументи позивачки та враховуються заперечення відповідачів.

Відповідно позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

В И Р Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,– відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 02.06.2026.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович