Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №320/29812/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Київ справа №320/29812/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у якому просив суд:

- визнати протиправною та незаконною бездіяльність Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі поданої заяви від 06.05.2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, не містить чітких та зрозумілих підстав відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, в зв`язку із чим, не дають змоги встановити, у чому саме поданий пакет документів не відповідає вимогам ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та які документи необхідно надати позивачу для прийняття рішення про надання йому відстрочки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в реєстрах та базах даних, до яких у відповідача є доступ, не міститься даних щодо особи, якій надає догляд позивач відповідно до своєї заяви про відстрочку. Відтак, відповідач не має можливості перевірити дані щодо відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, якій надає догляд позивач.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , з метою отримання відстрочки від призову військову службу під час мобілізації, в порядку статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та в порядку приписів постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 особисто звернувся із заявою від 06.05.2025 року на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою отримання інформації про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року на адресу комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено адвокатський запит від 27.05.2025 року.

У відповідь на адвокатський запит від 27.05.2025 року листом від 30.05.2025 року № 4193 повідомлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року протоколом комісії від 13.05.2025 року № 1305-25 ухвалено рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причини відмови: заявник не підтвердив документально неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою другого ступеня споріднення.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про надання відстрочки від призову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення), встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 11 Положення передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Згідно з пунктом 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року (далі - Порядок) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Пунктом 57 Порядку встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Згідно з пунктом 58 Порядку за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 60 Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд вважає, вказану вимогу необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 06.05.2025 позивач звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 14 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До вказаної вище заяви заявником додані наступні документи: завірена копія паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_1 ; завірена копія РНОКПП ОСОБА_1 ; завірена копія військово - облікового документу, № в реєстрі Оберіг 150920231320252600309; завірена копія паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_2 ; завірена колія РНОКПП на ім?я ОСОБА_2 ; завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; завірена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; завірена копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № НОМЕР_3 від 07.04.2023 року; завірена копія довідки до акту МСЕК серії 12 ААБ № 529286 на ім?я ОСОБА_2 ; завірена копія медичного висновку ЛКК № 22/17 від 13.05.2024 року на ім?я ОСОБА_2 ; завірена копія витягу з реєстру територіальної громади № 2025/002759236 від 26.02.2025 року; завірена копія довідки про фактичне місце проживання особи на території Житлового комплексу «Файна Таун» від 06.03.2025 року № 05/03/137; завірена копія заяви ОСОБА_2 від 20.06.2024 року; завірена копія акту № 3/9 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 12.03.2025 року (додаток 8 до Порядку № 560).

Листом від 30.05.2025 року № 4193 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року протоколом комісії від 13.05.2025 № 1305-25 ухвалено рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причини відмови: заявник не підтвердив документально неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою другого ступеня споріднення.

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, прийняв рішення за наслідком розгляду заяви, а саме відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин такої відмови.

З огляду на вказане, судом не встановлено протиправної бездіяльності позивача щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відтак, у цій частині позову слід відмовити.

Щодо вимоги позивача зобов`язати надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі поданої заяви від 06.05.2025, суд зазначає, що питання про надання відстрочки вирішується саме відповідачем та належить до дискреційних повноважень останнього.

Відтак, вимоги в цій частині, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що в ході розгляду справи не надавалась оцінка наявності або відсутності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з п. 14 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки позивачем не заявлялись вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову, що позбавляє суд можливості встановити правомірність або протиправність рішення суб`єкта владних повноважень поза заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.