Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №300/602/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. справа № 300/602/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Геник Андрій Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом від 20.01.2026 р. №6 Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

- зобов`язати Комісію з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додані до неї документи з врахуванням висновків суду.

Позовні вимоги мотивовані прийняттям Комісією з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправного рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.05.2026 року від Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що без надання позивачем довідки саме з ЄДЕБО комісія позбавлена можливості перевірити, чи не порушує навчання позивача в Польщі принцип послідовності.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 30.06.2017 р. здобув освіту молодшого спеціаліста на спеціальності «5.01020121 фізичне виховання» у Відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України».

02.09.2024 р. позивача було зараховано на 1 курс денної форми навчання до Вищої Школи внутрішньої безпеки в місті Лодзь, Республіка Польща на підставі наказу про зарахування №4330-н від 02.09.2024 р. спеціалізація «Право», ступінь вищої освіти – магістр, що також підтверджується довідкою №85 від 25.09.2025 року.

З моменту зарахування та станом на дату подання заяви про надання відстрочки позивач безперервно перебуває у статусі здобувача вищої освіти за денною формою навчання.

Згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з 15.11.2024 року позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Посилаючись на положення пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 11 грудня 2024 року позивачем на адресу відповідача була направлена заява з додатками, що вимагаються для такого подання, в якій позивач повідомив, що є особою, яка має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому, просить оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До письмової заяви позивач додав документи, серед яких:

- нотаріально посвідчена копія паспорта Позивача;

- нотаріально посвідчена копія картки платника податків позивача;

- нотаріально посвідчена копія довідки про реєстрацію місця проживання позивача;

- нотаріально посвідчена копія контракту на навчання позивача;

- нотаріально посвідчена копія довідки №437 від 04.10.2024 р. позивача;

- нотаріально посвідчена копія довідки про статут студента позивача з нотаріально посвідченим перекладом;

- нотаріально посвідчена копія довідки про зарахування іноземця на навчання з нотаріально посвідченим перекладом;

- нотаріально посвідчена копія військово-облікового документа позивача;

- оригінал військово-облікового документа з Резерв+ позивача.

20 січня 2026 року на засіданні Комісії відповідача було розглянуто заяву позивача, за результатами чого було складено Протокол №6 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Причиною відмови відповідач вказав «подані документи не відповідають вимогам пп.1 п.3 додатку 5 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 (зі змінами) – не надано довідку ЄДЕБО».

Позивач вважає таку відмову відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв`язку із відсутністю довідки Єдиної державної електронної бази з питань освіти – протиправною у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №3543-XII, мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Отже, студенти, що навчаються на очній формі у передвищому або професійно-технічному або вищому навчальному закладі мають право на звільнення від мобілізації при документальному підтвердженні цієї підстави.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок, серед іншого, визначає порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Кабінет Міністрів України постановою за №560 від 16.05.2024 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).

Згідно з пунктом 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Згідно пункту 62 Прядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Отже, наведеною нормою для військовозобов`язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Суд зазначає, що 13 липня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України №752 створено Єдину державну електронну базу з питань освіти. Документ визначає, що Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс».

Отже, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, оскільки не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не можуть сформувати довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Відповідно до частини 1 статті 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Судом встановлено, що позивача з 02.09.2024 року зараховано на 1 курс денної форми навчання до Вищої Школи внутрішньої безпеки в місті Лодзь, Республіка Польща на підставі наказу про зарахування №4330-н від 02.09.2024 р. спеціалізація «Право», ступінь вищої освіти – магістр, що також підтверджується довідкою №85 від 25.09.2025 року.

Згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з 15.11.2024 року позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, щодо порушення послідовності, яка передбачене частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідач таких доказів про порушення вказаної послідовності здобуття вищої освіти суду не надає.

Крім того, суд зауважує, що реєстр суб`єктів освітньої діяльності не містить відомостей про заклади вищої та професійної освіти, зокрема Польщі, а тільки про ті, які розташовані в Україні (https://registry.edbo.gov.ua/search/).

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 20.01.2026 року №6 Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом від 20.01.2026 р. №6 Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати Комісію з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додані до неї документи з врахуванням висновків суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.