Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №120/8986/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 червня 2026 р. Справа № 120/8986/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо не нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.11.2018 року по 18.07.2022 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у розмірі 4076,74 грн.

Ухвалою судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог.

Крім того, одночасно з відзивом на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою судом в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позивач з серпня 2015 по 29.11.2018 проходила службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2018 №235 ОСОБА_1 , призначена наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.11.2018 №161-РС на посаду діловода, яка прибула із військової частини НОМЕР_2 . З 30.11.2018 зарахована до списків особового складу частини, справи та посаду прийняла, приступила до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом по 4 тарифному розряду у розмірі 2730 грн.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.07.2022 позивач виключена із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з 21.07.2022.

Отже в період з 30.11.2018 по 21.07.2022 позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №120/10972/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов`язано НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 29.11.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язано НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4076,74 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Тобто, вказаним рішенням визнано право ОСОБА_1 на індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4076,74 грн.

Вважаючи, що військова частина НОМЕР_1 протиправно не нарахувала та не виплатила їй індексацію-різницю, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають, зокрема, доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення.

Частиною шостою статті 2 Закону №1282-XII передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

На виконання Закону №1282-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 липня 2003 року №1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Абзацами третім, четвертим, п`ятим та шостим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) роботодавець повинен визначити розмір підвищення доходу та суму можливої індексації, а у разі якщо розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, працівнику (військовослужбовцю) виплачується індексація-різниця, яка визначається як різниця між цими величинами.

Сума індексації, визначена відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078 як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу, має щомісячний характер та виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів), за наслідками якого роботодавець зобов`язаний повторно здійснити розрахунок відповідно до вимог цього Порядку.

У постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 02 листопада 2023 року у справі №420/21528/21, від 10 квітня 2024 року у справі №200/564/23, від 19 лютого 2025 року у справі №420/2653/24 та від 07 січня 2026 року у справі №200/65/25 Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого індексація-різниця є обов`язковою складовою грошового забезпечення військовослужбовця, яка підлягає щомісячному нарахуванню та виплаті до настання передбачених Порядком №1078 підстав для припинення або перегляду її розміру.

Аналіз наведених постанов Верховного Суду, зокрема постанови від 10 квітня 2024 року у справі №200/564/23, свідчить, що після визначення конкретного розміру індексації-різниці така виплата підлягає щомісячному нарахуванню та виплаті до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до звільнення військовослужбовця зі служби. Переведення військовослужбовця до іншої військової частини чи призначення на іншу посаду саме по собі не є підставою для припинення виплати індексації-різниці, якщо її розмір був визначений у встановленому законом порядку та не настали передбачені Порядком №1078 підстави для припинення такої виплати.

Крім того, Верховний Суд послідовно виходить із того, що належним відповідачем у спорах щодо нарахування та виплати складових грошового забезпечення є та військова частина, установа або орган, у якому військовослужбовець перебував на грошовому забезпеченні у спірний період, оскільки саме на цей суб`єкт покладається обов`язок щодо правильного визначення та своєчасної виплати всіх належних сум.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №120/10972/24, серед іншого, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 29.11.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов`язано НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4076,74 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Тобто, вказаним рішенням визнано право ОСОБА_1 на індексацію-різницю грошового забезпечення та визначено розмір щомісячної індексації-різниці в сумі 4076,74 грн.

Таким чином, на момент проходження позивачем служби у військовій частині НОМЕР_1 право на індексацію-різницю вже було встановлене, а її розмір - конкретно визначений.

Матеріали справи не містять доказів того, що після визначення розміру індексації-різниці відбулося наступне підвищення тарифних ставок (посадових окладів), яке відповідно до пункту 5 Порядку №1078 припинило б право позивача на отримання цієї виплати.

Отже, у період з 30.11.2018 по 18.07.2022 позивач зберігала право на щомісячне отримання індексації-різниці у розмірі 4076,74 грн, а військова частина НОМЕР_1 , яка здійснювала виплату її грошового забезпечення у цей період, була зобов`язана нарахувати та виплатити зазначені суми.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення, визначеної відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, у розмірі 4076,74 грн на місяць за період з 30.11.2018 по 18.07.2022 включно.

Водночас, щодо способу захисту порушеного права, то суд зважає на те, що за змістом пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тому, визнаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, за період з 30.11.2018 по 18.07.2022, ефективним способом захисту та поновлення порушених прав є покладення на відповідача рішенням суду обов`язку вчинити певні дії, які б відповідали вимогам закону. Такими діями у спірних правовідносинах є нарахування та виплата позивачеві індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, за період з 30.11.2018 по 18.07.2022 з розрахунку 4076,74 грн. на місяць.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у визначений судом спосіб.

Враховуючи що позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.11.2018 по 18.07.2022 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.11.2018 по 18.07.2022 виходячи з щомісячної фіксованої величини 4076,74 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів, відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

Суддя Віятик Наталія Володимирівна