Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №517/58/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Суд: Захарівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №517/58/26

Суддя: Гончар І. В.

Справа № 517/58/26

Провадження № 2/517/106/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 рокусмт. Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., за участі: секретаря Заболотної Л.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, В С Т А Н О В И В:

27.01.2026 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що шлюб між сторонами фактично припинив своє існування, подружні відносини між ними відсутні, спільне сімейне життя не склалося, взаєморозуміння та підтримка втрачені. Позивач наполягає на розірванні шлюбу та вважає подальше його збереження неможливим.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 29.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

09.02.2026 відповідачка через підсистему "Електронний суд" подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечувала проти розірвання шлюбу, посилаючись на можливість збереження сім`ї та необхідність примирення сторін, а також просила надати строк для примирення.

Ухвалою суду від 20.02.2026 сторонам було надано строк для примирення тривалістю три місяці та зупинено провадження у справі.

Після закінчення строку для примирення ухвалою суду від 20.05.2026 провадження у справі поновлено та справу призначено до судового засідання на 04.06.2026..

Позивач у судове засідання не з`явився, подав 19.05.2026 до суду клопотання, в якому він зазначив, що наданий сторонам строк для примирення результатів не дав, примирення між сторонами не відбулося, сім`я фактично розпалася, у зв`язку з чим просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Судом встановлено, що позиція позивача щодо розірвання шлюбу є послідовною та незмінною протягом усього часу розгляду справи. Як при зверненні до суду з позовом, так і після спливу наданого сторонам строку для примирення позивач продовжив наполягати на припиненні шлюбу та не висловив наміру щодо відновлення сімейних відносин.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надсилання судових документів до її електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних документів. Крім того, судова кореспонденція направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, однак повернулася до суду з відміткою АТ "Укрпошта" про відсутність адресата за вказаною адресою.

Раніше відповідачка подала відзив на позов через підсистему "Електронний суд", чим реалізувала своє право на захист та була обізнана про наявність даного судового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

24 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Захарівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 86, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спору щодо визначення місця проживання дитини, участі у її вихованні, порядку спілкування з дитиною чи стягнення аліментів між сторонами не виникло, тому зазначені питання не є предметом розгляду у даній справі.

Суд враховує наявність у сторін малолітньої дитини, однак сам по собі факт її народження не є безумовною підставою для відмови у розірванні шлюбу.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та сімейні зв`язки, а наданий судом строк для примирення тривалістю три місяці не призвів до відновлення подружніх відносин. Після закінчення строку для примирення позивач продовжив наполягати на розірванні шлюбу та підтвердив відсутність наміру на збереження сім`ї.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Також, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2026 у справі №444/4951/24, кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом. Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України). Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Установлено, що сторони тривалий час не проживають разом, не підтримують шлюбні відносини і вжиті судом першої інстанції заходи щодо примирення подружжя не призвели до збереження сім`ї. При цьому позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, про що зазначає і в касаційній скарзі.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки за встановлених у справі обставин подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам позивача.

Як вбачається з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Ч. 1 ст. 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Суд також враховує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування особи до збереження шлюбних відносин суперечить принципу добровільності шлюбу.

Враховуючи послідовну позицію позивача щодо припинення шлюбу, відсутність результатів примирення після надання сторонам строку для примирення, а також відсутність доказів відновлення сімейних відносин, суд доходить висновку, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та не відповідає фактичному характеру сімейних відносин сторін.

Наявність спільної малолітньої дитини суд враховує як істотну обставину сімейних правовідносин сторін, однак встановлено, що розірвання шлюбу не впливає на обсяг батьківських прав та обов`язків кожного з батьків, які визначаються положеннями Сімейного кодексу України та підлягають виконанню незалежно від факту перебування сторін у шлюбі.

Таким чином, інтереси дитини не порушуються самим фактом розірвання шлюбу за умови належного виконання батьківських обов`язків обома батьками.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України, в разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 258, 263- 265, 273, 280-283 ЦПК України, ст. ст.104,105, 110, 112, 113 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який було зареєстровано 24 жовтня 2024 року Захарівською селищою радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис № 86 - розірвати.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: Ірина ГОНЧАР

Оригінал: reyestr.court.gov.ua