Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №501/2962/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 02.06.2026

Справа № 501/2962/25

2/501/465/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпової Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021 у розмірі 31421,60 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.04.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір №454206337.

За умовами вказаного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало відповідачу на картку №5168-75ХХ-ХХХХ-4113 грошові кошти у розмірі 9050,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір фартингу №28/1118-01 на підставі якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №05/0820-01 на підставі якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021.

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу №04/06/25-Ю на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021.

Внаслідок не виконання відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість у розмірі 31421,60, яку представник позивача просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності, ухвалити заочне рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.04.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, укладений кредитний договір №454206337.

П.1.1 договору визначено, що за цим договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит на суму 9050,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт».

П.1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 25 днів від дати отримання кредиту.

Згідно платіжного доручення від 01.04.2021 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9050,00 грн. (а.с.10).

Таким чином, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» умови кредитного договору виконало шляхом перерахування на картку відповідача грошових коштів у розмірі 9050,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 31421,60 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту – 9050,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 22371,60 грн., що підтверджується наданим розрахунком заборгованості (а.с.43-44).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01 (а,с.71-83).

Згідно реєстру прав вимоги №136 від 01.06.2021 до ТОВ «Таліон Плюбс» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021 (а.с.69).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №05/0820-01 (а.с.60).

Згідно реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021.

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу №04/06/25-Ю.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу від 04.06.2025, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021 (а.с.52).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало свої обов`язки за кредитним договором №454206337 від 01.04.2025, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ «Юніт капітал», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 31421,60 грн.

Враховуючи, що відповідач своєчасно грошове зобов`язання за договором №454206337 від 01.04.2025 не виконав, що підтверджується наданими позивачем доказами, то суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Представник позивача в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,42 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

05.06.2025 між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 (а.с.40-41). Надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненко А.І. (а.с.37).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг, вартість послуг адвоката складає 7000,00 грн. (а.с.38).

За правилами ч.1, п. 1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.ст.263-269, 280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №454206337 від 01.04.2021 у розмірі 31421,60 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня отримання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя