Додаткове рішення від 03 червня 2026 р. у справі №712/13116/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-з/821/67/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/13116/25 Категорія: 304000000 Пономар В.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Драченка Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради звернулося до суду із вказаним позовом.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, в якій вказало, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просило його скасувати та ухвалити нове та задовольнити позов.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради залишено без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2026 року залишено без змін.

03 червня 2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Драченка В.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської радина користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах четвертій – шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

06 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Драченко В.В.подав відзив, в якому, зокрема просив суд стягнути з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» на користь відповідача витрати на правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат надав ордер №1066360, акт №3 наданих послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правової допомоги №232-10 від 06 квітня 2026 року на суму 3000 грн.

Вказаний відзив з додатками було направлено на адресу позивача через підсистему «Електронний суд» 06.04.2026 14:08.

Станом на час розгляду справи по суті у суді апеляційної інстанції заперечень з приводу не співмірності зазначених витрат від КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» не надходило.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Суд враховує, що апеляційну скаргу КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», на яку адвокатом відповідача подано відзив, по суті спору було залишено без задоволення, заперечень від позивача щодо неспівмірності заявлених у відзиві витрат не надходило, а тому заявлений розмір колегія суддів вважає таким, що відповідає критеріям розумності та справедливості, та підлягає стягненню на корить ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд, –

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Драченка Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правову допомогу понесених у суді апеляційної інстанції в розмірі 3000,00 грн.

Додаткова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 червня 2026 року.

Судді