Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №273/151/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/151/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Номер провадження №33/4805/415/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 01.01.2025 о 03 год 33 хв у м.Баранівка по вул.Пашкевича ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21703, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Ковальчук Р.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на незаконність постанови, неповне та однобічне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що огляд на стан сп`яніння проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкція), у зв`язку з чим його результати, а також складений протокол про адміністративне правопорушення, є недійсними. На думку сторони захисту, після отримання результату огляду працівник поліції, оголосивши його, відразу повідомив про складення відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП, не з`ясувавши його ставлення до результату, отриманого за допомогою спеціального технічного засобу. Крім того, ОСОБА_1 не було роз`яснено права та обов`язки, передбачені законом, право на правничу допомогу, порядок проходження огляду та наслідки відмови від нього, а також право не погодитися з результатом огляду та пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. Стверджує, що ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом огляду ще до складення адміністративних матеріалів, що підтверджується відеозаписом, на якому він повідомляє про намір пройти огляд у лікарні, а працівник поліції відповідає: «ви собі можете їхати, куди хочете». Також вказує на відсутність належної відеофіксації процедури огляду, оскільки на відеозаписі не видно використання одноразового мундштука, проведення контрольного продування та відображення показань приладу Drager на екрані. Зазначає, що незгода ОСОБА_1 з результатами огляду підтверджується відсутністю його підписів на роздруківці результатів тестування та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, звертає увагу на відсутність підписів працівника поліції в окремих документах, а також на наявність у матеріалах справи направлення на огляд, що, на її думку, свідчить про незгоду водія з результатом огляду за допомогою приладу Drager, оскільки у разі згоди з результатом таке направлення не оформлюється. Також посилається на інші порушення, які, на думку сторони захисту, були допущені працівниками поліції під час проведення огляду та оформлення матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх та беззаперечних доказах.

Проте зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано не було, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №662332 від 01.01.2025, результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу, розписками про роз`яснення прав та порядку застосування спеціального технічного засобу, рапортом працівника поліції, свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки та відеозаписом події.

Однак із такими висновками апеляційний суд погодитися не може.

Дослідивши матеріали справи та переглянувши відеозапис події, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820», результат якого становив 2,16 проміле. Разом із тим після оголошення результату огляду під час подальшого спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 порушив питання щодо можливості проходження експертизи в закладі охорони здоров`я.

Зазначені обставини мали місце до початку оформлення адміністративних матеріалів (на відео 03:43:23), а тому висновок суду першої інстанції про те, що сумніви щодо результатів огляду були висловлені лише після їх оформлення, не відповідає змісту дослідженого відеозапису.

За таких обставин, працівники поліції були зобов`язані роз`яснити ОСОБА_1 порядок проведення огляду в закладі охорони здоров`я, передбачений ст.266 КУпАП, та забезпечити реалізацію його права на проходження такого огляду. Проте, як вбачається з відеозапису, належних роз`яснень щодо порядку проведення огляду в закладі охорони здоров`я працівниками поліції надано не було.

Натомість на запитання ОСОБА_1 щодо можливості пройти експертизу в лікарні працівник поліції повідомив: «можете собі їхати». При цьому порядок проведення огляду в закладі охорони здоров`я, передбачений ст.266 КУпАП, ОСОБА_1 роз`яснений не був. За таких обставин він міг обґрунтовано сприйняти зазначені слова як роз`яснення можливості самостійного проходження медичного огляду.

Апеляційний суд вважає, що за наведених обставин працівниками поліції не було забезпечено належної реалізації гарантій, передбачених ст.266 КУпАП, для особи, яка висловила сумніви щодо результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Допущені порушення процедури проведення огляду є істотними, оскільки позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати передбачене законом право на проведення огляду в закладі охорони здоров`я у встановленому порядку та виключають можливість визнання результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу достатнім доказом його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, апеляційний суд враховує, що наявний у матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду від 01.01.2025 містить висновок про відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння. Хоча зазначений висновок не є безумовним доказом відсутності стану сп`яніння на момент керування транспортним засобом, у сукупності з наведеними порушеннями процедури огляду він посилює сумніви щодо доведеності вини особи.

За наведених обставин наявні у справі докази не дають можливості достовірно встановити перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а тому склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не може вважатися доведеним.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич