Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №291/1207/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/1207/25 Головуючий у 1-й інст. Федорчук І. В.

Номер провадження №33/4805/473/26

Категорія ч.5 ст.212-6 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2025 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-6 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно розповсюджених чи призначених для розповсюдження копій баз даних.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №16/12-24 від 06.10.2025 ОСОБА_1 10.01.2025, перебуваючи у службовому кабінеті Служби у справах дітей Ружинської селищної ради, використовуючи службову ПЕОМ, підключену до мережі Інтернет, здійснила розповсюдження інформації, яка зберігалася в автоматизованих інформаційних системах Ружинської селищної ради, шляхом її надсилання за допомогою електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розміщеної на незахищеному поштовому сервісі.

Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Посилається на недоведеність її вини, відсутність належних доказів того, що саме нею було здійснено надсилання відповідної інформації, порушення вимог ст.38 КУпАП, рекомендаційний характер постанови Кабінету Міністрів України №851 від 21.10.2015, а також на відсутність шкідливих наслідків від її дій.

Належним чином повідомлена про місце і час судового засідання ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явилась, надіслала заяву про розгляд справи без її участі.

За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-6 КУпАП, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на належних і допустимих доказах, яким надано оцінку відповідно до вимог ст.252 КУпАП.

Частиною 5 ст.212-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за безоплатне незаконне розповсюдження інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Матеріалами справи встановлено, що 10.01.2025 із службової електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було надіслано електронні листи, які містили відомості щодо дітей із числа внутрішньо переміщених осіб та дітей військовослужбовців, що проживають на території Ружинської територіальної громади.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду від 06.10.2025 з додатками, копіями електронних листів, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , посадовою інструкцією та іншими матеріалами справи.

Посилання апеляційної скарги на те, що матеріали справи не містять належних доказів надсилання інформації саме ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не заперечувала факт використання вказаної службової електронної поштової скриньки у службовій діяльності та надсилання з неї інформації, що стосувалася діяльності Служби у справах дітей Ружинської селищної ради.

При цьому ОСОБА_1 на час події обіймала посаду начальника Служби у справах дітей Ружинської селищної ради, організовувала роботу відповідного структурного підрозділу та відповідала за дотримання встановленого порядку роботи зі службовою інформацією. Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про здійснення спірного розсилання іншою особою або спростовували встановлені у справі обставини, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до припущень про можливість користування електронною поштовою скринькою іншими працівниками, однак такі припущення не спростовують сукупності наявних у справі доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.

Посилання на те, що ОСОБА_1 не була окремо ознайомлена із забороною використання відповідного поштового сервісу, не виключає обов`язку дотримання вимог законодавства щодо захисту інформації та персональних даних під час виконання службових обов`язків.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про відсутність шкідливих наслідків від вчинених дій.

Адміністративна відповідальність за ч.5 ст.212-6 КУпАП настає за сам факт незаконного розповсюдження інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, а тому для наявності складу цього адміністративного правопорушення не вимагається встановлення факту настання конкретних негативних наслідків або заподіяння шкоди.

Безпідставними є і посилання апеляційної скарги на рекомендаційний характер постанови Кабінету Міністрів України №851 від 21.10.2015.

У даному випадку ОСОБА_1 поставлено у вину не сам факт використання певного доменного імені чи поштового сервісу, а розповсюдження інформації, вимоги щодо захисту якої визначені законодавством у сфері захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та захисту персональних даних. Тому зазначені доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Також є безпідставними твердження апеляційної скарги щодо порушення вимог ст.38 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, які стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, були виявлені працівниками СБУ 06 жовтня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи. Постанову у справі судом першої інстанції ухвалено 18 листопада 2025 року, тобто в межах тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.38 КУпАП для справ, підвідомчих суду. За таких обставин підстави для закриття провадження у справі з мотивів спливу строків накладення адміністративного стягнення були відсутні.

Посилання апеляційної скарги на відсутність у Служби безпеки України повноважень щодо проведення перевірки та складення протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними. Відповідно до ст.255 КУпАП уповноважені посадові особи Служби безпеки України наділені повноваженнями щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених ст.212-6 КУпАП. Отже, підстав вважати протокол про адміністративне правопорушення складений неуповноваженою особою апеляційний суд не вбачає.

Інші доводи та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не стосуються обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, а тому на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.

Апеляційним переглядом справи не встановлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно встановив фактичні обставини, надав належну оцінку зібраним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-6 КУпАП, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич