Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №295/13751/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/13751/25 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.

Номер провадження №33/4805/468/26

Категорія ст.485 МКУ Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Костюкевич-Тарнавської Олени Валеріївни, представника Житомирської митниці Заліщука Олексія Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Заліщука Олексія Миколайовича на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України за відсутністю складу правопорушення,

в с т а н о в и в:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2025 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України за відсутністю складу правопорушення.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, представник Житомирської митниці Заліщук О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нову постанову про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, із застосуванням до нього адміністративного стягнення в межах санкції статті.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил, та зазначає про відсутність підстав, які виключають відповідальність ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Вказує, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідка ОСОБА_2 , покладені судом в основу оскаржуваної постанови, не узгоджуються з іншими матеріалами справи. Зокрема, з таких пояснень убачається, що транспортний засіб ввозився на митну територію України з метою передачі конкретному військовослужбовцю та був знищений під час виконання бойового завдання. Водночас в акті приймання-передачі добровільної пожертви транспортного засобу №130324-1 зазначено про передачу автомобіля Благодійним фондом «Територія життя» в особі голови правління ОСОБА_1 у розпорядження військової частини. При цьому, за інформацією Головного управління Національної гвардії України, викладеною у листі від 20.03.2025 №27/11/2/1, факт підписання акта від 13.03.2024 №130324-1 та отримання зазначеного в ньому транспортного засобу марки «MITSUBISHI» модель «L200», номер кузова НОМЕР_1 , не підтверджується.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції та винесенні оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 дотримані.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0239/UA101000/2025 від 04.06.2025 Житомирською митницею під час перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, отримувачами яких є суб`єкти, розташовані (зареєстровані) на території Житомирської області, встановлено, що одним із таких отримувачів гуманітарної допомоги є Благодійний фонд «Територія життя» (далі – БФ «Територія життя»).

Із метою встановлення законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги Житомирською митницею 26.04.2024 направлено лист за вих. № 7.19-3/20-02/8.5/3231 до Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про сприяння в отриманні інформації від БФ «Територія життя» щодо транспортних засобів, ввезених в Україну у якості гуманітарної допомоги, отримувачем яких є БФ «Територія життя».

01.07.2024 Житомирською митницею отримано відповідь від БФ «Територія життя» за вих. № 250624-01 від 25.06.2024 (вх. Житомирської митниці від 01.07.2024 № 6174/13-20) про надання інформації від БФ «Територія життя» з долученням копій документів щодо використання та розподілу БФ «Територія життя» транспортних засобів, ввезених в Україну в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги. В надісланих копіях документів, а саме в актах приймання-передачі добровільної пожертви транспортних засобів, міститься інформація щодо передачі таких транспортних засобів військовим частинам та військовослужбовцям Збройних Сил України.

Так, зокрема, в акті приймання-передачі добровільної пожертви транспортного засобу від 13.03.2024 № 130324-1 зазначено, що БФ «Територія життя» в особі голови правління ОСОБА_1 передав транспортний засіб марки «MITSUBISHI» модель «L200», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 військовослужбовцю військової частини НОМЕР_3 старшому солдату ОСОБА_2 , який у свою чергу прийняв такий транспортний засіб для виконання бойових завдань підрозділами військової частини, про що свідчать підписи обох сторін, а саме голови БФ «Територія життя» ОСОБА_1 та військовослужбовця ОСОБА_2 .

Згідно з інформацією, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор», встановлено, що зазначений транспортний засіб марки «MITSUBISHI» модель «L200» кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , бувший у використанні, 2003 року виготовлення, об`єм двигуна - 2477 см3, тип двигуна – дизель ввезено на митну територію України 22.12.2023 о 18 год 41 хв через міжнародний пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_3 та оформлений у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання і випущений на митну територію України. Отримувачем зазначеного транспортного засобу у якості гуманітарної допомоги є Благодійний фонд «Територія життя».

Під час проведення попередньої перевірки з метою з`ясування обставин ввезення на митну територію України даного транспортного засобу, Житомирською митницею направлено запит до Львівської митниці за вихідним номером № 7.19-3/7.19-20/7.4/1063 від 08.02.2024 із проханням надати копії документів, на підставі яких транспортні засоби, отримувачем яких зазначено БФ «Територія життя», ввезено в Україну в якості гуманітарної допомоги.

Факт ввезення на митну територію України та оформлення у якості гуманітарної допомоги даного транспортного засобу підтверджується відомостями, що містяться у АСМО «Інспектор» та копіями документів, які додані до відповіді Львівської митниці від 01.03.2024 № 7.4-1/20-03/7.19/6444.

Згідно з поданою ОСОБА_1 до митного контролю та оформлення Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 22.12.2023, підписаній його кваліфікаційним електронним підписом, у графі 5 вказано водія: ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_4 ) та отримувачем товару, а саме транспортного засобу марки «MITSUBISHI» модель «L200», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , зазначено БФ «Територія життя».

Для підтвердження або спростування отримання транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги військовими частинами (військовослужбовцями) Національної гвардії України Житомирською митницею направлено запит до Головного управління Національної гвардії України з доданням копій актів приймання-передачі добровільної пожертви, зокрема, акту від 13.03.2024 № 130324-1, за вих. від 13.03.2025 № 7.19-4/20-02/8.4/2188 про надання інформації щодо отримання вказаного автомобіля військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 старшим солдатом ОСОБА_2 , на який 27.03.2025 Житомирською митницею отримано відповідь за вих. № 27/11/2/1 від 20.03.2025, відповідно до якої Головне управління Національної гвардії України повідомляє, що військовослужбовець ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України, однак не підтверджує підписання акту від 13.03.2024 № 130324-1 щодо отримання зазначеного в акті транспортного засобу марки «MITSUBISHI» модель «L200», кузов НОМЕР_1 .

На електронну адресу директору БФ «Територія життя» ОСОБА_1 направлено виклик від 03.04.2025 за № 7.19-4/20-02/14/2774 до митного органу для надання пояснень щодо обставин ввезення та фактичного отримувача транспортного засобу марки «MITSUBISHI», модель «L200», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , та надання копій документів стосовно цього автомобіля, проте даний громадянин у визначений термін не прибув, а направив на адресу Житомирської митниці відповідь за вих. № 100425-11 від 10.04.2025, в якій не вказав дійсних обставин ввезення та фактичного отримувача зазначеного транспортного засобу, не надав копій документів, що стосуються ввезення та передачі вказаного автомобіля.

ОСОБА_1 , який є керівником Благодійного фонду «Територія життя», митним органом інкриміновано вчинення дій спрямованих на використання транспортного засобу марки «MITSUBISHI» модель «L200», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , бувшого у використанні, 2003 року виготовлення, об`єм двигуна 2 477 см3, тип двигуна – дизель, ввезеного на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги, стосовно якого при ввезенні на митну територію України надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими надано такі пільги, що призвело до несплати митних платежів у сумі 177 686,86 грн.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Усі питання щодо пропуску через митний кордон України товарів регулюються Митним кодексом України, затвердженим Законом України №4496-VІ від 13.03.2012, а також іншими нормативно - правовими актами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги.

Набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» пункту 5 цієї статті.

З 01.12.2023 переміщення гуманітарної допомоги, врегульовано порядком пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану».

Положеннями ст.3 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено, що підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

Диспозиція статті 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу. Склад адміністративного правопорушення, що визначений ст.485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей, а саме, неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, і наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене з умисною формою вини.

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно ст.485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу (постанова Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №569/8213/17).

Відповідно до ст.262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 6 статті 264 МК України передбачено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки «MITSUBISHI» модель «L200», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_5 , бувший у використанні, 2003 року випуску, з об`ємом двигуна 2477 см?, 22 грудня 2023 року ввезено на митну територію України через міжнародний пункт пропуску «Шегині-Медика» як гуманітарну допомогу в умовах воєнного стану без оподаткування та застосування заходів нетарифного регулювання. Отримувачем зазначеного транспортного засобу визначено Благодійний фонд «Територія життя».

Згідно з протоколом про порушення митних правил №0239/UA101000/2025 від 04.06.2025 митний орган дійшов висновку про використання зазначеного транспортного засобу не за цільовим призначенням та наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України.

Зі змісту протоколу про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується використання транспортного засобу, ввезеного як гуманітарна допомога із застосуванням пільг щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими такі пільги були надані. При цьому митний орган виходив із того, що факт передачі зазначеного транспортного засобу військовій частині належними доказами не підтверджений.

На обґрунтування зазначених висновків митниця посилалася, зокрема, на лист Головного управління Національної гвардії України від 20.03.2025 №27/11/2/1, відповідно до якого не підтверджено підписання акта приймання-передачі добровільної пожертви від 13.03.2024 №130324-1 щодо отримання транспортного засобу марки «MITSUBISHI» модель «L200», кузов НОМЕР_1 .

Разом із тим суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наведені митним органом відомості не підтверджують використання транспортного засобу не за цільовим призначенням, а лише свідчать про наявність сумнівів щодо оформлення окремих документів, пов`язаних із його передачею.

Так, із акта приймання-передачі добровільної пожертви від 13.03.2024 №130324-1 вбачається, що Благодійний фонд «Територія життя» в особі голови правління ОСОБА_1 передав зазначений транспортний засіб військовослужбовцю військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 для виконання бойових завдань.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_2 підтвердив факт отримання вказаного автомобіля та його використання для виконання завдань військової частини. Показання свідка є послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами справи, а об`єктивних даних, які б свідчили про їх недостовірність, матеріали справи не містять.

Крім того, за клопотанням представника митниці судом першої інстанції було витребувано додаткові відомості щодо використання зазначеного транспортного засобу. З отриманої відповіді Національної поліції України вбачається відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності осіб за використання цього транспортного засобу, а також про фіксацію його використання в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими його було ввезено на митну територію України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявні у справі докази підтверджують факт ввезення транспортного засобу як гуманітарної допомоги та його передачу військовослужбовцю для забезпечення виконання бойових завдань, тоді як належних та допустимих доказів використання автомобіля не за цільовим призначенням, його відчуження, використання у цивільному обігу або отримання будь-якої матеріальної вигоди від такого використання матеріали справи не містять.

Апеляційний суд також враховує, що в умовах воєнного стану забезпечення військових формувань транспортними засобами нерідко здійснювалося у спрощеному порядку та в умовах обмеженого часу. Тому можливі недоліки оформлення окремих документів щодо передачі гуманітарної допомоги самі по собі не можуть свідчити про використання гуманітарної допомоги не за призначенням та не є достатніми для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Посилання апелянта на відсутність підтвердження Головним управлінням Національної гвардії України факту підписання акта приймання-передачі від 13.03.2024 №130324-1 зазначених висновків не спростовують, оскільки не містять відомостей про використання транспортного засобу в інших цілях або про його вибуття з гуманітарного обігу, а тому не доводять наявності у діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не створює імперативної презумпції доведеності правопорушення. Це відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», застосованому ЄСПЛ у рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom, п.161, Series A, №25), згідно з яким докази повинні випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Заліщука Олексія Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич