Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №761/91/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/91/23

Провадження №1-кп/761/807/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12022100100003476 від 29.11.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року за ч.5 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна, звільнений 19.09.2022 року по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

протерпіла ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И В:

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05:30 години, який діє по теперішній час.

27 листопада 2022 року приблизно о 18:20, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні станції Київського метрополітену «Шулявська», яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Берестейський (колишня назва проспект Перемоги), 44, побачив раніше незнайому ОСОБА_5 , 1989 року народження, та у нього виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння її майном - наплічною сумкою, яка була одягнута на неї через плече.

Далі, приблизно о 18:23, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, після виходу з приміщення стації метрополітену, почав рух за потерпілою ОСОБА_5 , яка рухалася у напрямі зупинки громадського транспорту, розташованої за адресою: м. Київ, вул. О. Довженка, 1, та помітила обвинуваченого.

Далі, приблизно о 18:30, ОСОБА_3 , знаходячись на проїжджій частині біля підземного переходу за адресою: м. Київ, вул. О. Довженка, 1, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконної наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер для потерпілої та оточуючих, з метою відкритого викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, діючи повторно, наздогнавши ззаду потерпілу ОСОБА_5 , почав зривати з неї сумку, яка була на неї одягнута.

У цей час, ОСОБА_5 обернулася та вчинила опір, намагаючись перешкодити заволодінню власним майном, проте ОСОБА_3 вирвав із рук потерпілої належну їй сумку, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вказаних протиправних дій, ОСОБА_3 , повторно, відкрито шляхом ривку, заволодів майном потерпілої ОСОБА_5 , а саме: сумкою чорного кольору, марки «Sinsay», вартістю 104,60 гривень, в якій знаходилися: грошові кошти у сумі 800 гривень; 2 (два) паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 (2 ID - нового і старого зразка); студентський квиток на ім`я ОСОБА_5 ; банківська карта «Монобанк» ( НОМЕР_1 ); банківська карта «ПриватБанк» ( НОМЕР_2 ), чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 904 (дев`ятсот чотири) гривні 60 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 за встановленим судом обвинуваченням вину не визнав, оскільки не вчиняв інкримінованого злочину.

Пояснив, що 27.11.2022 у вечірній час, він, разом зі знайомим ОСОБА_7 , приїхали на метрополітені до станції «Шулявська» в м. Києві, де піднялися на поверхню для подальшого проїзду громадським транспортом до місця проживання. На виході з приміщення станції метро він пішов до туалету у сусідню будівлю, а ОСОБА_8 пішов на зупинку «маршруток». Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_9 , разом з яким на маршрутному таксі поїхали у напрямку Севастопольської площі, кожен до своєї домівки.

29.11.2022 у ранковий час він знаходився за місцем проживання, де був затриманий працівниками поліції, які звинуватили його у вчиненні злочину проти невідомої жінки, при цьому застосовували фізичне насильство. Під впливом погроз працівників поліції, він певний час приховував обставини його побиття та підписував складені ними документи.

Під час перебування у метрополітені він не запам`ятав потерпілу ОСОБА_5 та вважає, що вона помиляється у тому, що вказує на нього, як на особу, що заволоділа її майном. Зазначив, що не згоден з поясненнями свідка ОСОБА_10 , який стверджує, що бачив його на місці вчинення протиправних дій у відношенні потерпілої ОСОБА_5 .

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставинами, встановленими судом, у повному обсязі підтверджується зібраними у справі доказами, у тому числі, дослідженими під час судового розгляду у порядку ст.94 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_5 повідомила суду обставини, за яких 27.11.2022 у вечірній час неподалік від будівлі станції «Шулявська» Київського метрополітену, раніше невідомий ОСОБА_3 заволодів її майном. При цьому ОСОБА_5 підтвердила власні пояснення, які раніше були зафіксовані працівниками поліції у документах, наявних у матеріалах кримінального провадження.

Так, в судовому засіданні 04.02.2026, потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 27.11.2022 приблизно о 18:00, вона, на приїхала на станцію «Шулявська», де мала намір дістатися до зупинки громадського транспорту по вул. О. Довженка. Вона мала при собі наплічну сумку, яка була одягнута на неї через плече, в якій були документи, грошові кошти та особисті речі. Знаходячись у вагоні поїзду метро, під час руху, вона побачила у вагоні двох раніше невідомих чоловіків, які привернули її увагу, оскільки підозріло дивилися на неї. На станції «Шулявська» вона вийшла з вагону метро та побачила, що вказані чоловіки йдуть за нею.

Піднімаючись на вихід на вулицю зі станції метрополітену, яка має 2 (два) ескалатори, вона, рухаючись на нижньому ескалаторі станції, відчувала посмикування ремінця її сумки, та, обертаючись, бачила чоловіка, яким в подальшому виявився ОСОБА_3 , який знаходився позаду неї та схиляв голову, уникаючи її погляду. На майданчику між верхнім та нижнім ескалаторами, ОСОБА_3 , розмовляючи з невідомим чоловіком, випередили її, та вийшли з будівлі станції метро, після чого повернули ліворуч, у напрямі вул. О. Довженка.

Відчуваючи небезпеку вона вирішила обійти будівлю станції метро праворуч та почала рух у вказаному напрямі в бік вул. О. Довженка, але подолавши невелику відстань, знову побачила ОСОБА_3 , який наблизившись до неї позаду, смикнув сумку, але не зміг її зірвати. Вона продовжила рух у напрямі вул. О. Довженка, маючи намір добратися до зупинки транспорту та через короткий час підійшла до підземного переходу по вул. Довженка, проте через відсутність освітлення, вирішила не спускатися, а вийшла на проїжджу частину, щоб дійти до автобусної зупинки. В цей час ОСОБА_3 , який знаходився позаду неї, двічі смикнув за ремінь її сумки, зірвавши сумку у неї з плеча. Вона намагалася утримати сумку та кликала про допомогу, на що ОСОБА_3 відповів їй: «А що тут такого? », вирвав сумку та побіг з нею до мосту-шляхопроводу у напрямку ТЦ «Космополіт» по вул. В. Гетьмана. У викраденій сумці знаходилися її документи, гаманець з грошима у сумі 800 гривень, а також інше особисте майно.

Вона намагалася наздогнати ОСОБА_3 та кричала йому зупинитися, але побоюючись можливої фізичної агресії з його боку, припинила рух та звернулася по допомогу до якоїсь поруч розташованої крамнички, в якій зателефонувала своїй матері, а після її прибуття, вони разом оглядали територію за мостом Шулявського щляхопроводу та біля кав`ярні в сміттєвому баку знайшли її викрадену сумку, яка була порожньою та мала надрізи на ремені. Внаслідок вказаних злочинних дій вона перенесла психологічну травму, в зв`язку з чим первісно до поліції звернулася її мама ОСОБА_12 . Вона безпосередньо звернулася до поліції 28.11.2022 з повідомленням про злочин та надала знайдену викрадену сумку, при цьому зволікання у зверненні було обумовлено її психологічною травмою від пережитого та страху, викликаного нападником.

Категорично стверджує, що саме ОСОБА_3 заволодів її сумкою з речами та документами. Уточнила, що вперше побачила ОСОБА_3 в метро та запам`ятала його, а особливо риси обличчя. В подальшому в поліції вона впізнала обвинуваченого за фотознімками. Наполягає, що вдруге вона побачила ОСОБА_3 лише в судовому засіданні, а в приміщенні поліції вона його не бачила.

Зазначила, що на ескалаторі метро вона відчувала легкі поштовхи та смикання за її сумку, при цьому вказані дії вчиняв саме ОСОБА_3 , який знаходився впритул, чим викликав її занепокоєння щодо можливого заволодіння її майном. В подальшому, під час огляду сумки були виявлені пошкодження на ремінці у виді надрізів, що на її думку підтверджує, намір ОСОБА_3 непомітно для неї заволодіти її сумкою.

Позовні вимоги не заявляє, покарання на розсуд суду.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставинами, встановленими судом, також підтверджується наступними зібраними у справі доказами.

Протокол проведення слідчого експерименту від 14.12.2022 року (з відеофіксацією) за участю потерпілої ОСОБА_5 містить інформацію про обставини, за яких 27.11.2022 приблизно о 18:25 за адресою: м. Київ, вул. О. Довженка, 1, невідомий чоловік відкрито заволодів її речами. Вказана інформація узгоджується з іншими свідченнями ОСОБА_5 та уточнює їх, у тому числі щодо маршруту її руху у напрямі вул. О. Довженка, при цьому зауважила, що під час руху вона бачила у вітринах магазинів віддзеркалення зображення ОСОБА_3 , який продовжував йти за нею. ОСОБА_13 уточнила, що у викраденій сумці знаходилися її документи (студентський квиток, паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон), гаманець з грошима у сумі 800 гривень, дві банківські карти, а також інше особисте майно. (т.1 а.с.89-93)

Згідно з рапортами уповноважених осіб ВП №3 Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві (зареєстровано ВП-3 №65020 від 27.11.2022), на підставі повідомлення на спецлінію «102» від ОСОБА_10 , 1950 року народження, про грабіж, слідчо-оперативною групою (СОГ) було здійснено виїзд за адресою: м. Київ, вул. О. Довженка, 1. Під час спілкування ОСОБА_10 повідомив, що був свідком того, як невідомий чоловік тікав від дівчини, яка йому кричала зупинитися, в зв`язку з чим він вирішив її пограбували, тобто, що вказана жінка є потерпілою від протиправних дій, про що інформував поліцію. Слідчим СОГ було складено протокол огляду місця події. 28.11.2022 року отримана інформація про звернення ОСОБА_5 з заявою про відкрите заволодіння її майном за вищевказаними обставинами. (т.1 а.с.226, 227)

Згідно з протоколом огляду місця події від 27.11.2022 (з фототаблицею), слідчим Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві, на підставі повідомлення служби «102», в період часу з 20:40 до 21:00, було оглянуто ділянку місцевості між проїжджою частиною вул. О. Довженка та будівлею, розташованою за адресою: м. Київ, вул. О. Довженка, 1-Б/1. Під час огляду встановлено, що на 1 (першому) поверсі 2 (двох) поверхової будівлі розміщена «Аптека низьких цін». На стіні будівлі розміщені камери відеоспостереження, проте в будівлі відсутня електропостачання, в зв`язку з чим нічого не вилучалося. (т.1 а.с.73-76)

27.01.2026 уповноваженою особою Солом`янського УП ГУНП в м. Києві в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12026100090000212 за фактом смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3.

01.04.2026 в судовому засіданні, за клопотанням прокурора, відповідно до положень статей 9, 22, 23, 93 КПК України, суд, дослідив показання свідка ОСОБА_10 надані в судовому засіданні 13 лютого 2023 року.

Так, у судовому засіданні 13.02.2023, свідок ОСОБА_10 був допитаний за участю прокурора, потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 та надав наступні пояснення. (т.1 а.с.158-162) /треки записів судового засідання №3, №4, №7/

Під час перехресного допиту свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 27.11.2022 приблизно о 18:30 він вийшов з приміщення станції метрополітену «Шулявська» в м. Києві та йшов по проїжджій частині у напрямку зупинки громадського транспорту по вул. О. Довженка. В цей час він почув дівочий крик «Стій» та побачив, що у його напрямку біжить молодий хлопець, а за ним раніше невідома ОСОБА_5 . У світлі фар автомобілів, які рухалися по вулиці, він роздивися обличчя хлопця, який пробіг на відстані 3-4м. від нього та продовжив рух по тротуару шляхопроводу над проспектом Перемоги у напрямку вул. В. Гетьмана (колишній завод «Більшовик»), а ОСОБА_5 його переслідувала з криками «Стій». Він впевнено впізнав потерпілу ОСОБА_5 . Також він впевнено впізнає ОСОБА_3 , як особу, яку переслідувала ОСОБА_5 , оскільки запам`ятав його риси обличчя, відсутність волосся на лобі, при цьому, капюшон, одягнутий на голову обвинуваченого не приховував його обличчя. Оцінивши вказану ситуацію, як небезпечну, він зателефонував на лінію «102» та повідомив про вказані події, а через деякий час особисто розказав про вказані обставини представникам поліції. В подальшому він надавав свідчення під час досудового розслідування. Під час пред`явлення ОСОБА_10 фотознімка в приміщенні станції метрополітену «Шулявська» він впізнав своє зображення зафіксоване 27.11.2022 /18:22:56/. Також, ОСОБА_10 повідомив, що перед проведенням впізнанням підозрюваного за фотознімками він безпосередньо бачив ОСОБА_3 у приміщенні поліції. (т.1 а.с.88, а.с.162)

Згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення 28.11.2022 (17:15), складеного уповноваженою особою Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві, ОСОБА_5 усно повідомила про те, що 27.11.2022 року приблизно о 18:25 на проїжджій частині дороги за адресою: м. Київ, вул. О. Довженка, 1, невідома особа, застосовуючи фізичне насильство у вигляді поштовхів в корпус, відкрито заволоділа її наплічною сумкою, в якій знаходилися документи, грошові кошти та інше майна. У вчиненні вказаного злочину ОСОБА_5 підозрює особу, яка 27.11.2022 приблизно о 18:22, одночасно з нею виходила з приміщення станції «Шулявська» Київського метрополітену, та може її впізнати за рисами обличчя, статурою тощо. (т.1 а.с.63-64)

Згідно з протоколом огляду місця події від 28.11.2022 (з фототаблицею), в період часу з 17:00 до 17:45, за участю потерпілої ОСОБА_5 , було оглянуто ділянку місцевості між виходом зі станції метрополітену «Шулявська» та будівлями, розташованими за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 8/26. Під час огляду, у присутності понятих, ОСОБА_5 вказала обставини, які передували заволодінню її майном, а також обставини заволодіння її сумкою та подальший рух нападника. Зафіксовано, що ОСОБА_5 повернула праворуч від виходу зі станції метрополітену, та, через певну відстань, ще раз повернула праворуч (фактично обійшла будівлю), де до неї наблизився невідомий чоловік, який здійснив спробу зриву її сумки, яка висіла у неї на плечі.

Далі огляд продовжено у напрямку вул. О. Довженка в м. Києві між торговими рядами і ТЦ «Точка», при цьому продовжено рух до входу у підземний перехід під проїжджою частиною вул. О. Довженка, 1, в м. Києві, де ОСОБА_5 вказала місце, розташоване на проїжджій частині на відстані приблизно 1м. від сходів, які ведуть униз до переходу, де невідомий чоловік зірвав її сумку, яка висіла у неї на плечі, та побіг у напрямку «Індустріального мосту» (шляхопроводу).

Далі було продовжено огляд місцевості та тротуару по вул. О. Довженка в м. Києві, праворуч, який продовжується на шляхопроводі, який являє собою мостовий перехід над проспектом Перемоги в бік Солом`янського району м. Києва, та переходить у вул. В. Гетьмана, частина якої також була оглянута на ділянці до будівлі кав`ярні «JUST FOR YOU» за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 8/26. Праворуч від входу до кав`ярні розташований смітник з бетону, у якому потерпіла ОСОБА_5 , з її пояснень, виявила та вилучила викрадену у неї сумку, яку в подальшому у неї було вилучено. Зазначена сумка чорного кольору торгової марки «SINSAY», має 2 (два) замки, а також пояс (ремінь), який має пошкодження (порізи). (т.1 а.с.65-72)

29.11.2022 уповноваженою особою Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12022100100003476 за заявою ОСОБА_5 з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.186 КК України. (т.1 а.с.57)

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.11.2022 (з фототаблицею) в період часу з 18:34 до 18:40, потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3 , як особу, яка 27.11.2022 приблизно о 18:25 на проїжджій частині вул. О. Довженка в м. Києві відкрито викрала у неї сумку з майном, а саме, за рисами обличчя, за статурою, за одягом. (т.1 а.с.77-81)

Згідно з протоколом огляду відеозапису від 29.11.2022 (з фототаблицею) в період часу з 17:33 до 18:30, було оглянуто відеозаписи з камери відеоспостереження системи «Безпечне місто», розташованої на виході зі станції Київського метрополітену «Шулявська» за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги (теперішня назва Берестейський), 44, на якому зафіксовано події в період часу з 18:22 по 18:23 години 27.11.2022, а саме, зафіксовано 2 (два) фрагменти наступного змісту.

Фрагмент №2. На відеозаписі 27-11-2022 18:22:56 зафіксована ОСОБА_5 на виході з ескалатора, а також перед нею 3 (три) особи чоловічої статі, які рухаються до виходу з приміщення станції метро: 1-й - невідомий чоловік; 2-й - свідок ОСОБА_10 з пакетом синього кольору; 3-й - обвинувачений ОСОБА_3 , одягнутий (куртка чорного кольору, спортивна кофту з капюшоном червоного кольору з написом, спортивна шапка сірого кольору).

Фрагмент №1. На відеозаписі 27-11-2022 18:23:00 зафіксована ОСОБА_5 , яка рухається від ескалатора до виходу з приміщення станції. (т.1 а.с.87-88)

Відповідно до протоколу затримання від 29.11.2022, складеного слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, за участю захисника ОСОБА_6 , в період часу з 18:18 до 18:28, в порядку ст.208 КПК України, було затримано ОСОБА_3 . У протоколі зафіксовано фактичний час затримання ОСОБА_3 29.11.2022 о 14:00 за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, 3. Під час особистого обшуку затриманої особи ОСОБА_3 нічого не було вилучено. Зауваження не надходили. (т.1 а.с.105-108)

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/52667-ТВ від 07.12.2022 встановлено: ринкова вартість наданого на дослідження об`єкту, а саме: сумки чорного кольору торгової марки «SINSAY» станом на 27.11.2022 становила 104,60 гривень. В дослідницькій частині висновку вказано описання об`єкту дослідження: сумка відносить до виробів шкіряної галантереї, чорного кольору; сумка має приблизні розміри 300ммХ150мм; сумка має 2 (два) відділення, які закриваються застібками типу «блискавка»; сумка має сліди використання та ремінь, виготовлений з текстильного матеріалу, який має дефект розриву. (т.1 а.с.95-99) Вказаний речовий доказ був оглянутий в судовому засіданні 12.05.2026.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_14 не був допитаний, у зв`язку з неможливістю встановити його місцезнаходження.

Положеннями статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Проводячи аналіз досліджених доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним, що саме ОСОБА_3 протиправно відкрито заволодів майном ОСОБА_5 .

Вказаному заволодінню передувала поведінка ОСОБА_3 , який знаходився поруч з потерпілою та вчиняв дії, які привернули її увагу, а саме: ОСОБА_3 , знаходячись на нижньому ескалаторі станції метрополітену безпосередньо за потерпілою, намагався непомітно заволодіти майном ОСОБА_5 , посмикуючи сумку останньої, чим привернув її увагу, а після її реагування припинив свої дії. Внаслідок вказаних подій потерпіла запам`ятала зовнішність ОСОБА_3 за рисами обличчя, за статурою та його одягом, при цьому вгадала наміри останнього щодо заволодіння її майном - сумкою, проте не змогла цього уникнути.

Оскільки ОСОБА_3 не вдалося непомітно заволодіти майном ОСОБА_5 , він, усвідомлюючи, що потерпіла виявила його, після її переслідування, підійшов до неї та зірвав (вирвав) сумку, з якою зник з місця вчинення злочину, при цьому не висловлював погрожував та не спричинив тілесні ушкодження.

З урахуванням наведеного, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані як грабіж, без застосування насильства або погроз, тобто як менш небезпечний кваліфікований склад правопорушення проти власності.

Також, суд враховує наступне.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року ОСОБА_3 був визнаний винуватим за ч.4 ст.186 КК України у вчиненні відкритого викрадення майна ОСОБА_5 та йому призначено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року було скасовано вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2023 та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

В ухвалі апеляційного суду, зазначено наступне.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2022 у кримінальному провадженні №12022100100003476 до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та на підставі ч.6 ст.206 КПК України доручено Територіальному управлінню ДБР у м. Києві, відповідно до вимог та в порядку ст.214 КПК України, провести розслідування фактів, повідомлених ОСОБА_3 щодо застосування до нього насильства під час затримання 29.11.2022.

Проте, суд, під час ухвалення вироку, встановивши факт можливого застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 фізичного насильства з боку працівників поліції, фактично обмежився вказівкою, що жодних доказів перевищення влади працівниками поліції піж час зазначених дій суду не надано.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що судом першої інстанції не було забезпечено проведення уповноваженим органом офіційного розслідування перевірки доводів обвинуваченого ОСОБА_3 щодо застосування до нього недозволених заходів примусу під час досудового розслідування.

Під час нового судового розгляду судом та прокурором були вжиті заходи щодо перевірки виконання вищезазначеної ухвали слідчого судді.

Так, встановлено, що 26.03.2026 уповноваженою особою Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №62026100120000157 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.365 КК України з фабулою: «до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, надійшла ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2022 (справа №761/26701/22), відповідно до якої зобов`язано провести розслідування фактів, повідомлених під час судового засідання ОСОБА_3 щодо застосування до нього насильства під час затримання 29.11.2022 працівниками Шевченківського УП ГУНП у м. Києві.».

11.05.2026 слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві винесена постанова про закриття кримінального провадження №62026100120000157 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.286 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Постанова слідчого мотивована тим, що в ході досудового розслідування не була підтверджена інформація, наведена в заяві ОСОБА_3 щодо застосування до нього насильства під час затримання 29.11.2022 працівниками Шевченківського УП ГУНП у м. Києві. У постанові наведено посилання на відсутність медичної документації щодо тілесних пошкоджень у ОСОБА_3 , необхідної для проведення судово-медичного дослідження, при цьому зафіксовано відсутність його конкретизованих скарг на дії правоохоронців.

Таким чином, твердження ОСОБА_3 щодо фальсифікації доказів правоохоронцями, тиску на нього та застосування фізичного насильства, з метою примушення щодо визнання винуватості, суд вважає «прихованим мотивом» уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки відсутні об`єктивні переконливі докази порушення його прав.

Так, суд вважає, що в силу об`єктивних обставин, пов`язаних з війною російської федерації проти України в листопаді-грудні 2022 року, окремі письмові докази у даному провадженні не в повному (вичерпному) обсязі відображають послідовність обставин вчинення ОСОБА_3 протиправних дій та хронологію документування його злочинної діяльності, у тому числі, через відсутність носія інформації системи відеоспостереження у метрополітені, а також не виявлення записів камер відеоспостереження на будівлі підземного переходу та за маршрутом руху ОСОБА_5 .

При цьому, письмові та речові докази, у сукупності, доповнюють та уточнюють достовірність показань потерпілої ОСОБА_5 , у якої відсутні підстави для обмовляння ОСОБА_3 у вчиненні щодо неї злочинних дій, при цьому вона беззаперечно стверджує, що саме він вчинив відкрите викрадення її майна, а також послідовно описала обставини злочину та зовнішність обвинуваченого. Так, серед іншого, ОСОБА_5 повідомила, що під час руху від станції метро, у вітринах магазинів, розташованих за маршрутом її руху, вона роздивлялася та бачила відображення ОСОБА_3 , який її переслідував.

Суд вважає, що незначні розбіжності в часі, які зазначені в документах, які складалися протягом короткого проміжку часу, не спростовують їх змісту та смислового навантаження, яке полягає у фіксації всіх обставин протиправних дій ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_5 .

Вказана фіксація була розпочата після телефонного повідомлення свідка ОСОБА_10 до поліції, яке, за збігом обставин, передувало зверненню до поліції ОСОБА_5 , за відсутності розбіжності в їх свідченнях.

При цьому, первісні процесуальні дії за участю ОСОБА_5 зафіксували в цілому (в комплексі) обставини кримінального правопорушення, відповідно до її пояснень, що пояснює незначні розбіжності щодо обставин вилучення у потерпілої сумки (речового доказу) під час огляду місця події 28.11.2022, наявність якої зафіксована у фототаблиці (в динаміці). (т.1 а.с.65-72)

Таким чином, судом не встановлено порушень КПК України під час досудового розслідування, які б були підставами для визнання вищенаведених досліджених доказів недопустимими.

Однак, судом встановлено, що слідча дія - пред`явлення особи для впізнання, а саме: впізнання свідком ОСОБА_10 підозрюваного ОСОБА_3 за фотознімками було проведено після візуального огляду ОСОБА_3 , тобто проведена у порушення приписів ст.228, в зв`язку з чим, відповідно до положень ст.89 КПК України, визнає вказаний доказ недопустимим. Проте вказана обставина, не впливає на достовірність показань ОСОБА_10 в судовому засіданні 13.02.2023, оскільки саме він про це повідомив. З огляду на наведене, посилання захисту на участь ОСОБА_10 у слідчих діях 26.12.2024 в іншому кримінальному провадженні також не свідчить про його упередженість чи нещирість.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, при цьому тяжких наслідків його діями не завдано, характеризується посередньо.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статей 66, 67 КК України, суд не вбачає.

При цьому посилання в обвинувальному акті на наявність обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 - «вчинення кримінального правопорушення повторно», суд вважає необґрунтованим, оскільки зазначена ознак входить до складу кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого, у зв`язку з тим, що «повторність» - це кваліфікований вид правопорушень, передбачений ст.32 КК України, а тому не може бути визнана обставиною, яка обтяжує покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує: характер та ступінь суспільної небезпеки та обставини скоєння ним кримінального правопорушення під час дії воєнного стану через 2 (два) місяці після звільнення від покарання, призначеного попереднім вироком, а також особу обвинуваченого, який має незадовільний стан здоров`я та має на утриманні мати ОСОБА_15 , 1962 року народження, яка є інвалідом 3 групи, в зв`язку з чим вважає, що виправлення обвинуваченого, а також попередження можливості вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, при цьому, не знаходить підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України.

У строк відбування покарання ОСОБА_3 зараховується строк попереднього ув`язнення, за правилами ст.72 КК України.

Цивільний позов у справі відсутній. Арешти на майно не накладалися.

Відповідно до правил ст.100 КПК України суд вирішує питання про речові докази. (т.1 а.с.104)

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України, а саме: з ОСОБА_3 підлягають стягненню процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта (КНДЕКЦ) у сумі 943,90 гривень, а саме, на проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/52667-ТВ від 07.12.2022. (т.1 а.с.95)

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (три) місяці.

Строк покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 04 червня 2026 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» - до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Зарахувати у строк відбування покарання термін знаходження ОСОБА_3 під вартою з 29 листопада 2022 року по 03 червня 2026 року, включно.

Речові докази: сумку чорного кольору торгової марки «SINSAY», яку упаковано та передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м.Києві (квитанція №758/SHEV_ZAGAL/2022/133010/1), - повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Речові докази: 3 (три) DVD-R диск з відеозаписами слідчих дій, зберігати у справі.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта в сумі у сумі 943 (дев`ятсот сорок три) гривні 90 копійок.

На вирок протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а засудженим, що тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1