Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №761/14950/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14950/26

Провадження № 3/761/3509/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Апарату Верховної Ради Українипро притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, перебуває на посаді заступника Голови АРМА з питань євроінтеграції та тимчасово виконуюча обов`язків Голови АРМА, що за адресою: м. Київ, вул.. Бориса Грінченка, 1,

за ч.1 ст. 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2026 №2-сп.5-2026, складеного головним консультантом Відділу контролю Апарату Верховної Ради України ОСОБА_3, ОСОБА_1 звинувачується у тому, що, перебуваючи на посаді начальника тимчасово виконувача обов`язків Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, заступника Голови АРМА, надала неповну інформацію на звернення народного депутата України Ткаченка О.М. чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 188-19 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином та завчасно повідомленою, не з`явилася.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Леськів В.П. заперечував проти даних що викладенні у протоколі про адміністративне правопорушення, уважав що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 188-19 КУпАП, з огляду на наступне.

Матеріали даної адміністративної справи не містять належних даних щодо повноважень ОСОБА_3 на складання даного протоколу про адміністративне правопорушення. Також вказані матеріали не містять пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а натомість містять поясненнями іншої особи - в.о. голови АРМА ОСОБА_4 , яка не є особою, що притягується до адміністративної відповідальності. У протоколі про адміністративне правопорушення безпідставно та неправомірно вказано як потерпілого Ткаченка О.М. за відсутності даних щодо завдання будь-якої шкоди останньому, як то передбачено ст. 269 КУпАП.

Суд заслухавши захисника особи відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, на адресу Адресоване АРМА надійшло депутатське звернення Ткаченка О.М. від 26.02.2026 №342д9/15-2026/42546 (2161428) із посиланням на результати проведеного 24.02.2026 засідання Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики містило прохання:

- в одноденний термін надати звіт про результати ідентифікації активів та її завершення складеного на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та вдосконалення механізмів управління активами" від 18 червня 2025 року № 4503-ІХ (далі - Закон № 4503-ІХ) та доручення т.в.о. Голови АРМА від 07.11.2025 № 567/6-25;

- повідомити про стан виконання вимоги пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4503-ІХ та надати посилання на оголошення про проведення попередньої кваліфікації учасників для визначення управителів простих активів, оприлюднене в електронній системі закупівель та на офіційному веб-сайті АРМА у визначений законодавством строк.

У відповідь на депутатське звернення Ткаченка О.М. листом АРМА за підписом т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 від 09.03.2026 № 1451/1-1-26/6.4 було повідомлено про те, що це звернення не містить будь-яких пропозицій, а натомість містить вимогу щодо надання інформації, яка за своїм змістом є ознакою депутатського запиту. Відповідь не містила іншої інформації та/або роз`яснень з порушених у депутатському зверненні питань.

Так, недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення, утворює склад правопорушення за ч.1 ст. 188-19 КУпАП.

Частина 1 статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначає, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.

09.03.2026 АРМА за результатами розгляду звернення народного депутата України Ткаченка О.В. листом № 1451/1-1-26/6.4 надано офіційну відповідь народному депутату України.

Зокрема роз`яснено, у відповіді на звернення зазначено про рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2003 (справа № 1-6/2003) від 05.03.2003 року, яким визначено, що, що за своїм змістом депутатське звернення не має імперативного характеру і заявляється народним депутатом України самостійно. Таке звернення може бути зумовлено скаргами та заявами виборців, а також стосуватися інших питань депутатської діяльності, які ініціює народний депутат України. При цьому у Рішенні підкреслено відмінність депутатського запиту від депутатського звернення, тобто наявність різниці між вимогою та пропозицією здійснити певні дії тощо.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України», депутатським запитом є вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» депутатське звернення - це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз`яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Згідно з ч.2 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов`язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Тобто, на відміну від запиту, звернення - це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата України зазначеним вище адресатам здійснити певні дії, дати офіційне роз`яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

За своїм змістом депутатське звернення не має імперативного характеру і заявляється народними депутатами України самостійно. Такі звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців, а також стосуватися інших питань депутатської діяльності, які ініціюються народним депутатом України.

Вказане тлумачення положень ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» викладене в Рішенні Конституційного Суду № 5-рп/2003 від 05.03.2003 року, яке є обов`язковим до виконання на території України.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Обов`язок керівника АРМА щодо надання інформації народному депутату України є похідним від обов`язку такого народного депутата України належним чином оформити та звернутись із належним видом документу - депутатським запитом за встановленою законом процедурою (винесення депутатського запиту на сесію та голосування більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.).

Отже вказані у протоколі №2-СП.5-2026 від 25.03.2026 відомості не становлять об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 188-19 КУпАП, оскільки подане народним депутатом звернення є за своїм змістом запитом і направлене з порушенням встановленої Законом процедури для подачі депутатського запиту. Крім того, вказане звернення народного депутата розглянуто та відповідь надано у встановлені законом строки.

Відповідно до п. 1 ч.1 статті 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 188-19 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.188-19, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 7, 9, 283-285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 188-19 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: