Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №761/16777/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16777/26

Провадження №1-кп/761/3767/2026

В И Р О К

іменем України

04 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 261 001 000 008 52 від 06.04.2026 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Салехард Тюменської області РФ, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого, востаннє 18.02.2019 вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за ч.2 ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення умисних майнових злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно, в умовах воєнного стану вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 05.04.2026 приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні ресторану «Мафія», що розташований за адресою м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 27/1 звернув увагу на мобільний телефон «Моторола G 05», який знаходився на зарядці та поряд були відсутні сторонні особи.

В цей час у обвинуваченого виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-1Х , затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб з наступним його неодноразовим продовженням, зокрема відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 року № 40/2026.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений, діючи умисно, повторно та таємно в умовах воєнного стану, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити, 05.04.2026 о 18 год.57 хв., в приміщенні ресторану «Мафія», адресою м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 27/1 шляхом вільного доступу викрав з барної стойки мобільний телефон «Моторола G 05» вартістю 3671 грн., з карткою мобільного оператора «Лайфсел» та «Київстар», які матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_4 не представляють.

Після чого разом з викраденим покинув місце вчинення злочину, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3671,67 грн., розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, не оспорював обставини справи, мотив, розмір спричиненої матеріальної шкоди, обсяг викраденого та форму вини.

Надав показання, в яких зазначив, що приблизно у квітні 2026 року у вечірній час доби перебував у приміщенні ресторану «Мафія», де просив нагодувати його. Працівники ресторану дали можливість йому пообідати. Коли він покидав ресторан, побачив на стойці бару мобільний телефон, який вирішив викрасти. Впевнився, що за ним ніхто не спостерігає, він забрав мобільний телефон, з яким вийшов з ресторану.

Зазначив, що шкодує за власний вчинок, який здійснив у зв`язку з тим, що втратив роботу та не мав коштів на існування. Щиро покаявся у вчиненому та вибачився перед потерпілою ОСОБА_4 .

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки інших учасників кримінального провадження, вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються; щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином встановлена винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за який він підлягає покаранню.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, сприяння суду та слідству, відсутність тяжких наслідків від вчиненого з огляду на те, що викрадене було повернуте потерпілій.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, який хоча і має судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, не перебуває на спеціальних обліках, не одружений, приймає до уваги обставини вчинення ним злочину, враховує, що від його дій тяжких наслідків не настало, а викрадене повернуте власнику. Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність декількох пом`якшуючих обставин, враховуючи критичне ставлення до вчиненого та усвідомлення власної протиправної поведінки, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, позицію потерпілої ОСОБА_4 , яка уважала за можливе застосувати до обвинуваченого покарання не пов`язане з позбавленням волі, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому за ч.4 ст.185 КК України покарання з застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу у виді позбавлення волі.

У відповідності до ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому у строк покарання період перебування під вартою з 06.04.2026 по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експерта у сумі 1337,10 грн. у відповідності до ст.124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК.

Керуючись ст.349, ст.369-371КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та з застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 04.06.2026 року, зарахувати обвинуваченому у строк покарання період перебування під вартою з 06.04.2026 по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експерта у сумі 1337,10 грн.

Речові докази - мобільний телефон «Моторола», переданий під розписку ОСОБА_4 -залишити власнику за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя