Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №760/23489/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23489/25

2/760/2613/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивував тим, що 03 листопада 2021 року між ним та відповідачем був укладений договір позики у формі розписки, відповідно до якого він передав ОСОБА_2 88700 гривень.

Незважаючи на взяті на себе зобов`язання, відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, борг не повертає, на телефонні дзвінки не відповідає, тому він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 88700 гривень боргу за договором позики.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 88700 гривень в позику строком до 01 лютого 2022 року. На підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_2 написав позивачу боргову розписку від 03 листопада 2021 року.

Станом на день подачі позову до суду відповідач борг у повному обсязі не повернув.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що відповідно до договору позики від 03 листопада 2021 року ОСОБА_2 має повернути ОСОБА_1 88700 гривень до 01 лютого 2022 року.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за договором позики становить 88700 гривень.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 88700 гривень боргу.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір на користь позивача у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

20 серпня 2025 року між адвокатом Улибіною-Вельгус М.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.1. договору розмір гонорару адвоката є фіксованим та становить: 10000 гривень.

Крім того, у матеріалах справи міститься детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 21 серпня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги від ОСОБА_1 на адвоката Улибіну-Вельгус М.В., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Улибіної-Вельгус М.В., квитанція до прибуткового касового ордера серія І № 06-08 від 21 серпня 2025 року на суму 10000 гривень.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 526, 530, 533, 549, 625, 629, 759, 1046-1051 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133, 139, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованість за борговою розпискою від 03 листопада 2021 року в сумі 88700 гривень, витрати на правничу допомогу в сумі 10000 гривень та 1211 гривень 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: