Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №757/51204/24-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51204/24-ц

пр. 2-4140/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С.В.,

при секретарі судового засідання - Ємець Д.О. ,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Левченка С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Шуст Ганни Дмитрівни, ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Топілко Оксани Олександрівни, приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни про визнання недійсними договорів, скасування записів про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та застосування правових наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 у листопаді 2024 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову остаточно просив про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04 травня 2023 року укладеного між ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності посвідченої Консулом України в м. Анталія Рустамовим Еміром Ігоровичем, 26.03.2023 року, зареєстрованої в реєстрі за № 268/2365 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шуст Ганною Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі під № 885., Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шуст Ганною Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі під № 885 та застосування правових наслідків недійсності правочинів, а саме:

- визнати недійсним Договір дарування від 23.05.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О., зареєстрований в реєстрі під № 916

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору дарування від 23.05.2023р. укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О., зареєстрований в реєстрі під № 916

- визнати недійсним Договір дарування від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 945

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 68433854 від 13.07.2023р. про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору дарування від 13.07.2023р. укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 945

- визнати недійсним договір іпотеки від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 952

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 68442546 від 13.07.2023р. про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - квартири під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору іпотеки від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 952

Витребувати у ОСОБА_4 (PHOKПП НОМЕР_1 , Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2462004680000.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є законним власником квартири АДРЕСА_1 , яку він придбав на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2021 року. Проте 04.05.2023 року зазначене нерухоме майно поза волею позивача вибуло з його володіння на підставі договору купівлі-продажу, укладеного від його імені третьою особою ОСОБА_7 на підставі сфальсифікованої довіреності, нібито посвідченої Консулом України в м. Анталія. Надалі з метою приховування незаконного походження майна та створення видимості добросовісного набувача відповідачка ОСОБА_4 вчинила ланцюжок фраудитарних правочинів шляхом укладення фіктивних договорів дарування з ОСОБА_6 , повернувши в той самий спосіб квартиру у свою власність та передавши її в іпотеку. Посилаючись на те, що позивач не мав волевиявлення на відчуження квартири, не видавав довіреності на ім`я ОСОБА_7 та не передавав оригінали правовстановлюючих документів, представник позивача просить визнати недійсними первинний договір купівлі-продажу та наступні договори дарування, а також витребувати спірну квартиру з чужого незаконного володіння відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2024 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_3 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Левченко С.І. - 11.03.2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню через повну відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження доводів позивача. Зокрема, сторона відповідача зазначає, що позивачем не надано жодних підтверджень щодо відсутності його волевиявлення на видачу довіреності на ім`я ОСОБА_7 для продажу квартири, а також факту знаходження оригіналів правовстановлюючих документів у розпорядженні позивача. Крім того, у відзиві наголошується на відсутності відомостей про реєстрацію будь-яких кримінальних проваджень за заявленими фактами, а доводи позивача про фраудаторність наступних договорів дарування названо суб`єктивними та документально не підтвердженими припущеннями. Також представник відповідача вказав на відсутність у позовній заяві актуальних контактних даних самого позивача, його громадянства та реального місцезнаходження, що викликає обґрунтовані сумніви у реальності повноважень представника позивача на підписання та подання цього позову до суду.

Відповідач ОСОБА_5 правом надання відзиву на позов не скористався.

Треті особи подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі у вирішенні позову покладались на розсуд суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2025 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, посилаючись на викладені в ній обставини, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Левченко С.І. в судовому засіданні повністю підтримав доводи відзиву на позов, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 набув у власність нерухоме майно, а саме чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2021 року, укладеного з ОСОБА_8 (в інтересах якої діяла ОСОБА_9 ), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. Відповідно до умов вказаного первинного договору, вартість квартири згідно з оціночною вартістю об`єкта становила 15 749 673,00 грн.

Надалі щодо зазначеного нерухомого майна було вчинено ряд правочинів, внаслідок яких воно вибуло з володіння позивача власника, а саме:

- 04.05.2023 року укладено оспорюваний договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_7 , діючи як представник ОСОБА_3 , продав спірну квартиру відповідачці ОСОБА_4 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шуст Г.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 885. При цьому ціна квартири у вказаному договорі була визначена у розмірі 1 960 405,85 грн.

- 23.05.2023 року між відповідачкою ОСОБА_4 та третьою особою ОСОБА_6 укладено договір дарування вказаної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Топілко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 524. За домовленістю сторін вартість квартири визначена у розмірі 1 960 405,85 грн.

- 13.07.2023 року укладено договір дарування, за яким ОСОБА_6 повернула право власності на спірну квартиру ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1081. При цьому згідно п. 6 даного договору вартість відчужуваної квартири Сторони визначили у 25 800 492 грн.

- 13.07.2023 року (в той самий день) між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір позики на суму 120 000,00 доларів США, а в забезпечення виконання зобов`язань - договір іпотеки щодо спірної квартири АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. за реєстровим № 1085.

Таким чином, судом зафіксовано, що вартість квартири у спірних договорах динамічно та нелогічно змінювалася від критично заниженої (1 960 405,85 грн) у первинній оспорюваній угоді від 04.05.2023 року до реальної ринкової вартості (25 800 492,00 грн) у договорі від 13.07.2023 року.

Суд зазначає, що згідно з існуючими на час укладання спірної первинної угоди від 04.05.2023 року правилами, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», діяла заборона (мораторій) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором (абзац перший підпункту 2 пункту 1 Постанови).

З метою уникнення вказаного нормативного обмеження та приховування статусу нерезидента, у спірному договорі купівлі-продажу від 04.05.2023 року було зазначено завідомо неправдиву інформацію про наявність у ОСОБА_3 посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 , виданої нібито 23.12.2021 року.

Проте, відповідно до офіційної інформації, наданої Державною міграційною службою України листом від 09.01.2025 року, за результатами перевірки даних інформаційної підсистеми «Облік іноземців та біженців» встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про оформлення посвідки на постійне проживання до територіальних органів або підрозділів ДМС взагалі ніколи не звертався, а зазначений документ за вказаним номером на його ім`я не видавався.

Крім того, від імені ОСОБА_3 договір купівлі-продажу від 04.05.2023 року було укладено громадянином ОСОБА_7 , повноваження якого підтверджувалися довіреністю, посвідченою Консулом України в місті Анталія (Туреччина) Рустамовим Еміром Ігоровичем від 26.04.2023 року та зареєстрованою в реєстрі за № 268/2365.

Проте, згідно з інформацією, наданою Міністерством закордонних справ України листом від 21.10.2024 року, за повідомленням Консульства України в місті Анталія встановлено, що довіреність від імені ОСОБА_3 за реєстровим № 268/2365 в установі ніколи не посвідчувалась, сам ОСОБА_3 до консульства не звертався, а вказаний реєстровий номер № 268/2365 взагалі не відповідає діловодному індексу та нумерації документів цієї закордонної дипломатичної установи.

До суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від 18.01.2026 року за підписом ОСОБА_7 (який на момент подання заяви проходить службу з базової загальної військової підготовки у в/ч НОМЕР_3 ). У своїй заяві ОСОБА_7 повністю заперечує наявність будь-яких законних повноважень від власника квартири та детально описує обставини залучення його до правочину. Зокрема, ОСОБА_7 повідомив, що в травні 2023 року, працюючи у благодійному фонді, привіз людей із зони бойових дій до м. Києва. На вулиці до нього підійшов невідомий чоловік кавказької зовнішності, який представився « ОСОБА_10 » («Рустемом» або « ОСОБА_11 »), та запропонував за винагороду в розмірі 1000 гривень підписати документи у нотаріуса щодо переоформлення квартири. ОСОБА_7 погодився, надав свої документи та разом із цим чоловіком і раніше невідомою жінкою на ім`я « ОСОБА_4 » ( ОСОБА_4 ) прибув до офісу приватного нотаріуса, де підписав документи, суть та зміст яких не читав і не усвідомлював. Після цього в Ощадбанку чоловік оплатив рахунки в іноземній валюті, а ОСОБА_7 отримав обіцяні 1000 грн. ОСОБА_7 наголосив, що ніколи не бачив ОСОБА_3 , не отримував від нього жодних довіреностей і не передавав жодних документів щодо цієї квартири.

Також судом досліджено фінансову спроможність відповідачки щодо придбання коштовного житла. Відповідно до офіційної відповіді Державної податкової служби України від 14.04.2025 року, згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків встановлено, що в період з січня 2018 року по червень 2023 року ОСОБА_4 отримувала доходи виключно у вигляді заробітної плати (ознака доходу 101) від ПЗПВО «Мистецький коледж імені Сальвадора Далі» та ПЗВО «Арт Академія імені Сальвадора Далі» в загальному розмірі 555 583,85 грн. Вказана сума офіційних доходів покупця за 5,5 років є в декілька разів меншою, ніж вартість спірної квартири, зазначена в договорі купівлі-продажу від 04.05.2023 року (1 960 405,85 грн), та є абсолютно неспівмірною з реальною вартістю майна, що додатково підтверджує фіктивний характер розрахунків та недобросовісність набувача ОСОБА_4 .

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Майно може бути витребувано від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Таке витребування застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпну сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею.

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший, і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення ст. 216 ЦК України, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) вказано, що: «відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до позицій викладених в Постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16-ц (провадження № 61-22378св19), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 15.03.2023 року у справі № 725/1824/20 (провадження № 61-15705св21) визначено, що в діях добросовісного набувача повинна бути воля на настання правових наслідків, а саме мирне володіння майном.

Встановивши дані обставини, з метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.05.2023 укладеного між ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності посвідченої Консулом України в м. Анталія Рустамовим Еміром Ігоровичем, 26.03.2023 року, зареєстрована в реєстрі за № 268/2365 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шуст Ганною Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі під № 885

Також необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки оспорюваний договір не створив жодних юридичних наслідків.

В поданій до суду позовній заяві позивачем порушено питання про застосування наслідків недійсності правочину шляхом визнання недійсним Договору дарування від 23.05.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О., зареєстрований в реєстрі під № 916; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору дарування від 23.05.2023р. укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О., зареєстрованого в реєстрі під № 916; визнання недійсним Договору дарування від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрованого в реєстрі під № 945; скасуваня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 68433854 від 13.07.2023р. про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору дарування від 13.07.2023р. укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрованого в реєстрі під № 945; визнання недійсним Договору іпотеки від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрованого в реєстрі під № 953; скасуваня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 68442546 від 13.07.2023р. про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - квартири під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору іпотеки від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрованого в реєстрі під № 953; витребування у ОСОБА_4 (PHOKПП НОМЕР_1 , Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), нерухомого майнао, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2462004680000.

З метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача договір дарування від 23.05.2023р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та договір дарування від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також договір іпотеки від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_4 не мала права на відчуження спірного майна а ОСОБА_13 за спірним договором не може вважатися добросовісним набувачем.

Також необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки вищезазначені угоди не створили жодних юридичних наслідків.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України).

У даній справі судом з достовірністю встановлено, що учасники цивільних відносин (сторони договору купівлі-продажу та договорів дарування) «вживали право на зло», оскільки укладення договорів використовувалося учасниками для приховування факту протиправного заволодіння нерухомим майном за сфальсифікованими документами та створення видимості легітимності наступних переходів права власності через ланцюжок послідовних договорів дарування, що в сукупності свідчить про намір унеможливити або значно ускладнити повернення квартири її законному власнику.

Тому суд приходить до висновку, що обраний Позивачем спосіб захисту права шляхом відновлення становища яке існувало до порушення, відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та є ефективним для захисту порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.

При вирішення справи суд враховує, що згідно пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

З огляду на встановлені судом обставини та відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є безпосередньою підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності та скасуванням реєстраційних записів, внесених на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2023 року та наступних договорів дарування від 23.05.2023 року і 13.07.2023 року, а також договору іпотеки від 13.07.2023 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність їх задоволення.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

За правилами статті 141 ЦПК України стягнути з відповідачів на користь позивача 3633,60 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб: ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Шуст Ганни Дмитрівни, ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Топілко Оксани Олександрівни, приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни про визнання недійсним договору - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04 травня 2023 року укладений між ОСОБА_3 (PHOKПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_6 ) на підставі довіреності посвідченої Консулом України в м. Анталія Рустамовим Еміром Ігоровичем, 26.03.2023 року, зареєстрованої в реєстрі за № 268/2365 та ОСОБА_4 (PHOKПП НОМЕР_1 , Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шуст Ганною Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі під № 885.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шуст Ганною Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі під № 885.

Визнати недійсним Договір дарування від 23.05.2023 р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О., зареєстрований в реєстрі під № 916.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору дарування від 23.05.2023р. укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О., зареєстрований в реєстрі під № 916

Визнати недійсним Договір дарування від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 945

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 68433854 від 13.07.2023р. про державну реєстрацію права власності на майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору дарування від 13.07.2023р. укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 945

Визнати недійсним договір іпотеки від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 952

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 68442546 від 13.07.2023р. про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - квартири під номером АДРЕСА_1 , внесений на підставі договору іпотеки від 13.07.2023р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. зареєстрований в реєстрі під № 952

Витребувати у ОСОБА_4 (PHOKПП НОМЕР_1 , Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2462004680000

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі по 3633,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Вовк