Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №127/5641/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №127/5641/26

Суддя: Іванченко Я. М.

Справа №127/5641/26

Провадження №1-кп/127/152/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: 3897512578, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше судимого:

- 08.12.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік,

- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020040000034 від 19.01.2026, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 19.01.2026, близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи у лісосмузі по вул. С. Зулінського в м. Вінниці, знайшов на землі поліетиленовий зіп-пакет із вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, який помістив до кишені куртки, в якій був одягнений, чим незаконно придбав її та зберігав при собі, без мети збуту.

В подальшому, ОСОБА_6 , 19.01.2026, незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину, обіг якої обмежено- амфетамін, рухаючись поблизу будинку 134, що по вул. Київська, в м. Вінниці, близько 18 години 30 хвилин, був помічений та зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та усвідомлюючи, що його дії спрямовані на незаконне зберігання психотропної речовини можуть бути викриті, на запитання вищевказаних працівників поліції про наявність заборонених речовин, повідомив, що у цього при собі наявна психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яка знаходиться при ньому у кишені куртки, в якій був одягнений.

Після цього, 19.01.2026 в період часу з 18 години 59 хвилин до 19 години 05 хвилин в ході проведення огляду місця події, у присутності двох понятих, ОСОБА_4 , добровільно видав із кишені курки, в які був одягнений, поліетиленовий зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини.

Згідно висновку експерта в наданій на експертизу порошкоподібній речовині, масою 0,6487 г., міститься психотропна речовина, обіг яких обмежено - амфетамін, масою 0,3309 г.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, суду пояснив, що він прогулюючись знайшов згорток, зрозумів, що це амфетамін, тому підняв його і залишивши собі для власного вживання. Через деякий час був зупинений працівниками поліції, на запитання яких про наявність заборонених речових, добровільно видав наявний у нього згорток. Також зазначив, що про вчинене шкодує та просив суд суворо його не карати.

Зважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження витягу з кримінального провадження №12026020040000034 від 19.01.2026 (т.1 а.с. 37), постанови про визнання речей і документів речовими доказами в кримінальному провадженні від 19.01.2026 (т.1 а.с. 39), ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про накладення арешту від 22.01.2026 (т.1 а.с. 40-41), висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/102-26/1271-НЗПРАП від 22.01.2026 (т.1 а.с. 52-57), суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Суд зважає на те, що обвинувачений раніше судимий (т.1 а.с. 44-45), на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 48, 49), за місцем проживання скарг не надходило (т.1 а.с. 50).

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, однак вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, тому суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк, визначений в межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 309 КК України.

Крім того, судом враховано, що обвинуваченого було засуджено 08.12.2025 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області до покарання у виді одного року обмеження волі, звільненого від відбування покарання з урахуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком один рік, даний вирок набув законної сили 08.01.2026, а тому остаточне покарання обвинуваченому слід призначити з урахуванням ст. 71 та ст. 72 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за даним вироком.

На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним для досягнення мети покарання і завдань кримінального судочинства.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому слід рахування з дня його затримання на виконання вироку суду.

Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого вартість проведення криміналістичних досліджень (т.1 а.с. 52), оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою суду на речові докази.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 50, 63, 65-67, 71, 309 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2025, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 слід рахування з дня його затримання на виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна 2674,20 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2026 №127/1835/26, після набрання вироком законної сили – скасувати.

Речовий доказ в кримінальному провадженні №12026020040000034, а саме: поліетиленовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яку поміщено до спецпакету НПУ №CRI 1264771, які зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua