Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №932/1157/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року

м. Київ

справа № 932/1157/24

провадження № 51-164 км 26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Дніпра від 30 квітня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Райполе Межівського району Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ),

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Вироком Шевченківського районного суду м. Дніпра від 30 квітня 2025 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

2. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.

3. Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.

4. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 20 жовтня 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.

5. За обставин, детально викладених у вироку, 01жовтня 2023 року приблизно о 22:12 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, поряд із буд 7А, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень раніше незнайомій ОСОБА_7 , стоячи навпроти потерпілої нанесла їй один удар правою рукою в якій тримала мобільний телефон в область обличчя, а саме в область носу праворуч. Внаслідок чого потерпілій ОСОБА_7 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді садна в міжбрівній ділянці ближче до внутрішнього кута правої надбрівної дуги, поверхневої забійної рани на спинці носу по центру з переходом праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення судів попередніх інстанцій і звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

7. На обґрунтування своїх доводів прокурор вказує, що на час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК, оскільки кримінальне правопорушення було вчинене 01 жовтня 2023 року, а отже, вона підлягала звільненню від кримінальної відповідальності чи від покарання на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності. Однак ця обставина залишилася поза увагою суду апеляційної інстанції.

8. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК.

9. На адресу Суду від потерпілої ОСОБА_7 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора, у яких вона, наводячи відповідні аргументи просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

10. Прокурор підтримала доводи касаційної скарги та просила змінити судові рішення щодо ОСОБА_6 і звільнити її від призначеного за ч. 1 ст. 125 КК покарання на підставі статей 49, 75 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності.

Мотиви Суду

11. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

12. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

13. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

14. Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

15. Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, та правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.

16. Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, внаслідок спливу певного проміжку часу. Імперативний обов`язок звільнення особи від кримінальної відповідальності або від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності покладено законодавцем на суд.

17. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло 2 роки.

18. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на те, що на час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК, просить змінити судові рішення судів попередніх інстанцій і звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання за цією статтею на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

19. Як убачається з матеріалів провадження, 01 жовтня 2023 року ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125, яке відповідно до ст. 12 цього кодексу є кримінальним проступком.

20. Санкцією ч. 1 ст. 125 КК передбачене покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

21. На час постановлення ухвали апеляційного суду 20 жовтня 2025 року минуло 2 роки з дня вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тобто визначений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК строк давності закінчився.

22. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

23. Враховуючи те, що на час розгляду справи касаційним судом, стороною захисту не висловлено позиції щодо поданої прокурором касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, а ОСОБА_6 підлягає звільненню від призначеного за ч. 1 ст. 125 КК покарання на підставах, передбачених ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК.

24. З огляду на викладене, судові рішення щодо ОСОБА_6 підлягають зміні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Дніпра від 30 квітня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_6 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 125 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК.

В іншій частині судові рішення залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3