Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №914/2450/22(914/2957/24) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 914/2450/22(914/2957/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Громак О.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

представник позивача - арбітражний керуючий Коваль В.В. розпорядник майна, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-"

представники відповідача - Богайчук Б.І. - директор, Криницький О.М. адвокат за ордером, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 11.12.2025

у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючий), Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-"

про стягнення 5 900 178,90грн. заборгованості

в межах справи № 914/2450/22 за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (далі - ТОВ "БНК-Україна", боржник, скаржник);

визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" до ТОВ "БНК-Україна" у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;

введено процедуру розпорядження майном ТОВ "БНК-Україна", а також вирішено інші процедурні та процесуальні питання.

2. Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "БНК-Україна";

припинено повноваження розпорядника майна; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля В.В. за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "БНК-Україна" за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн;

визнано банкрутом ТОВ "БНК-Україна";

відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В.В.

3. 29.11.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "БНК-Україна" подало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" (далі - ТОВ "-Автотехсервіс-", відповідач) про стягнення 5 900 178,90 грн заборгованості.

4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено Договір поставки товару від 27.11.2020 № 361-ДТ-20/Д та Додаткову угоду №14 від 28.12.2021. На виконання умов Додаткової угоди позивачем здійснено поставку партії дизельного пального. Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків. В порушення умов Договору поставки товару та Додаткової угоди не здійснив повний розрахунок вартості отриманого товару. Відтак, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 2 344 821,63 грн заборгованості, 192 551,2 грн 3% річних, 94 034,74 грн втрат від інфляції, 2 422 771,24 грн пені та 70 802,15 грн судового збору.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5. 27.11.2020 між ТОВ "БНК-Україна" як постачальником та ТОВ "-Автотехсервіс-" як покупцем укладено Договір №361-ДТ-20/Д поставки товару (далі - Договір поставки дизельного пального).

6. Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період: з грудня 2020 року по листопад 2021 року нафтопродукти, надалі - "Товар", паливо дизельне ДТ-Л/З-К5, сорт С/F (з поліпшеними температурними характеристиками) виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ"/ВАТ "Нафтан" у кількості до 8 640 тон (+/-10 % в опціоні Постачальника).

7. На виконання умов Договору між сторонами укладено Додаткову угоду №14 від 28.12.2021 до Договору поставки дизельного пального. Згідно з п 1. Додаткової угоди №14 до Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (далі - Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 Додаткової угоди №14.

8. За умовами укладеного між сторонами Договору поставки передбачено здійснення покупцем 100% передоплати протягом п`яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару. Підставою для здійснення оплати за товар, що поставляється у відповідності до цього договору, є рахунок-фактура постачальника (пункти 2.3, 2.4 Договору поставки).

9. Пунктами 2.7, 2.8 Договору поставки передбачено, що ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною, згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди. Попередня ціна визначається і фіксується сторонами у Додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником. Розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення котирувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

10. На виконання умов Додаткової угоди №14 позивачем здійснено поставку партії пального в кількості 540,45 тон за попередньою ціною 15 807 513,96 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1452 від 07.02.2022, копію якої долучено до позовної заяви. Судом встановлено, що вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

11. Позивач надав для додаткового підтвердження отримання відповідачем товару в кількості 540,45 тон копії акцизних накладних та квитанцій про підписання відповідачем вказаних акцизних накладних:

- Акцизна накладна форми "П" № 40 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 61 750 ,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 41 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 59 900,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 42 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 62 400,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 43 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 62 100,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 44 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 59 700,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 45 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 61 200,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 46 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 48 500,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 47 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 63 200,00 кг;

- Акцизна накладна форми "П" № 48 від 07.02.2022 підписана електронним цифровим підписом ТОВ "БНК-Україна" на 61 700,00 кг.

12. Ліквідатор позивача звертався з запитом про надання інформації та документів до Філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" від 29.10.2024, в якому просив надати документи, які підтверджують передачу вантажів за відправленням з номером №23327717 фактичним вантажоодержувачам. На зазначений запит Філія "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" надала інформацію про те, що згідно з листом ТОВ "БНК-Україна" від 04.02.2022 вантаж (паливо дизельне ДТ-З-К5 сорт F), який прибув за накладною №23327717 було переадресовано за новим перевізним документом за наступними реквізитами: Одержувач: ТОВ "-Автотехсервіс-" (ідентифікаційний номер 23588912), станція призначення: Березовиця-Острів РФ "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця", про переадресування вантажів видано відповідний наказ №435 від 05.02.2022 та оформлена накладна №36468791. Копії вказаних документів долучено до відповіді на запит.

13. Факт отримання товару відповідачем в кількості 540,45 тонн підтверджується накладною наданою на запит ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" філією Центр транспортної логістики АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" за № 36468791 від 07.02.2022.

14. Позивачем надано до матеріалів справи копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2022 по 21.02.2022, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, за змістом якого заборгованість ТОВ "-Автотехсервіс-" перед ТОВ "БНК-Україна" за Додатковою угодою №14 до Договору№361-ДТ-20/Д станом на 21.02.2022 становить 2 344 821,63 грн. В акті звіряння взаємних розрахунків зазначено дату його складання - 22.02.2022.

Короткий зміст рішення місцевого суду

15. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 позов задоволено повністю;

стягнуто з ТОВ "-Автотехсервіс-" (код ЄДРПОУ 23588912) на користь ТОВ "БНК-Україна" (код ЄДРПОУ 36949031) 2 344 821,63 грн - заборгованості, 192 551,20 грн - 3% річних, 94 034,74 грн - втрат від інфляції, 2 422 771,24 грн - пені та 70 802,15 грн - судового збору;

визначено Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2 344 821,63 за період з 26.11.2024 до моменту виконання рішення суду ТОВ "-Автотехсервіс-".

16. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 344 821,63 грн, оскільки суд встановив, що 22.02.2022 між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого, заборгованість відповідача перед позивачем за Додатковою угодою №14 становить 2 344 821,63 грн.

17. Також місцевий господарський суд перевірив доданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, пені, та зазначив про правомірність здійснених позивачем нарахувань.

18. Крім того, суд дійшов висновку за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) права нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2 344 821,63 за період з 26.11.2024 до моменту виконання рішення суду ТОВ "-Автотехсервіс-".

Короткий зміст постанови апеляційного суду

19. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2026 апеляційну скаргу ТОВ "-Автотехсервіс-" задоволено;

рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 у справі № 914/2450/22 (914/2957/24) скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено;

стягнуто із ТОВ "БНК-Україна" на користь ТОВ "-Автотехсервіс-" 106 203, 23 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

20. Апеляційний господарський суд зазначив, що наведені висновки суду першої інстанції є помилковими та суперечать фактичним обставинам справи, оскільки поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони визначили місячний об`єм поставки дизельного пального у січні 2022 року, який за Додатковою угодою №14 становить 1080 тонн дизельного палива згідно специфікації. При цьому, відповідно до п. 3.7 договору товар відвантажується партіями, зазначеними у відповідній додатковій угоді до цього договору, згідно з графіком поставок або відвантажувальної рознарядки. Суд зазначив, що вартість погодженого до поставки товару у січні 2022 року станом на день укладення додаткової угоди становила 31 588 704 грн включаючи ПДВ. Таким чином, згідно умов договору та додаткової угоди №14 до нього, сторони погоди як об`єм товару, який має бути поставлено, так і суму попередньої оплати (попередня ціна товару).

21. Апеляційний господарський суд звернув увагу, що стягнення заборгованості по сплаті остаточної ціни товару, поставленого на виконання додаткової угоди №14 до договору поставки дизельного пального, була предметом розгляду у справі №914/2450/22 (914/3289/23), а в межах розгляду зазначеної справи судом встановлено, що за додатковою угодою №14 ТОВ "БНК-Україна" здійснено поставку товару на користь ТОВ "-Автотехсервіс-" за остаточною ціною 36 903 652,34 грн, а ТОВ "-Автотехсервіс-" здійснено оплату в розмірі 31 671 770,59 грн. При цьому, суд зазначив, що сторонами не заперечується, що ТОВ "БНК-Україна" виконало умови договорів у частині поставки товару, а відповідачем сплачено за відповідний товар суму попередньої ціни. Відтак апеляційний суд, з урахуванням зазначеного та статті 75 ГПК України, дійшов висновку, що факт поставки товару за додатковою угодою № 14 до договору поставки та факт сплати попередньої ціни за такий не потребує доказування при розгляді цієї справи.

22. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач у цій справі дійсно не заперечує факт отримання вказаного товару, однак не вказує, а суд першої інстанції залишив поза увагою те, що згідно умов договору (п. 3.7) товар відвантажується партіями, зазначеними у відповідній додатковій угоді до цього договору, згідно з графіком поставок або відвантажувальної рознарядки. При цьому, 07.02.2022 відповідач здійснив оплату (15 500 000,00 + 362 000,00 + 11 300 000,00 + 4 200 000,00 + 309 770,59) позивачу, згідно виставленого 04.01.2022 рахунку. Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів скаржника про те, що поставка в 540, 45 тон палива не була окремою поставкою, а включаються в об`єм інших поставок за додатковою угодою № 14 загальним об`ємом 1080 тон, тому сплачена відповідачем сума у розмірі 31 671 770,59 грн з ПДВ є сплатою попередньої ціни на виконання п. 2 додаткової угоди №14. Зазначене підтверджується копіями рахунку та платіжних інструкцій кредитового переказу коштів, які містяться у матеріалах справи.

23. Суд апеляційної інстанції зауважив, що сторони не змінювали умов додаткової?? угоди № 14, в тому числі і в частині перегляду об`єму палива, що підлягав поставці за нею у січні 2022 року.

24. Щодо наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від 22.02.2022, який було взято судом першої інстанції до уваги та покладено в основу ухваленого рішення, то колегія суддів апеляційного господарського суду вважала такий доказ таким, що не відповідає критеріям належності та допустимості під час підготовки та проведення почеркознавчої експертизи, на яку позивач посилався як на підтвердження наявності заборгованості, не було дотримано обов`язкових вимог зазначених нормативних актів. Зокрема, всупереч підрозділу 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій, експерту не були надані належним чином відібрані вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису особи, яка підлягала ідентифікації. Крім того, порушено вимоги п. 1.4. Рекомендацій, оскільки вільні та умовно-вільні зразки підпису до приєднання їх до матеріалів справи не були пред`явлені особі, підпис якої досліджувався.

25. Суд апеляційної інстанції встановив, що спірні правовідносини між тими ж сторонами, з того ж договору поставки та тієї ж додаткової угоди № 14, вже були предметом судового розгляду в іншій справі, в якій позивач обґрунтовував свої вимоги наявністю заборгованості за остаточною ціною товару, яка відповідно до умов договору та додаткової угоди підлягала визначенню після поставки на підставі визначеної договором формули. За результатами апеляційного перегляду в тій справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зокрема у зв`язку з відсутністю належних документів, що підтверджують визначення та погодження сторонами остаточної ціни. Натомість у цій справі позивач заявив вимоги, обґрунтовуючи їх уже не заборгованістю за остаточною ціною, а нібито неповною оплатою попередньої ціни товару. Така зміна підходу до правової природи спірних грошових вимог, на переконання суду апеляційної інстанції, є істотною та не може розцінюватися як допустиме коригування правової позиції без урахування попередньої поведінки сторони у спорі. Водночас, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки взаємозв`язку попередньої та остаточної ціни, не врахував попередню процесуальну поведінку позивача та правові висновки, зроблені судами у пов`язаній справі, а тому дійшов передчасного висновку про наявність у відповідача заборгованості за договором та, як наслідок, стягнув пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

26. ТОВ "БНК-Україна" 03.02.2026 засобами електронного зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 914/2450/22(914/2957/24).

27. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2450/22(914/2957/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026.

28. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2026 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

29. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2450/22 (914/2957/24) за касаційною скаргою ТОВ "БНК-Україна", датою проведення судового засідання визначено 21.04.2026.

30. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2026 розгляд касаційної скарги ТОВ "БНК-Україна" датою проведення судового засідання визначено 05.05.2026.

31. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2026 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" на 19.05.2026, 12:00.

32. Від директора ТОВ "-Автотехсервіс-" Богачука Б.І. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Товариства просив постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 914/2450/22 (914/2957/24) залишити в силі, у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю.

33. Відзив обґрунтовано тим, що надані відповідачем докази по сплаті попередньої оплати за Додатковою угодою №14, що наведені у першій частині цього відзиву, повністю спростовують твердження позивача, що у відповідача існує заборгованість по сплаті попередньої оплати за Додатковою угодою №14. Крім цього, наведений у "Акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.02.2022-21.02.2022 між ТОВ "БНК-Україна" і ТОВ "-Автотехсервіс-" за договором ДУ №14 від 28.12.2021 договір №361 ДТ-20/Д"" зміст, жодним чином не дає позивачу підстав трактувати його зміст, як підтвердження заборгованість за попередньою оплатою.

34. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-IX), Верховний Суд розглядає справу № 914/2450/22 (914/2957/24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Доводи ТОВ "БНК-Україна"

35. В обґрунтуванням підстав касаційного оскарження заявник зазначив, що висновок про відсутність документів, на підставі яких сформована остаточна ціна є обов`язковим і для позивача і для суду - документи, які засвідчують формування остаточної ціни: доповнення до додаткової угоди, акт приймання-передачі товарів за остаточною ціною не підписувались сторонами та не існують. Саме тому і з огляду на те, що документи, згідно яких формувалась остаточна ціна не підписані, позивач і звернувся до суду вдруге за стягненням саме попередньої, а не остаточної ціни.

36. Крім того скаржник аргументував, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові неправильно застосував норми матеріального права, зокрема без врахування висновків Верховного Суду, які викладені в постановах у cправі № 914/2450/22(914/3502/23) від 03.09.2024, від 29.07.2022 у справі № 970/1498/20.

37. Також скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції, в порушення принципів та стандартів доказування, встановлених ГПК України, відхиливши висновок експерта застосував концепцію негативного доказу і дійшов висновку про те, що оскільки висновок експерта (яким підтверджено підписання акту звірки відповідачем) визнаний судом недопустимим доказом, то відсутні докази, які підтверджують підписання акту належною особою відповідача. Відтак, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статей 73-79, 86, 91, 107, 236 ГПК України щодо обов`язку, визначеного процесуальним законом, стосовно повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, подаючи відповідні докази, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

38. Відповідно до статті Господарського процесуального кодексу України (далі - 300 ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

40. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 35 - 37 описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

41. Предметом розгляду у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за договором поставки пального.

42. Аналізуючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

43. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

44. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

45. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

46. Верховний Суд зазначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

47. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

48. Згідно зі статтею 11 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

49. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

50. Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

51. Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

52. Суди попередніх інстанцій встановили, що 27.11.2020 між ТОВ "БНК-Україна" як постачальником та ТОВ "-Автотехсервіс-" як покупцем укладено Договір №361-ДТ-20/Д поставки товару, на виконання умов якого між сторонами укладено Додаткову угоду №14 від 28.12.2021 до Договору поставки дизельного пального. Згідно з п 1. Додаткової угоди № 14 до Договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (далі - Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 Додаткової угоди №14.

53. Також суди встановили, що на виконання умов Додаткової угоди №14 позивачем здійснено поставку партії пального в кількості 540,45 тонн за попередньою ціною 15 807 513,96 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1452 від 07.02.2022, копію якої долучено до позовної заяви.

54. Зазначені обставини, в тому числі й поставка відповідної партії пального, також не заперечуються сторонами спору.

55. Разом з тим, надаючи оцінку наданому позивачем до матеріалів справи копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2022 по 21.02.2022, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків про те, чи підтверджує такий доказ наявність заборгованості ТОВ "-Автотехсервіс-" перед ТОВ "БНК-Україна" за Додатковою угодою №14 до Договору № 361-ДТ-20/Д станом на 21.02.2022 в розмірі 2 344 821,63 грн.

56. Так, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначений акт звіряння взаємних розрахунків, складений 22.02.2022, є останнім підписаним документом між сторонами, тому він підтверджує наявність заборгованості саме на дату його складення.

57. Апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку та, з урахуванням наявних оплат і наявності розгляду іншого спору за участі тих самих сторін у справі № 914/2450/22(914/3289/23).

58. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок апеляційного суду передчасним, зокрема, з огляду на таке.

59. Як вже було зазначено, 28.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №14 до Договору поставки дизельного пального.

60. При цьому, надаючи оцінку виконання зазначеної угоди, апеляційний господарський суд обмежився дослідженням поставки та оплат за період з 01.02.2022 по 21.02.2022 та в межах поставки палива в розмірі 540, 45 тон, а також не врахував, що умовами Додаткової угоди № 14 було передбачено, що поставка партії повинна була бути відвантажена до 31.01.2022.

61. Відтак, апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на те, що загальна поставка становить за договором 1080 тон і поставлене пальне в межах визначеного періоду охоплюється загальним об`ємом законтрактованого пального, не досліджував фактичний обсяг поставленого пального, рахунки та платіжні інструкції, а також фактичні дати поставки не лише частини, а усієї партії пального. Тобто суд апеляційної інстанції дослідив обставини поставки лише частини партії в розмірі 540, 45 тон без встановлення обставин виконання відповідної додаткової угоди з моменту її укладення - в період з 28.12.2021 по 07.02.2022.

62. Водночас, за змістом судових рішень у справі № 914/2450/22 (914/3289/23), на яку посилався суд апеляційної інстанції, вбачається, що суди обставини фактично поставленого пального за відповідними угодами також не досліджували. Зокрема, за змістом постанови Західного апеляційного суду від 06.06.2024 у справі № 914/2450/22(914/3289/23) вбачається, що суд встановив лише обставини формування ТОВ "-Автотехсервіс-" податкового кредиту та наявність зареєстрованих позивачем на господарські операції податкових накладних та розрахунків коригування до них.

63. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що неповне встановлення зазначених обставин є таким порушеннями, яке є підставою для скасування постанови апеляційного суду, оскільки висновки суду апеляційної інстанції є передчасним Відтак, оскаржувана постанова не відповідає положенням статей 84, 236, 238 ГПК України.

64. Такі порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно, адже переоцінка доказів, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими не входять до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

65. Ураховуючи, що доводи касаційної скарги частково підтвердилися, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскарженої постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

67. За результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

68. При новому розгляді справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене та, з урахуванням наявних у цього суду повноважень щодо дослідження доказів, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові та надати доказам і доводам учасників справи належну правову оцінку.

Щодо судових витрат

60. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 914/2450/22 (914/2957/24) скасувати.

3. Справу № 914/2450/22 (914/2957/24) направити на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік