Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №906/377/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 906/377/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання фізичної особи - підприємця Кузьменка Володимира Олександровича

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі за позовом Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України;

2) Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району);

3) Житомирської обласної державної адміністрації,

до фізичної особи - підприємця Кузьменка Володимира Олександровича,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом визнання недійсним договору оренди в частині та застосування наслідків недійсності правочину.

ВСТАНОВИВ:

1. Житомирська спеціалізована прокуратура у сфері оборони (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач-1, МОУ), Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі - позивач-2, Звягельська КЕЧ) та Житомирської обласної державної адміністрації (далі - позивач-3, Житомирська ОДА) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до фізичної особи - підприємця Кузьменка Володимира Олександровича (далі - відповідач, скаржник, ФОП Кузьменко В. О.) з вимогами про усунення перешкод державі у здійсненні нею права користування та розпорядження землями оборони шляхом:

- визнання недійсним договору оренди від 01.08.2016 № 1/2016 з усіма змінами в частині передачі Звягельською КЕЧ ФОП Кузьменку В.О. в оренду асфальтованого танцювального майданчика площею 150 м2 військового містечка НОМЕР_1, розташованого у АДРЕСА_2;

- застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов`язання ФОП Кузьменка В. О. повернути Звягельській КЕЧ за актом повернення частину земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:038:0352, що передана в оренду під асфальтованим танцювальним майданчиком площею 150 м2 військового містечка НОМЕР_1, розташованого у АДРЕСА_2, привівши земельну ділянку у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням.

2. Господарський суд Житомирської області рішенням від 03.09.2025 у задоволенні позову відмовив.

3. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2025 рішення Господарського суду Житомирської області від 03.09.2025 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив; визнав недійсним договір оренди від 01.08.2016 № 1/2016 з усіма змінами в частині передачі Звягельською КЕЧ ФОП Кузьменку В. О. в оренду асфальтованого танцювального майданчика площею 150 м2 військового містечка НОМЕР_1; вирішив повернути Звягельській КЕЧ за актом повернення ФОП Кузьменком В. О. частину земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:038:0352, що передана в оренду під асфальтованим танцювальним майданчиком площею 150 м2 військового містечка № НОМЕР_1 , привівши земельну ділянку у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням.

4. До Верховного Суду від ФОП Кузьменка В. О. надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 повністю та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 03.09.2025.

5. Постановою від 15.04.2026 Верховний Суд касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Кузьменка Володимира Олександровича задовольнив; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 906/377/25 скасував, а рішення Господарського суду Житомирської області від 03.09.2025 залишив в силі.

6. До Верховного Суду від ФОП Кузьменка В. О. через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання (сформоване 20.04.2026), у якому заявник просить постановити у справі додаткову постанову та стягнути з Прокурора на його користь понесені у суді касаційної інстанції судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

7. Прокурор подав до Верховного Суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

8. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши наведені у клопотанні ФОП Кузьменка В. О. доводи та заперечення проти нього, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про таке.

9. Представництво інтересів відповідача в суді касаційної інстанції здійснювала адвокат Сіра Аліна Василівна, повноваження якої підтверджуються ордером від 05.01.2026 Серія АМ № 1177663, виданим на підставі договору від 12.04.2025 № 17, укладеного між ФОП Кузьменко В. О. (клієнт) та адвокатом Сірою Аліною Василівною.

10. Відповідно до пункту 1.1 договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором по справі № 906/377/25, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання договору.

11. Пунктом 1.2 договору передбачено, що за цим договором адвокатом надається така правнича допомога: вивчення, аналіз та повідомлення правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань по справі вказаній в пункті 1.1 договору; підготовка відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів правового характеру; підготовка та подання від іменні клієнта апеляційних та касаційних скарг по вказаній справі при необхідності; здійснення професійної діяльності адвоката згідно з умовами цього договору в судах України, в т.ч. з представництво інтересів клієнта у судових засіданнях з правами наданими відповідачу згідно нормами ГПК України без обмежень, в тому числі: готувати, підписувати від імені клієнта та подавати до суду відзив на позовну заяву, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, апеляційні та касаційні скарги та інші документи з приводу порушення прав та захисту інтересів клієнта, чи з приводу скарг поданих на клієнта, приймати участь у судових засіданнях; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян за їх згодою, в тому числі здійснювати адвокатські запити. Конкретні види наданої правничої допомоги зазначаються адвокатом в акті про надання послуг.

12. Додатковою угодою від 25.12.2025 № 1 до договору про надання правової допомоги від 12.04.2025 № 17 дійшли згоди внести зміни до договору, а саме, п. 4.1 договору викласти в наступній редакції:

"4.1. Сторони погодили, що розмір гонорару по даному договору визначається у твердій грошовій сумі з наступного розрахунку:

- за супроводження справи, визначеної в п. 1.1. даного договору, у суді першої інстанції розмір гонорару складає 50 000,00 грн;

- за супроводження справи, визначеної в п. 1.1. даного договору, у суді апеляційної інстанції розмір гонорару складає 40 000,00 грн;

- за супроводження справи, визначеної в п. 1.1. даного договору, у суді касаційної інстанції розмір гонорару складає 40 000,00 грн".

Пункт 4.3 договору доповнити наступним абзацом:

"4.3. Клієнт зобов`язується гонорар, визначений п. 4.1 даного договору за супроводження справи у суді касаційної інстанції, сплатити адвокату протягом 5 днів з моменту отримання повного тексту постанови Верховного Суду".

Пунктом 4.6 договору визначено, що факт надання правничої допомоги клієнту може засвідчуватися актом або документами, які розроблені та/або підписані адвокатом.

13. У касаційній скарзі ФОП Кузьменко В. О. зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу складає 40 000,00 грн та просив стягнути цю суму з Прокурора; докази понесення судових витрат будуть надані суду у строки, встановлені нормами ГПК України.

14. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції до клопотання про ухвалення додаткового рішення відповідач надав договір від 12.04.2025, додаткову угоду від 25.12.2025 № 1 до договору № 17, акт приймання-передачі наданих послуг за договором від 12.04.2025 № 17 на суму 40 000,00 грн, підписаний між адвокатом та клієнтом. Відповідно до акта правова допомога згідно договору полягає у здійсненні аналізу постанови апеляційного суду від 25.11.2025, аналізу судової практики, підготовки і подання до Верховного Суду касаційної скарги, підготовки та подання клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови, участь у судовому засіданні.

15. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу вказав, що розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн не обґрунтований, є завищеним і на переконання Прокурора вартість судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в суді касаційної інстанції не може перевищувати 5000,00 грн, що є достатнім та реальним розміром понесених витрат.

16. 15.05.2026 до Верховного Суду від Прокурора через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі. У клопотанні зазначає, що:

- заявлена до відшкодування сума 40 000,00 грн є неспівмірною з обсягом виконаної роботи, а подане клопотання є способом невиправданого збагачення адвоката, що не відповідає критеріям розумності, співмірності;

- в обґрунтування розміру понесених витрат в суді касаційної інстанції надано акт приймання-передачі наданих послуг від 20.04.2026, в якому відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, часу, необхідних для надання правничої допомоги;

- подана відповідачем касаційна скарга за своїм змістом та доводами є ідентичною відзиву на апеляційну скаргу Прокурора, відтак аналіз судової практики та подання касаційної скарги не потребувало значних часових та розумових витрат, а подане клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови апеляційного суду було відхилено судом касаційної інстанції.

17. Наведене, на думку Прокурора, свідчить про те, що наданий обсяг послуг згідно поданих документів не може становити 40 000,00 грн, оскільки належних доказів щодо такої суми не надано.

18. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

19. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

20. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

21. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

22. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

23. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

24. Згідно із частинами першою та другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

25. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

26. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

27. Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

28. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

29. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

30. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

31. Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

32. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

33. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

34. Виходячи зі змісту положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

35. Отже, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

36. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

37. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

38. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).

39. Вивчивши надані відповідачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач згідно з вимогами статті 74 ГПК України надав достатні докази на обґрунтування понесених витрат, а заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (аналіз постанови апеляційного суду від 25.11.2025, аналіз судової практики, підготовки і подання до Верховного Суду касаційної скарги, підготовка та подання клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови, участь у судовому засіданні).

40. Доводи ж Прокурора, викладені у клопотанні про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат, колегія суддів оцінює критично, оскільки у договорі про надання правничої допомоги та додатковій угоді до нього сторони узгодили фіксований розмір винагороди адвоката, який не залежить від кількості годин, витрачених адвокатом на надання таких послуг.

41. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та стягнення з Прокурора 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання фізичної особи - підприємця Кузьменка Володимира Олександровича задовольнити.

2. Стягнути з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону (01014, м. Київ, вул. Болбочана Петра, буд. 8, код ЄДРПОУ 38347014) на користь фізичної особи - підприємця Кузьменка Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 40 000 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський