Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №146/526/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/526/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. селище Томашпіль

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчук О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630802 від 03.04.2026 року ОСОБА_1 , 03 квітня 2026 року біля 11.10 год. на автодорозі Р-08 сполученням Немирів-Ямпіль поблизу с. Липівка керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно керував транспортним засобом без права керування, чим порушив п.2.1.а ПДР.

Гр. ОСОБА_1 , інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання гр. ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол, та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Як зазначено в ч. 1 ст. 256 КУпАП, поряд з іншими обов`язковими даними, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з порушенням п. 2.1 «а» ПДР. До суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630802 від 03.04.2026; копію постанови ЕНА №6956912 від 03.04.2026; копію протоколу ЕПР1 №630802 від 03.04.2026, довідку про наявність інформації про посвідчення водія, довідку по наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, диск.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Як видно з протоколу датою та часом вчинення адміністративного правопорушення є 03 квітня 2026 року біля 11.10 год. Однак з доданої до протоколу копії постанови ЕНА №6956912 від 03.04.2026 та довідки про наявність повторності видно, що правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 вчинив 03.04.2026 о 09 год. 50 хв., тобто в той самий день.

Згідно з ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно із п. 3 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395: «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП)».

Крім того, відповідно до п.п. 1, 4, 5 розділу VII Інструкції повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинення особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась, чи навпаки.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Долучена до матеріалів справи копія постанови серії ЕНА №6956912 від 03.04.2026 року не містить інформації щодо її вручення ОСОБА_1 або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, не містить інформацію про набрання чинності, а також не відображає факту, що вказана постанова не оскаржувалась, чи навпаки.

В матеріалах справи відсутні як докази на підтвердження вручення ОСОБА_1 постанови серії ЕНА №6956912 від 03.04.2026 року, так і докази сплати штрафу. Тобто не доведено, що постанова набрала законної сили на момент складення протоколу від 03.04.2026.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.

Жодних доказів, щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після винесення постанови серії ЕНА №6956912 від 03.04.2026 року матеріали справи не містять.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не доведена згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Оскаржувана постанова є неповною та необґрунтованою щодо наявності або відсутності права керування ОСОБА_1 у відповідності до кваліфікуючих обставин до ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи викладені вище обставини, повторність вчинення правопорушення протягом року, не доведено, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повторності, таким чином суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 126, 221, 245, 247, 280, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд.

Суддя: О. В. Пилипчук