Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №132/949/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/949/26

Провадження № 2/132/942/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" червня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

при секретарі Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі, який уклали 01.12.2017 року в Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 3380.

В шлюбі у них народилась донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Їх спільне сімейнне життя з відповідачем не складається. В даний час вони з відповідачем не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, подружні стосунки не підтримують.

Відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання доньки та на її утримання до досягнення донькою трьох річного віку, він офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем.

Відповідач не надає в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини та на утримання позивачки, яка не має можливості працювати через догляд за дитиною до трьох років. За вказаних підстав звертається до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. від 24.03.2026 року по справі відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче засідання на 9:10 год 16.04.2026 року. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 05.05.2026 року було закрито підготовче судове засідання у вищевказаній цивільні справі та призначено її до судового розгляду по суті на 09:00 год. 02.06.2026 року.

В судове засідання позивач не з`явилась, однак звнернулась до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність. Заявлений нею позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, про причини неявки відповідач суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачка з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі, який уклали 01.12.2017 року в Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 3380.

В шлюбі у них народилась донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 28.11.2025 року Нетишінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом з позивачем та усі обов`язки по вихованню та утриманню доньки вона несе сама. Факт проживання дитини разом з матір`ю та перебування дитини на повному її утриманні підтверджується актом про їх фактичне проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , складеним представниками Об`єднання співввласників багатоквартирного будинку «Шевченка 2 Нетішин» №2Д/2026 від 29.01.2026 року. Відповідач ухиляється від утримання доньки, матеріальної допомоги добровільно не надає.

Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.2 ст. 122 СК України дитина, яка народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду, але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Подавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ніде не працює, так як по 26.11.2028 року перебуває у відпустці по догляду за донькою ОСОБА_5 до досягнення нею 3-річного віку. Даний факт підтверджується довідкою від 11.03.2026 року управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про пребування позивачки на обліку в даному управлінні та отримання щомісячної допомоги при народженні дитини до досягнення донькою 3-річного віку. Крім невеликої державної допомоги в розмірі 860 грн., інших джерел для існування і заощаджень позивачка не має. Допомоги від батьків вона також не має. Її матеріальне становище є вкрай скрутне.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу, а також поганого стану здоров`я.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, суд вважає можливим задовольнити вимоги у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, що ґрунтується на наявних у матеріалах доказах. Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає такий розмір аліментів достатнім та таким, що не поставить мати з дитиною, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 79, 80, 84 СК України, ст.ст.12, 80, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 268, 354, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно її віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 23.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), на її утримання в розмірі з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 23.03.2026 року і до досягнення донькою – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави 2662,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: