Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №130/440/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №130/440/26

Суддя: Заярний А. М.

2/130/1023/2026

130/440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з цим позовом, в якому просила змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, встановлених рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2024, яким з ОСОБА_2 стягнуто аліменти у твердій грошові сумі 4000 грн щомісячно. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття.

Стислий виклад позиції позивача.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2024, з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошові сумі 4000 грн щомісячно.

На час ухвалення зазначеного рішення суду та на теперішній час відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні полковника ОСОБА_4 , отримує стабільне та офіційне грошове забезпечення військовослужбовця, що включає посадовий оклад, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, доплати за особливі умови служби та інші виплати.

Встановлений рішенням суду розмір аліментів у твердій грошовій сумі не відповідає реальному матеріальному становищу відповідача, не враховує його стабільного доходу та не забезпечує належного рівня утримання малолітньої дитини з урахуванням зростання витрат на її забезпечення, лікування, розвиток та виховання.

Оскільки відповідач має стабільне грошове забезпечення військовослужбовця, яке може збільшуватись залежно від умов служби, преміювання та інших виплат, встановлення аліментів у частці від усіх видів доходу забезпечить дотримання принципу справедливості та рівної участі батьків у забезпечення належного рівня життя дитини.

Стислий виклад заперечень відповідача.

28.05.2026 відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2024 по справі № 130/620/24 з нього стягуються аліменти на користь позивача на утримання дитини в розмірі 4000 грн щомісяця, тобто в твердій грошовій сумі. Будь –якої заборгованості щодо сплати аліментів за вказаним рішенням суду у нього немає, а фактична частка за вказаним рішенням суду становила розмір 1/9 частини заробітку доходу.

Відповідно до ст.180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття Згідно із ст.181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька. Статтею 182 СК України встановлено, що обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою як матері так і батька , причому обов`язком особистим індивідуальним і солідарним. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того перебувають вони в шлюбі чи ні.

Тобто підстав для зміни розміру аліментів в розмірі 1/4 позивач в свої заяві не навела.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Також слід зауважити на те, що у ОСОБА_2 на утриманні є його матір яка є інвалідом ІІІ групи, яку він сам фактично утримує, значна кількість зароблених їм коштів йде на купівлю ліків та її лікування (свідоцтво про народження пенсійне посвідчення додається).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.182 СК України встановлено наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Просив суд заявлені позовні вимоги щодо стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

23.02.2026 ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

15.04.2026 та 20.05.2026 розгляд справи було відкладено на 03.06.2026.

У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 (а.с.5).

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2024 по справі № 130/620/24 з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 грн щомісяця, тобто в твердій грошовій сумі (а.с.6-7).

Як вбачається з витягу з реєстру територіальних громад ОСОБА_1 проживає у м. Жмеринка Вінницької області (а.с.8).

Як вбачається з копії пенсійного посвідчення та актового запису про народження мати ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером по інвалідності (а.с.52,53).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

Згідно із статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.3 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Як визначено у ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом статті 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи, що право на зміну способу аліментів за позовом одержувача аліментів визначено у ч. 3 ст. 181 СК України, на даний час відповідач має стабільне грошове забезпечення військовослужбовця, з 2024 року сплачує аліменти у твердій грошовій сумі, а згідно ч. 3 ст. 183 СК України той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, тому позовні вимоги позивача відповідають буків закону та підлягають задоволенню. Таке рішення суду буде забезпечувати найкращі інтереси дитини.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, змінені аліменти підлягають стягненню з дня набрання рішенням законної сили і мають обмеження відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням задоволення позову відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2024 у справі №130/620/24, стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і досягнення дитиною повноліття.

Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2024 (справа 130/620/24) припинити та повернути до суду, після завершення його виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua