Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №911/2035/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. Справа№ 911/2035/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

згідно з протоколом судового засідання від 02.06.2026:

від сторін: не з`явились;

за апеляційною скаргою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа”

на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 (повний текст -26.11.2025)

у справі № 911/2035/25 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа”

про стягнення 180 103 838,13 грн

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та рух справи

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 задоволено позовні вимоги повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” 180 103 838,13 грн заборгованості та 423 920,00 грн судового збору.

Також в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

2. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Частково не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” про відстрочення виконання рішення. В скасованій частині прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 до моменту компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом №1730-VIII або терміном на один рік з дня ухвалення такого рішення. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі № 911/2035/25 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі № 911/2035/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 визнано заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” необґрунтованою, матеріали справи передані на автоматизований розподіл для розгляду заяви про відвід суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви про відвід суддів.

23.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” подало відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної до спільного провадження в порядку ст. 263 ГПК України.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.03.2026 на судові дебати.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі №910/12249/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційеого господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 до провадження у новому складі суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Руденко М.А. Розгляд справи №911/2035/25 призначено на 13.05.2026.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026, у зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 07.05.2026 суддю Кропивну Л.В. тимчасово відсторонено, справу передано для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя – Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

22.05.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийнято до провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 (в оскаржуваній частині), у складі колегії суддів: головуючий суддя – Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 (в оскаржуваній частині) на 02.06.2026, в режимі ВКЗ.

В судове засідання 02.06.2026 представники сторін не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку ухвали суду від 22.05.2026, які долучені до матеріалів справи. Водночас, з урахуванням обмеженого строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі) – суд дійшов висновку про необхідність розгляду відповідної апеляційної скарги за наявними матеріалами справи.

3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його клопотання про відстрочення виконання рішення, оскільки вважає, що рішення є незаконним з огляду на те, що фактично борг виник не з вини підприємства, яке дотримується законодавства та виконує важливі соціально-необхідні функції з теплопостачання міста. В умовах мораторію на підвищення тарифів та неотримання компенсації за різницю в тарифах підприємство опинилося у скрутному фінансовому стані, що унеможливлює негайне виконання рішення.

Законом України №1730-VIII встановлено механізм врегулювання заборгованості за природний газ через державні субвенції та укладення договорів про взаєморозрахунки, що робить виконання судового рішення в повному обсязі неможливим до врегулювання заборгованості державою.

КП «Білоцерківтепломережа» просило відстрочити виконання рішення до моменту компенсації державою заборгованості або терміном на один рік, посилаючись на положення ЦПК України, практику Верховного Суду, а також на суспільну значущість підприємства, що забезпечує теплопостачання у складних умовах воєнного стану.

На думку скаржника, відмова суду першої інстанції у відстроченні не відповідає обставинам справи та порушує принципи справедливості і балансу інтересів сторін.

Через що просив суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” про відстрочення виконання рішення. В скасованій частині прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 до моменту компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом №1730-VIII або терміном на один рік з дня ухвалення такого рішення. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

23.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” подало відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної до спільного провадження в порядку ст. 263 ГПК України.

Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у відстроченні виконання рішення законним і обґрунтованим. На думку позивача, скаржник фактично повторює аргументи, наведені у суді першої інстанції, не спростовуючи висновків суду та не доводячи порушення норм матеріального чи процесуального права.

Позивач зазначає, що відповідно до статті 331 ГПК України відстрочення виконання рішення допускається лише за наявності виняткових, об`єктивних та належним чином підтверджених обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють його виконання. При цьому саме на заявника покладається обов`язок доведення таких обставин.

Позивач вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що посилання відповідача на збитковість діяльності, наявність заборгованості з різниці в тарифах, опалювальний сезон, воєнний стан, фінансові труднощі та очікуване покращення платоспроможності мають припущений характер і не підтверджені належними доказами. Відповідач також не довів гарантованого надходження коштів для погашення заборгованості, не надав доказів вчинення дій щодо врегулювання різниці в тарифах у порядку, визначеному законом, а також не підтвердив відсутність майна чи інших активів, за рахунок яких можливе виконання рішення суду.

Крім того зазначив, що збитковість підприємства та складний фінансовий стан є наслідком його господарської діяльності і самі по собі не можуть вважатися винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення. Негативні економічні наслідки воєнного стану однаковою мірою впливають як на боржника, так і на кредитора, тому не можуть бути достатньою підставою для надання відстрочки.

Позивач наголошує, що суд першої інстанції належним чином дотримався балансу інтересів сторін, врахував як можливі наслідки для боржника, так і право стягувача на своєчасне виконання судового рішення. Відстрочення виконання рішення є виключним заходом, а його застосування без належних підстав порушувало б право позивача на ефективний судовий захист та мирне володіння майном.

З огляду на відсутність доказів існування виняткових обставин, які б унеможливлювали виконання рішення, а також з урахуванням усталеної практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, підстав для задоволення апеляційної скарги та надання відстрочки виконання рішення, на думку сторони, немає.

5. Мотиви суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні відстрочки

Суд першої інстанції зазначив, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

За висновками суду, посилання відповідача на обставини, викладені ним у відзиві на позовну заяву та у його письмових поясненнях по справі № 911/2035/25 не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

Зазначено, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження на користь відповідача грошових коштів у строк, встановлений процесуальним законодавством, для відстрочення виконання рішення у цій справі.

Суд відхилив, що викладені відповідачем у його запереченнях у справі № 911/2035/25 твердження про наявність ряду чинників, які сприятимуть відновленню платоспроможності КП БМР “Білоцерківтепломережа” у недалекому майбутньому, зокрема, погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання відповідно до вимог, вказаних у постановах Кабінету Міністрів України, планомірне підвищення ціни на теплову енергію до економічно обґрунтованої, що позначатиметься на підвищенні фінансово-економічних можливостей відповідача в 2025-2026 роках, наявність судових справ, в яких КП БМР “Білоцерківтепломережа” виступає стягувачем, зазначивши, що такі фактично ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також суд вказав, що відповідач не надав жодних доказів того, що ним вчиняються дії, спрямовані на врегулювання заборгованості в тарифах у визначеному Законом № 1730 порядку, зокрема докази звернення відповідачем до позивача з намірами/пропозиціями укладення договору про організацію взаєморозрахунків або договору про реструктуризацію заборгованості та, як наслідок, беззаперечних доказів того, що спірна заборгованість буде врегульована у визначеному законом порядку у строк, встановлений процесуальним законодавством для відстрочення виконання рішення у цій справі.

Суд вказав, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Додатково суд дослідив копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2025 року та баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.05.2025, та зазначив, що останні не свідчать про складний фінансовий стан Комунального КП БМР “Білоцерківтепломережа” та/або збитковість останнього. Також спірна заборгованість відповідача перед позивачем виникла за період вересень 2023 - квітень 2024 року, у той час як відповідач надав суду докази фінансової звітності останнього лише за І квартал 2025 року та за І півріччя 2025 року.

Крім того, суд вказав, що надані відповідачем докази не підтверджують відсутність у відповідача майна, за рахунок якого було б можливим задоволення вимог стягувача та погашення існуючої заборгованості.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, ураховуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 331 ГПК України, суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Ураховуючи викладене, вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція зазначена в постанова КГС ВС від 29.04.2025 у справі № 917/1131/24.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів даної справи, боржником до місцевого господарського суду заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2035/25 до моменту врегулювання на державному рівні механізму відшкодування заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Закону № 1730-VIII або терміном на один рік з дня ухвалення такого рішення на підставі ст. 331 ГПК України, в якому він зазначив про перебування в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене систематичною несплатою населення за надані послуги, що призвело до неможливості виконання зобов`язання перед позивачем за договором зі сплати вартості поставленого природного газу. Також зазначив про не отримання від держави відшкодування різниці в тарифах. За твердженням відповідача, з долученої до відзиву на позовну заяву фінансової звітності та звіту про фінансові результати за перший квартал 2025 року вбачається, що підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі, що свідчить про неможливість повного виконання зобов`язань відповідача перед позивачем за договором станом на даний час. Відповідач стверджував, що покладання на підприємство обов`язку одноразово виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення може призвести до негативних наслідків для останнього, оскільки скрутне фінансове становище підприємства створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ Білоцерківської міської територіальної громади послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи теплопостачання, що може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.

Більше того, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як боржника, так і стягувача.

Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В цій частині, відхиляючи доводи скаржника, суд приймає мотиви стягувача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо того, що сторона практично повторила в апеляційній скарзі свої твердження, викладені в суді першої інстанції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру”, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Отже, необхідною умовою для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про відстрочення на права та інтереси кредитора, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу боржника у відстроченні, не лише його фінансовий стан, характер зобов`язань, отже й фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання рішення.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що борг відповідача виник перед стягувачем за неналежне виконання зобов`язань за договором в частині здійснення оплати в повному обсязі за поставлений природний газ за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року, через що позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 180 103 838,13 грн основного боргу. В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось стороною. Водночас, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, перебування його в умовному «скрутному матеріальному становищі» без належних доказів, та через що було заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2035/25 – не є підставою для несвоєчасного виконання рішення у даній справі. А тому такі доводи скаржника відхиляються через необґрунтованість.

Стосовно доводів скаржника про те, що ним вчинялись дії, спрямовані на врегулювання заборгованості в тарифах у визначеному Законом № 1730 порядку, зокрема докази звернення відповідачем до позивача з намірами/пропозиціями укладення договору про організацію взаєморозрахунків або договору про реструктуризацію заборгованості та, як наслідок, беззаперечних доказів того, що спірна заборгованість буде врегульована у визначеному законом порядку у строк, встановлений процесуальним законодавством для відстрочення виконання рішення у цій справі згідно з ст. 331 ГПК України не є виключною обставиною та підставою для задоволення поданої заяви, враховуючи також специфіку діяльності боржника, який щомісячно отримує оплату від споживачів та інших контрагентів за надані послуги.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та позицією позивача, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, заявником належними доказами, в розумінні ст. 74, 76, 86, 269 ГПК України, не доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування визначеного правового механізму, а саме – відстрочення виконання судового рішення. Самі лише твердження апелянта про утруднення виконання рішення без належних та допустимих доказів – не є достатньою підставою для задоволення поданої заяви та не є виключним випадком.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2025 у справі № 910/9798/24).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012. Конституційного суду України у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012. Конституційного суду України у справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013. Конституційного Суду України у справі № 17/2013.

А тому апеляційну скаргу (із заявлених підстав) у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) – без змін. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) – не встановив.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, ст. 275, 276, 331 ГПК України – суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) – без змін.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа” на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі № 911/2035/25 – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/2035/25 (в оскаржуваній частині) – залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст складено та підписано – 03.06.2026

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім