Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №910/11413/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. Справа№ 910/11413/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

перекладач: Мамедзаде Керім

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мамедзаде Керіма

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026, повний текст якої складено 09.04.2026,

у справі № 910/11413/25 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за первісним позовом ОСОБА_2

до гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГРА-РЕНТ»

про визнання недійсним договору та витребування частки у статутному капіталі,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_2

про визнання права забезпечення на частку у статутному капіталі товариства

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 застосовано до перекладача Мамедзаде Керіма захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнуто з Мамедзаде Керіма в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 3328,00 грн.

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання в частині п. 2 резолютивної її частини ухвали протягом трьох місяців з дня її підписання.

Ухвала обґрунтована тим, що протокольною ухвалою суду від 16.03.2026 суд допустив до участі у справі перекладача - Мамедзаде Керіма за відповідним клопотанням представника ОСОБА_3 . У цьому ж судовому засіданні перекладач просив суд відкласти розгляд справи з метою надання йому можливості ознайомитись із матеріалами справи. Вказане клопотання перекладача було задоволено та суд відклав розгляд справи на 06.04.2026, надавши перекладачу достатній час для ознайомлення з матеріалами справи.

Втім, суд зазначив, що після судового засідання 16.03.2026 перекладач не подавав до суду заяв/клопотань про ознайомлення з матеріалами справи як у приміщенні суду, так і в електронному вигляді через систему Електронний Суд ЄСІКС.

Таким чином, перекладачем не було вчинено дій, з метою реалізації яких судом оголошувалась перерва у судовому засіданні 16.03.2026 за відповідним клопотанням перекладача.

При цьому, обставини наведені перекладачем в обґрунтування поданого 06.04.2026 клопотання про відкладення судового засідання суд визнав необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів участі перекладача у слідчих (розшукових) діях у кримінальному провадженні саме у дату та час призначеного у справі № 910/11413/25 судового засідання не надано. Перекладачем до свого клопотання було долучено лише роздруківку із сайту Судової влади України щодо призначення справи № 362/7281/25, в межах якої Мамедзаде Керім залучений в якості перекладача, на 04.03.2026.

Отже, суд встановив, що перекладачем не доведено об`єктивної неможливості неявки у призначене на 06.04.2026 судове засідання у справі № 910/11413/25.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги неявку перекладача у судове засідання та необґрунтованість поданого ним клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважав за необхідне застосувати до перекладача Мамедзаде Керіма захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в дохід Державного бюджету України, що складає розмір 3 328,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Мамедзаде Керім звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/11413/25.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що до клопотання від 06.04.2026 про відкладення судового засідання у справі № 910/11413/25, поданого до Господарського суду міста Києва, ним було додано скріншот із сайту «Судова влада України» щодо іншого судового засідання, призначеного на іншу дату. Вказана обставина є технічною помилкою, яка виникла при формуванні додатків до клопотання.

Попри це, апелянт звертає увагу, що виявивши неточність, він у той же день, о 21:49 через електронну пошту подав заяву про виправлення технічної помилки та надав докази поважності причин неявки. Зокрема, до матеріалів справи було долучено повістку про виклик до Печерського районного суду міста Києва для участі в іншому судовому засіданні, що підтверджує неможливість присутності перекладача з об`єктивних причин.

Фактична участь перекладача у судовому засіданні Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/18798/26-к у період з 12 год 00 хв. до 18 год.30 хв. підтверджується відповідною судовою повісткою від 06.04.2026, а також довідкою Печерського районного суду міста Києва. Апелят зазначає, що зазначені документи не були надані до суду першої інстанції разом із клопотанням виключно з причин їх фактичної відсутності на момент подання клопотання, оскільки вони були отримані ним пізніше та об`єктивно не могли бути долучені до матеріалів справи раніше.

Таким чином, апелянт вважає, що формальна помилка у додатках до клопотання не може бути підставою для висновку про неповажність причин неявки перекладача та застосування до нього заходів процесуального примусу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач, відповідач та третя особа своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 апеляційну скаргу Мамедзаде Керіма на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/11413/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 апеляційну скаргу Мамедзаде Керіма на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/11413/25 залишено без руху.

06.05.2026 від Мамедзаде Керіма надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами третій особі, яка не заявляє самостійнх вимог на предмет спору, на сторні позивача ТОВ «ВАГРА - РЕНТ».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мамедзаде Керіма на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/11413/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на 01.06.2026.

Явка представників сторін

Позивач, відповідач та представник третьої особи у судове засідання, призначене на 01.06.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних документів до електронних кабінетів зазначних сторін, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, відповідача та представника третьої особи.

Позиції учасників справи

Перекладач Мамедзаде Керім у судовому засіданні 01.06.2026 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/11413/25.

Розгляд клопотань

01.06.2026 від Мамедзаде Каріма надійшло клопотання про приєднання нових доказів, а саме: роздруківка екрана (скрішот) з його поштової скриньки від 06.04.2026, що підтверджує факт та час відправлення на офіційну електронну адресу суду першої інстанції заяви про виправлення технічної помилки, скріпленої КЕП; роздруківка знімка екрана (скріншот) з онлайн-сервісу перевірки КЕП на порталі Дія; роздруківка знімка екрана (скріншот) з детальною інформацією про підписувача КЕП на порталі Дія; роздруківка офіційного протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 01.06.2026; роздруківка знімку екрана заяви від 06.04.2026 про виправлення технічної помилки.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення до справи додаткових доказів, колегія суддів дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе, що їх неможливо було подати до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У даному випадку апелянт не навів жодних об`єктивних, документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість подання зазначених доказів у першій інстанції.

Матеріали справи свідчать, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав усі процесуальні можливості подати будь-які докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції.

Проте фактична відсутність таких доказів у суді першої інстанції є наслідом пасивної поведінки відповідача, а не об`єктивних перешкод.

За ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Колегія суддів залишає без розгляду клопотання скаржника про долучення нових доказів на підставі ст.207 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11413/25 за первісним позовом ОСОБА_2 до гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГРА-РЕНТ» про визнання недійсним договору та витребування частки у статутному капіталі, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права забезпечення на частку у статутному капіталі товариства.

У судовому засіданні 16.03.2026 судом першої інстанції постановлено ухвалу без оформлення окремого документа про задоволення клопотання ОСОБА_3 про залучення до участі у справі перекладача з азербайджанської мови на українську мову і навпаки. Суд допустив до участі у даній справі перекладача - Мамедзаде Керіма, кваліфікація якого підтверджується наданою в матеріали справи копією диплому магістра НОМЕР_1 від 25.01.2025 Київського національного лінгвістичного університету.

Так, у судовому засіданні 16.03.2026, суд після заслуховування вступного слова представника позивача по суті заявлених вимог за первісним позовом, у зв`язку із заявленим перекладачем - Мамедзаде Керімом клопотанням про відкладення розгляду справи для надання можливості останньому ознайомитись із матеріалами справи, на місці постановив вказане клопотання задовольнити та оголосити у судовому засіданні перерву до 06.04.2026.

06.04.2026 на електронну пошту суду від перекладача - Мамедзаде Керіма надійшла заява про відкладення призначеного на 06.04.2026 судового засідання у справі № 910/11413/25, у зв`язку з неможливістю прибуття перекладача до суду через зайнятість у проведенні слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

У судове засідання 06.04.2026 з`явилися сторони та їх представники, представник третьої особи. Перекладач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечувала щодо задоволення клопотання перекладача про відкладення розгляду справи, просила застосувати до останнього заходи процесуального примусу.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив задовольнити подане перекладачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 застосовано до перекладача Мамедзаде Керіма захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнуто з Мамедзаде Керіма в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 3328,00 грн.

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання в частині п. 2 резолютивної її частини ухвали протягом трьох місяців з дня її підписання.

Ухвала обґрунтована тим, що протокольною ухвалою суду від 16.03.2026 суд допустив до участі у справі перекладача - Мамедзаде Керіма за відповідним клопотанням представника ОСОБА_3. У цьому ж судовому засіданні перекладач просив суд відкласти розгляд справи з метою надання йому можливості ознайомитись із матеріалами справи. Вказане клопотання перекладача було задоволено та суд відклав розгляд справи на 06.04.2026, надавши перекладачу достатній час для ознайомлення з матеріалами справи.

Втім, суд зазначив, що після судового засідання 16.03.2026 перекладач не подавав до суду заяв/клопотань про ознайомлення з матеріалами справи як у приміщенні суду, так і в електронному вигляді через систему Електронний Суд ЄСІКС.

Таким чином, перекладачем не було вчинено дій, з метою реалізації яких судом оголошувалась перерва у судовому засіданні 16.03.2026 за відповідним клопотанням перекладача.

При цьому, обставини наведені перекладачем в обґрунтування поданого 06.04.2026 клопотання про відкладення судового засідання суд визнав необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів участі перекладача у слідчих (розшукових) діях у кримінальному провадженні саме у дату та час призначеного у справі № 910/11413/25 судового засідання не надано. Перекладачем до свого клопотання було долучено лише роздруківку із сайту Судової влади України щодо призначення справи № 362/7281/25, в межах якої Мамедзаде Керім залучений в якості перекладача, на 04.03.2026.

Отже, суд встановив, що перекладачем не доведено об`єктивної неможливості неявки у призначене на 06.04.2026 судове засідання у справі № 910/11413/25.

Суд першої інстанції посилаючись на ч. 4 ст. 72 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що свій обов`язок щодо явки в судове засідання перекладач не виконав.

Суд зауважив, що неявка перекладача у судове засідання без поважних причин перешкоджає розгляду справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, посилаючись на ч.4 ст. 43, ст.131, ч.1 ст.135 ГПК України, а також беручи до уваги неявку перекладача у судове засідання та необґрунтованість поданого ним клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність застосування до останнього заходи процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в дохід Державного бюджету України, що складає розмір 3 328,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду є правомірність застосування місцевим господарським судом ухвалою від 06.04.2026 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Пунктом 11 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є у тому числі перекладач.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Господарського процесуального кодексу України перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У частині 2 цієї статті Кодексу наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, проте не встановлює виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами, позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №58/505 та від 28.04.2020 року у справі №910/6245/19, від 17.12.2021 року у справі №910/12501/21.

Колегія суддів зазначає, що зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави) (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2023 року у справі №910/12713/22).

За змістом частини 4 статті 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

У свою чергу, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина 1 статті 131 ГПК України).

Одним із видів заходів процесуального примусу є штраф (пункт 4 частини 4 статті 132 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини 5 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті 42 ГПК України).

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом (частина 2 статті 132 ГПК України).

Штраф за статтею 135 ГПК України має застосовуватися для забезпечення належного перебігу судочинства, а не як каральна санкція (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/15398/18).

Слід зазначити, що учасник справи має довести належним чином неможливість явки до суду, якщо вона визнана судом обов`язковою, зокрема подавши відповідні заяву чи пояснення про неможливість з`явитися до суду в яких зазначити причини такої неявки (хвороба, відрядження, форс-мажор, перебування в зоні бойових дій, тощо).

Із матеріалів справи вбачається, що 06.04.2026 на електронну пошту суду від перекладача - Мамедзаде Керіма надійшла заява про відкладення призначеного на 06.04.2026 судового засідання у справі № 910/11413/25, у зв`язку з неможливістю прибуття перекладача до суду через зайнятість у проведенні слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі Мамедзаде Керім зазначив, що до клопотання від 06.04.2026 про відкладення судового засідання у справі № 910/11413/25, поданого до Господарського суду міста Києва, ним було додано скріншот із сайту «Судова влада України» щодо іншого судового засідання, призначеного на іншу дату. Вказана обставина є технічною помилкою, яка виникла при формуванні додатків до клопотання.

Водночас, апелянт стверджує, що виявивши неточність, він у той же день, о 21:49 через електронну пошту подав заяву про виправлення технічної помилки та надав докази поважності причин неявки. Зокрема, до матеріалів справи було долучено повістку про виклик до Печерського районного суду міста Києва для участі в іншому судовому засіданні; постанову від 19.01.2026 про залучення перекладача до кримінального провадження№ 12025100030002024 від 08.07.2025 судовою повісткою про виклик перекладача до Печерського районного суду міста Києва на 06.04.2026 у справі № 757/18798/26-к; довідку Печерського районного суду міста Києва щодо фактичної участі перекладача у судовому засіданні у справі № 757/18798/26-к, зокрема 06.04.2026 у період з 12:00 до 18:30, що підтверджує неможливість присутності перекладача з об`єктивних причин.

Також перекладач зазначив, що зазначені документи не були надані до суду першої інстанції разом із клопотанням виключно з причин їх фактичної відсутності на момент подання клопотання, оскільки вони були отримані ним пізніше та об`єктивно не могли бути долучені до матеріалів справи раніше.

Враховуючи наведене, колегія суддів суд дійшла висновку про те, що в даному конкретному випадку судом першої інстанції передчасно було накладено на перекладача штраф у розмірі 3 328,00 грн за неявку до суду у зв`язку з тим, що така відсутність перекладача була зумовлена поважними причинами, зокрема перебуванням його у Печерському районному суді міста Києва, зокрема 06.04.2026 , про що було повідомлено суд першої інстанції завчасно.

Водночас, сама по собі неявка учасника процесу у судове засідання не може розцінюватися як зловживання процесуальними правами, якщо така неявка зумовлена об`єктивними, незалежними від волі особи обставинами.

У даному випадку неявка перекладача Мамедзаде Керімом Хафіза огли до Господарського суду міста Києва у справі № 910/11413/25 була спричинена поважними причинами, що підтверджуються належними та допустимими доказами.

Зазначені обставини свідчать про те, що перекладач діяв добросовісно, виконував покладені на нього процесуальні обов`язки в іншому судовому провадженні та не мав реальної можливості одночасно з`явитися до Господарського суду міста Києва у справі № 910/11413/25.

Таким чином, у діях перекладача відсутні ознаки зловживання процесуальними правами або ухилення від виконання процесуальних обов`язків, що виключає можливість застосування до нього заходів процесуального примусу, передбачених статтею 135 Господарського процесуального кодексу України.

Більше того, застосування штрафу за таких обставин суперечить принципу добросовісності учасників процесу та фактично покладає негативні наслідки на особу, яка виконувала свої обов`язки в іншому судовому провадженні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування заходів процесуального примусу, не врахувавши фактичні обставини справи та неправильно застосувавши норми процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 277 ГПК України встановлені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга Мамедзаде Керіма на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/11413/25 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/11413/25 скасуванню, а матеріали справи належить направити д до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Мамедзаде Керіма на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/11413/25 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/11413/25 скасувати.

3. Матеріли справи №910/11413/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повна постанова складена та підписана 03.06.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім