Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №916/4637/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4637/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Фещук В.М.,

за участю представників:

від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" – Подольський А.А.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи – участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи"

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025, прийняте суддею Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст складено 30.01.2025,

у справі №916/4637/24

за позовом: Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи"

про стягнення 4 015 024,55 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 р. Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 4015024,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю неповернення відповідачем надлишково сплачених позивачем коштів за придбану у період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію у загальній сумі 4015024,55 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.10.2024 відкрито провадження у справі №916/4637/24.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" 4015024,55 грн боргу та витрати на сплату судового збору у розмірі 60225,37 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що, з огляду на попередньо сплачені позивачем платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем, у Державного підприємства "Гарантований покупець" виникла переплата на підставі договору №13808/01 від 30.06.2017 за придбану електричну енергію на загальну суму 4015024,55 грн, від повернення якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" безпідставно ухиляється.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт наголошує на відсутності у позивача переплати за договором №13808/01 від 30.06.2017, оскільки відповідно до підписаних актів купівлі-продажу електроенергії за спірний період Державне підприємство "Гарантований покупець" не просто не переплатило, а, навпаки, не оплатило фактичні обсяги проданої (виробленої) електричної енергії, чим порушило умови зазначеного договору. Скаржник також стверджує про те, що Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затверджений постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019, у редакції, яка діяла у спірний період, взагалі не передбачав формування актів коригування купівлі-продажу, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на стягнення коштів на підставі підписаних ним в односторонньому порядку актів коригування. На переконання апелянта, постанова НКРЕКП №759 від 19.04.2024 не може застосовуватись до правовідносин, які мали місце до її прийняття, а відтак до 19.04.2024 у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" були відсутні підстави для обнулення даних роботи об`єкту енергетики відповідача. Крім того, скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції необґрунтовано не дослідив надані відповідачем докази щодо правових відносин з Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго", які підтверджують виробництво та відпуск електроенергії в об`єднану енергетичну систему України на фотогальванічній електростанції "Мала Лепетиха" у спірний період.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 12.03.2025 у справі №916/4637/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 07.04.2025 призначено дану справу до розгляду на 28.04.2025 об 11:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 зупинено апеляційне провадження за вищенаведеною апеляційною скаргою до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24; вирішено розглянути вказану апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 03.12.2025 об 11:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 зупинено апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №916/5633/23.

01.05.2026 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Акціонерного товариства "Гарантований покупець" б/н від 01.05.2026 (вх.№1770/26 від 01.05.2026), в якій останнє просило поновити провадження у справі №916/4637/24 у зв`язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення, а також замінити учасника справи – Державне підприємство "Гарантований покупець" його правонаступником – Акціонерним товариством "Гарантований покупець" внаслідок проведення перетворення позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24; задоволено заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" б/н від 01.05.2026 (вх.№1770/26 від 01.05.2026); замінено позивача у справі №916/4637/24 – Державне підприємство "Гарантований покупець" його правонаступником – Акціонерним товариством "Гарантований покупець"; призначено дану справу до розгляду на 03.06.2026 о 10:30.

У судовому засіданні 03.06.2026, проведеному в режимі відеоконференції, представник Акціонерного товариства "Гарантований покупець" висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.3 а.с.62), при цьому апелянт подав заяву б/н від 02.06.2026 (вх.№732/25/Д5 від 03.06.2026) про розгляд справи без участі його представника.

Протокольними ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №916/4637/24:

-залишено без розгляду письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" б/н від 02.06.2026 (вх.№732/25/Д4 від 02.06.2026) на підставі частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у цих поясненнях наведено додаткові доводи щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги і вони за своїм змістом є доповненнями до апеляційної скарги, поданими з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 266 Господарського процесуального кодексу України, та без клопотання про його поновлення, при цьому відповідач не просив дозволу подати такі пояснення, а суд поза межами цього строку не визнав їх подання необхідним;

-відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" б/н від 02.06.2026 (вх.№2244/26 від 02.06.2026) про залучення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, з огляду на недоведеність заявником впливу рішення суду у цій справі на права та обов`язки Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго";

-відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" б/н від 02.06.2026 (вх.№2245/26 від 02.06.2026) про зупинення провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/1218/23, враховуючи, що норма пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачає право, а не обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку і сама лише передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не свідчить про початок такого перегляду, оскільки питання щодо прийняття справи до розгляду належить до повноважень Великої Палати Верховного Суду та вирішується нею шляхом постановлення відповідної ухвали, у зв`язку з чим відсутність відомостей про постановлення Великою Палатою Верховного Суду ухвали про прийняття справи №916/1218/23 до розгляду зумовлює відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Акціонерне товариство "Гарантований покупець" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України №324 від 17.04.2019 "Про утворення Державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "Гарантований покупець" на базі філії "Гарантований покупець" Державного підприємства "Енергоринок" шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України №455 від 22.05.2019 затверджено статут Державного підприємства "Гарантований покупець", згідно з пунктом 5 якого дане підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Позивач є учасником ринку електричної енергії (енергетичний ідентифікаційний код 62ХНАRАNТРОКUР-S) та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) №1217 від 25.06.2019.

30.06.2017 між Державним підприємством "Енергоринок" ("ДПЕ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" ("ВАД") укладено договір №13808/01 (далі – договір №13808/01 від 30.06.2017), за умовами якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

01.07.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" ("ДПЕ"), Державним підприємством "Гарантований покупець" ("гарантований покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" ("виробник за "зеленим" тарифом") укладено додаткову угоду №359/01 до договору №13808/01 від 30.06.2017.

З преамбули додаткової угоди №359/01 від 01.07.2019 вбачається, що вона є угодою про заміну сторони зобов`язання, яка укладена з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва Гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, і приведення договору у відповідність до Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019.

28.12.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" укладено додаткову угоду №2006/01 до договору №13808/01 від 30.06.2017, якою змінено банківські реквізити сторін.

12.03.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №411/01/20 до договору №13808/01 від 30.06.2017, якою у преамбулі вказаного договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінено словами "продавець за "зеленим" тарифом" та викладено окремі положення цього договору у новій редакції.

В силу пункту 1.1 договору №13808/01 від 30.06.2017 (у редакції додаткової угоди №411/01/20 від 12.03.2020) за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП №2804 від 13.12.2019.

Положеннями пунктів 3.1-3.3 договору №13808/01 від 30.06.2017 (у редакції додаткової угоди №411/01/20 від 12.03.2020) передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії і актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

16.02.2021 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" укладено додаткову угоду №548/01/21 до договору №13808/01 від 30.06.2017, якою внесено змін до окремих умов вказаного договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору №13808/01 від 30.06.2017 (у редакції додаткової угоди №548/01/21 від 16.02.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

За умовами пункту 3.4 договору №13808/01 від 30.06.2017 (у редакції додаткової угоди №548/01/21 від 16.02.2021) у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

18.05.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №1144/07/23 до договору №13808/01 від 30.06.2017, якою доповнено окремі пункти зазначеного договору новими абзацами та викладено деякі пункти у новій редакції.

На виконання умов договору №13808/01 від 30.06.2017 між сторонами були підписані акти купівлі-продажу електроенергії б/н від 30.11.2022 на суму 1170787,51 грн (за листопад місяць 2022 року), б/н від 31.12.2022 на суму 733271,56 грн (за грудень місяць 2022 року), б/н від 31.01.2023 на суму 1475770,08 грн (за січень місяць 2023 року), б/н від 28.02.2023 на суму 1476056,03 грн (за лютий місяць 2023 року) та б/н від 31.03.2023 на суму 1970909,38 грн (за березень місяць 2023 року).

Позивач, з урахуванням наданих адміністратором комерційного обліку (АКО) сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску та споживання електричної енергії за період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року, здійснював перерахування коштів за електричну енергію на користь відповідача.

Зокрема, на підставі договору №13808/01 від 30.06.2017 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальній сумі 4782527,03 грн за відпущену за період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію, що підтверджується платіжними інструкціями №265 312 від 15.11.2022 на суму 634830,09 грн, №266 082 від 21.11.2022 на суму 67033,93 грн, №266 929 від 25.11.2022 на суму 351978,08 грн, №267 831 від 30.11.2022 на суму 140643,29 грн, №269 748 від 15.12.2022 на суму 176610,39 грн, №270 479 від 19.12.2022 на суму 21904,10 грн, №271 152 від 26.12.2022 на суму 307601,51 грн, №271 944 від 26.12.2022 на суму 922,33 грн, №273 327 від 30.12.2022 на суму 141916,27 грн, №274 126 від 16.01.2023 на суму 352975,75 грн, №274 951 від 23.01.2023 на суму 102053,29 грн, №275 967 від 25.01.2023 на суму 428882,10 грн, №276 714 від 27.01.2023 на суму 29514,11 грн, №277 195 від 31.01.2023 на суму 421401,30 грн, №279 188 від 15.02.2023 на суму 340410,35 грн, №280 507 від 24.02.2023 на суму 150733,18 грн, №281 317 від 28.02.2023 на суму 182259,52 грн, №282 198 від 07.03.2023 на суму 85187,03 грн, №282 989 від 15.03.2023 на суму 298300,69 грн, №285 078 від 24.03.2023 на суму 176901,09 грн, №285 936 від 31.03.2023 на суму 280042,44 грн, №287 495 від 05.04.2023 на суму 90426,19 грн.

06.06.2023 на адресу позивача надійшов лист НЕК "Укренерго" №01/27376 від 05.06.2023, в якому адміністратор комерційного обліку (АКО) повідомив про отримання ним листів Акціонерного товариства "Херсонобленерго" №01-001280 від 01.06.2023 та Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" №007-63/3069 від 30.05.2023 щодо надання переліку об`єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.

Відповідно до листа Акціонерного товариства "Херсонобленерго" №01-001280 від 01.06.2023 усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованих частинах Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022. У переліку об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області вказано електростанцію "Мала Лепетиха", що належить учаснику ринку – Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" (ЕІС код Х-типу 62Х572310672176Х; ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV37725G14919Р).

14.06.2023 Державне підприємство "Гарантований покупець" отримало лист НЕК "Укренерго" №01/28760 від 13.06.2023, яким у доповнення до раніше надісланого листа №01/27376 від 05.06.2023 повідомлено про надходження оновленого переліку ресурсних об`єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, в якому зафіксовано, зокрема, несинхронну роботу з 12.11.2022 належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" об`єкта генерації "Мала Лепетиха".

Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року (по версії MMS 3) у зазначені розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0"), при цьому у листопаді місяці 2022 року фактичний обсяг енергії не здійснювався починаючи з 12 числа місяця.

Скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку за період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року (по версії MMS 3) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" завантажені до системи управління ринком (СУР, MMS), що підтверджено відповідними скріншотами (знімками екрану) з MMS.

Зазначена інформація підтверджується листом НЕК "Укренерго" №01/57054 від 13.09.2024, наданим у відповідь на адвокатський запит представника позивача б/н від 09.09.2024.

Зважаючи на те, що СУР містить сертифіковані дані комерційного обліку стосовно відповідача за період з листопада місяця (з 12 по 30 число) 2022 року по березень місяць 2023 року з нульовими значеннями, тобто вбачається відсутність протягом цього часу фізичного відпуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" електричної енергії, позивач на виконання вимог Порядку №641 надіслав на електронну адресу відповідача акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії, а саме: акти коригування б/н від 06.05.2024 на суму -426982,91 грн (за листопад місяць 2022 року), б/н від 29.04.2024 на суму -733271,56 грн (за грудень місяць 2022 року), б/н від 22.04.2024 на суму -1475770,08 грн (за січень місяць 2023 року), б/н від 22.04.2024 на суму -1476056,03 грн (за лютий місяць 2023 року) та б/н від 30.04.2024 на суму -1970909,38 грн (за березень місяць 2023 року), від підписання яких відповідач відмовився.

В адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" листі №41/3359 від 13.06.2024 позивач вимагав повернути суму надлишково сплачених грошових коштів за придбану у період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію у загальній сумі 4015024,55 грн, з яких: 426982,91 грн за листопад місяць 2022 року, 648954,60 грн за грудень місяць 2022 року, 1334826,55 грн за січень місяць 2023 року, 758590,08 грн за лютий місяць 2023 року та 845670,41 грн за березень місяць 2023 року, між тим вказана вимога залишилась без реагування.

Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надлишково сплачених останнім коштів за придбану у період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію у загальній сумі 4015024,55 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд послався на те, що, з огляду на попередньо сплачені позивачем платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем, у Державного підприємства "Гарантований покупець" виникла переплата на підставі договору №13808/01 від 30.06.2017 за придбану електричну енергію на загальну суму 4015024,55 грн, від повернення якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" безпідставно ухиляється.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Функції і повноваження позивача регламентуються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі – Порядок №641), у відповідних редакціях, чинних на момент існування спірних правовідносин.

За змістом частини другої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро- , міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому, у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом (пункт 18 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

В силу частини третьої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

У пункті 2.1 глави 2 Порядку №641 вказано, що для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №13808/01 від 30.06.2017 є договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, який згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами та, відповідно, виступає підставою для виникнення у сторін господарського зобов`язання відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

За умовами пункту 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

В силу пункту 10.2 Порядку №641, з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку, гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Пунктом 10.3 Порядку №641 визначено, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акту купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акту купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акту купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акту купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку №641 після отримання від продавця акту купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, Порядком №641 передбачена певна етапність оплати електричної енергії за договором, що включає сплату 2 авансових та 1 остаточного (фактичного) платежів.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Дані комерційного обліку формуються відповідно до вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, зокрема, правил комерційного обліку електричної енергії, та надаються адміністратором комерційного обліку учасникам ринку.

Такі дані є підставою для визначення фактичних обсягів виробленої, відпущеної та купленої електричної енергії, а також для проведення фінансових розрахунків між учасниками ринку електричної енергії.

Порядок обліку електричної енергії, купленої-проданої у продавців, унормовано Главою 7 Порядку №641, за приписами якої адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію (пункт 7.1). Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг споживання генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку (пункт 7.2).

Відповідно до підпунктів 62, 63 пункту 1.2.1 Глави 1.2 Розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (далі – Кодекс комерційного обліку) сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) – процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. Сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) – набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

За умовами пунктів 9.14.1, 9.14.3 Глави 9.14 Розділу IX Кодексу комерційного обліку АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

Відтак, з огляду на те, що сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, що надані АКО, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії продавцями за "зеленим" тарифом, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, у тому числі між позивачем та відповідачем, здійснюються на підставі саме даних комерційного обліку АКО. Водночас використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО, чинним законодавством, яким регламентовано спірні правовідносини, не передбачено та з умов укладеного між сторонами договору не випливає.

За таких обставин, гарантований покупець зобов`язаний здійснювати розрахунки із суб`єктами ВДЕ лише на підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії по кожній генеруючій одиниці виробника за "зеленим" тарифом, що включені до балансуючої групи гарантованого покупця, наданих АКО.

При цьому Порядок №641 не містить положень, які б виключали можливість уточнення або коригування таких даних у разі отримання оновленої або уточненої інформації від адміністратора комерційного обліку. Тобто дані комерційного обліку можуть уточнюватися у випадках, коли після їх первинного формування отримано нові або уточнені дані, що впливають на визначення фактичних обсягів електричної енергії. Такий підхід узгоджується із загальними принципами функціонування ринку електричної енергії, відповідно до яких розрахунки між його учасниками повинні здійснюватися на підставі достовірних та підтверджених даних щодо фактичних обсягів виробництва та споживання електричної енергії.

Використання первинних даних комерційного обліку для здійснення розрахунків саме по собі не виключає можливості їх подальшого уточнення у випадку встановлення їх невідповідності фактичним показникам або у разі отримання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку. У такому випадку уточнені дані комерційного обліку підлягають врахуванню при визначенні остаточних обсягів виробленої та відпущеної електричної енергії, що, у свою чергу, може зумовлювати необхідність коригування раніше здійснених розрахунків між сторонами відповідних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору №13808/01 від 30.06.2017 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальній сумі 4782527,03 грн за відпущену за період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію, проте після проведення вказаних розрахунків Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (оператор системи розподілу) листом №01-001280 від 01.06.2023 повідомило НЕК "Укренерго" (адміністратор комерційного обліку; АКО) про те, що усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованих частинах Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022. Зокрема, до переліку ресурсних об`єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, включено належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" об`єкта генерації "Мала Лепетиха" (несинхронна робота з 12.11.2022).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що лист оператора системи розподілу про те, що об`єкти генерації ВДЕ (за наданим переліком) знаходяться на тимчасово окупованій території, та про втрату електричного зв`язку мереж, що перебувають в зоні відповідальності оператора системи розподілу, з неокупованою територією певної області та суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями, є достатнім доказом того, що електроенергія не передавалася в об`єднану систему України, а відтак є достатньою підставою для коригування даних комерційного обліку та встановлення показників "0" поряд із відповідним протоколом НКРЕКП №48-П від 03.07.2023.

Зокрема, відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року (по версії MMS 3) у зазначені розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0"), при цьому у листопаді місяці 2022 року фактичний обсяг енергії не здійснювався починаючи з 12 числа місяця.

Скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку за вказаний вище період (по версії MMS 3) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" були завантажені до системи управління ринком (СУР, MMS), що підтверджено відповідними роздруківками з платформи MMS, та стали підставою для оформлення позивачем актів коригування до актів купівлі-продажу електроенергії, які надіслані відповідачеві, але всупереч положенням Порядку №641 не були підписані останнім за відсутності мотивованої відмови від їх підписання.

Поряд з цим, достовірність скоригованих (оновлених) сертифікованих даних комерційного обліку відповідачем за допомогою належних та допустимих у розумінні процесуального закону доказів не спростована.

В силу узгоджених сторонами положень пункту 3.4 договору №13808/01 від 30.06.2017 (у редакції додаткової угоди №548/01/21 від 16.02.2021) у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

При цьому зміст зазначеного договірного положення свідчить про те, що воно поширюється на будь-які випадки/підстави здійснення позивачем переплати, у тому числі у зв`язку з коригуванням даних комерційного обліку.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано доказів перерахування позивачеві коштів переплати за відпущену за період з листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію за договором №13808/01 від 30.06.2017.

За таких обставин, враховуючи наведені норми права та узгоджені сторонами умови договору №13808/01 від 30.06.2017, беручи до уваги не подання до суду першої інстанції доказів здійснення відповідачем повернення надлишково сплачених позивачем коштів за придбану у період з 12 листопада місяця 2022 року по березень місяць 2023 року електричну енергію, що зумовлює існування у останнього відповідного боргу, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" грошових коштів у загальній сумі 4015024,55 грн (розраховано наступним чином: 426982,91 грн за листопад місяць 2022 року (з 12 по 30 число) + 648954,60 грн за грудень місяць 2022 року + 1334826,55 грн за січень місяць 2023 року + 758590,08 грн за лютий місяць 2023 року + 845670,41 грн за березень місяць 2023 року = 4015024,55 грн).

Твердження апелянта про те, що постанова НКРЕКП №759 від 19.04.2024 не може застосовуватись до правовідносин, які мали місце до її прийняття, у зв`язку з чим до 19.04.2024 у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" були відсутні підстави для обнулення даних роботи об`єкту енергетики відповідача, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки вказана постанова НКРЕКП фактично конкретизувала окремі випадки застосування механізмів комерційного обліку, однак не запровадила принципово нового підходу до визначення або уточнення даних комерційного обліку, адже можливість коригування даних комерційного обліку, у тому числі шляхом визначення відповідних обсягів електричної енергії на рівні "0", існувала і до прийняття вищенаведеної постанови.

Аналогічна правова позиція щодо існування можливості коригування даних комерційного обліку електричної енергії, у тому числі шляхом визначення відповідних обсягів електричної енергії на рівні "0", і до прийняття постанови НКРЕКП №759 від 19.04.2024, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №916/5633/23, в межах якої також вирішувався спір між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" про стягнення надлишково сплачених позивачем коштів за електричну енергію, придбану на підставі цього ж договору №13808/01 від 30.06.2017 за інший розрахунковий період.

Доводи скаржника про існування у нього правовідносин з Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в межах виконання укладеного між ними договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1235-03015 від 21.08.2019 колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки обставини виконання зазначеного договору не входять до предмету доказування у цій справі та жодним чином не спростовують того факту, що MMS містить сертифіковані дані комерційного обліку стосовно відповідача за період з листопада місяця (з 12 по 30 число) 2022 року по березень місяць 2023 року з нульовими значеннями, що, у свою чергу, підтверджує відсутність протягом цього часу фізичного відпуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" електричної енергії.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №910/19641/23, є безпідставними, оскільки спірні правовідносини у наведеній відповідачем справі та у цій справі нерелевантні за критерієм подібності. Зокрема, відповідач у справі №910/19641/23 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренжи Ізмаїл") має 3 електростанції, дві з яких знаходяться на контрольованій території України, а третя – на тимчасово окупованій, з урахуванням чого Верховний Суд дійшов висновку про те, що з наявних у матеріалах справи платіжних доручень не вбачається за яку саме генеруючу одиницю були сплачені кошти, тому в дійсності існує не переплата, а оплата електричної енергії, згенерованої генеруючими одиницями, які знаходяться на контрольованій території України. Водночас у цій справі відповідач має одну генеруючу одиницю, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює висновок про здійснення оплати електричної енергії, виробленої іншими генеруючими одиницями та відсутність у зв`язку з цим переплати. Крім того, у справі № 910/19641/23 НЕК "Укренерго" було залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у той час як у цій справі НЕК "Укренерго" не є третьою особою та у будь-якому іншому процесуальному статусі участь у справі не брала.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2025 у справі №916/4637/24 – без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2026.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук