Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №362/3847/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року

м. Київ

справа № 362/3847/21

провадження № 61-14464св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Багрян», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня

2024 року у справі за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Русіра» до Калинівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеження відповідальністю «Багрян», третя особа - Госпрозрахункова контора матеріально-технічного забезпечення Київського «Облсількомунгоспу» про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та нежитлових приміщень,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Русіра»

(далі - ПП ВКФ «РУСІРА») звернулося до суду з позовом до Калинівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеження відповідальністю «Багрян»(далі - ТОВ «БАГРЯН»), третя особа - Госпрозрахункова контора матеріально-технічного забезпечення Київського «Облсількомунгоспу» (далі - ГК МТЗ Київського «Облсількомунгоспу»), в якому просило:

- визнати незаконними та скасувати рішення 38 сесії VII скликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 24 червня 2020 року № 363-38-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності Дібрівської сільської ради для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування в с. Багрин на вул. Київська в межах Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області» та рішення 40 сесії VIIскликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2020 року № 408-40-VII«Про затвердження розподілу земельних ділянок комунальної власності в с. Багрин на вул. Київська»;

- скасувати державну реєстрацію та речове право на земельні ділянки: площею 0,1777 га (кадастровий номер 3221482103:02:005:0005), площею 0,2310 га (кадастровий номер 3221482103:02:005:0008), площею 0,3923 га (кадастровий номер 3221482103:02:006:0041), що були зареєстровані за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області на підставі рішення 38 сесії VIIскликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 24 червня 2020 року № 363-38- VII;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1420 га (кадастровий номер 3221482103:02:005:0009), проведену 21 вересня 2020 року відділом у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54525719 від 12 жовтня 2020 року щодо реєстрації за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області права власності на вказану земельну ділянку, прийняте ОСОБА_3 , Васильківською районною державною адміністрацією на підставі рішення 40 сесії VII скликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2020 року № 408-40- VII;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0621 га (кадастровий номер 3221482103:02:005:0011), проведену 21 вересня 2020 року відділом у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54508858 від 09 жовтня 2020 року щодо реєстрації за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області права власності на вказану земельну ділянку, прийняте ОСОБА_3 , Васильківською районною державною адміністрацією на підставі рішення 40 сесії VII скликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2020 року № 408-40- VII;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1156 га (кадастровий номер 3221482103:02:005:0012), проведену 21 вересня 2020 року відділом у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54507310 від 09 жовтня 2020 року щодо реєстрації за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області права власності на вказану земельну ділянку, прийняте ОСОБА_3 , Васильківською районною державною адміністрацією на підставі рішення 40 сесії VII скликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2020 року № 408-40- VII;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0804 га (кадастровий номер 3221482103:02:006:0049), проведену 21 вересня 2020 року відділом у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54526460 від 12 жовтня 2020 року щодо реєстрації за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області права власності на вказану земельну ділянку, прийняте ОСОБА_3 , Васильківською районною державною адміністрацією на підставі рішення 40 сесії VII скликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2020 року № 408-40- VII;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,3119 га (кадастровий номер 3221482103:02:006:0048), проведену 21 вересня 2020 року відділом у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54606620 від 16 жовтня 2020 року щодо реєстрації за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області права власності на вказану земельну ділянку, прийняте ОСОБА_3 , Васильківською районною державною адміністрацією на підставі рішення 40 сесії VII скликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2020 року № 408-40- VII;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0890 га (кадастровий номер 3221482103:02:005:0010), проведену 21 вересня 2020 року відділом у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54513919 від 09 жовтня 2020 року щодо реєстрації за Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області права власності на вказану земельну ділянку, прийняте ОСОБА_3 , Васильківською районною державною адміністрацією на підставі рішення 40 сесії VII скликання Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2020 року № 408-40- VII;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56419177 від 02 лютого 2021 року, прийняте ОСОБА_4 , виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області на підставі рішення одноособового учасника від 01 серпня 2019 року ТОВ «Багрян», довідки № 1372 від 23 жовтня 2020 року Дібрівської сільської ради, технічного паспорта від 23 жовтня 2020 року, виготовленого ФОП ОСОБА_5 про реєстрацію права власності за ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504 на нежитлове приміщення, пилораму, загальною площею 58,4 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення пилорами, загальною площею 58,4 кв. м, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , серія та номер 492, виданий 21 квітня 2021 року, видавник Носенко Г. А., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504, та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,3119 га, кадастровий номер 3221482103:02:006:048, серія та номер 740, виданий 01 червня 2021 року, видавник Носенко Г. А., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між Калинівською селищною радою та ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54325421 від 30 вересня 2020 року, прийняте ОСОБА_6 , Борівська сільська рада, Макарівського району, Київської області на підставі довідок № 211, № 213 від 21 вересня 2020 року Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області, технічного паспорта від 18 вересня 2020 року, виготовленого ТОВ «Землевпорядне агентство» про реєстрацію права власності за ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504, на нежитлове приміщення - ангар, загальною площею 307,0 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1420 га, кадастровий номер 3221482103:02:005:0009, серія та номер 2576, виданий 27 жовтня 2020 року, видавник Бобков О. В., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, ангару, загальною площею 307,0 кв. м, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , серія та номер 1109, виданий 05 серпня 2021 року, видавник Носенко Г. А., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504, та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1420 га, кадастровий номер 3221482103:02:005:0009, серія та номер, 1110 виданий 05 серпня 2021 року, видавник Носенко Г. А., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504, та ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54325939 від 30 вересня 2020 року, прийняте ОСОБА_6 , Борівська сільська рада, Макарівського району, Київської області на підставі довідок № 212, № 214 від 21 вересня 2020 року Дібрівської сільської ради, Васильківського району, Київської області, технічного паспорта від 18 вересня 2020 року, виготовленого ТОВ «Землевпорядне агентство» про реєстрацію права власності за ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504, на нежитлове приміщення - склад, загальною площею

395,0 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0621 га, кадастровий номер 3221482103:02:005:0011, серія та номер 2577, виданий 27 жовтня 2020 року, видавник Бобков О. В., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між Дібрівською сільською радою Васильківського району Київської області та ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, складу, загальною площею 395,0 кв. м, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , серія та номер 2755, виданий 26 грудня 2020 року, видавник Тернюк Є. В., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504, та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0621 га, кадастровий номер 3221482103:02:005:0011, серія та номер 2756, виданий 26 грудня 2020 року, видавник Тернюк Є. В., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області, укладений між ТОВ «Багрян», код ЄДРПОУ 43152504, та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 27 серпня 2024 року закрив провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору у даній справі стосується нерухомого майна, яке належить Калинівській селищній раді, а тому спір виник між юридичними особами та має розглядатися у порядку господарського судочинства.

10 вересня 2024 року від представника відповідачів ТОВ «Багрян», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвоката Жукова Д. О. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цій справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат у справі.

Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 10 вересня

2024 року залишив без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення.

Місцевий суд залишаючи без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення обґрунтовував це тим, що оскільки, представник відповідачів пропустив строк подання такої заяви та не просить поновити його, суд не має підстав для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу на основі пред`явлених документів відповідно до статті 141, 270 ЦПК України. Інакший підхід до вирішення зазначеного питання може розцінюватися як прояв необ`єктивного підходу суду до розгляду справи, чого допускати не можна.

Київський апеляційний суд постановою від 22 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали від 01 листопада 2024 року про виправлення описки, скасував ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року та ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня

2024 року, направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд зазначив, що місцевий суд зробив неправильний висновок про закриття провадження у справі, оскільки він суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19, так як не перевірив належність земельних ділянок та іншого нерухомого майна фізичним особам.

Щодо ухвали місцевого суду від 10 вересня 2024 року, якою залишено без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення, то апеляційний суд з урахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, зробив висновок про те, оскільки підлягає скасування ухвала місцевого суду про закриття провадження у справі, то ця ухвала також підлягає скасуванню, оскільки є невід`ємною його частиною.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2024 року представник Жуков Д. О., який діє в інтересах ТОВ «Багрян», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, в якій просив оскаржувану постанову в частині, якою вирішено скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року про закриття провадження - скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі, в іншій частині оскаржувану постанову, якою скасовано ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2024 року про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення - скасувати та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Заявник у касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваною постановою та вважає, що апеляційний суд помилково виснував, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, внаслідок чого помилково скасував законну ухвалу місцевого суду.

Крім того, ПП ВУФ «Русіра» подаючи апеляційну скаргу до апеляційного суду в порушення частини шостої статті 14, частини другої статті 357 ЦПК України не зареєструвало електронний кабінет та подало апеляційну скаргу не через «Електронний суд», копію апеляційної скарги відповідачі не отримували, про що було повідомлено суд під час розгляду апеляційної скарги.

Також заявник звертає увагу, що ними було подано апеляційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня

2024 року у цій справі, яку апеляційний суд призначив до розгляду разом із апеляційною скаргою позивача, про те їх скарга не була розглянута по суті.

Апеляційний суд зазначає в мотивувальній частині постанови, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року про закриття провадження підлягає скасування, то і ухвала Васильківського міськрайонного суду від 10 вересня 2024 року також належить скасувати. Проте апеляційний суд помилково ототожнив дану ухвалу про залишення без розгляду заяви про розподіл судових витрат та додаткове рішення, а тому повинен був розглянути апеляційну скаргу та прийняти відповідну постанову, що не було зроблено.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2024 року представник ПП ВКФ «Русіра» - адвокатка Шумило Н. М. засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

У поданому відзиві адвокатка зазначила, що Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 23 липня 2021 року вже відмовляв у відкритті провадження у цій справі та роз`яснював, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Однак, апеляційний суд постановою від 20 грудня 2021 року скасував зазначену ухвалу, направив до суду першої інстанції для продовження розгляду та вказав на те, що судом першої інстанції не досліджено конкретних підстав позову, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не враховано, що підстави та предмет цього спору характеризуються захистом позивача на землю, щодо якої виникли речові права у фізичної особи. Зазначене дає підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до передчасного вирішення питання.

Протягом двох років розгляду даної справи, за клопотаннями позивача було зібрано ряд письмових доказів у справі, проведено у справі ряд експертиз, які в сукупності підтвердили доводи позивача на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Однак, ухвалою від 14 липня 2022 року місцевий суд закрив провадження у справі за заявою представника відповідачів, оскільки на його думку даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. На обґрунтування поданої заяви представник відповідачів зазначив ряд постанов Великої Палати Верховного Суду, які нерелевантні обставинам даної справи.

Ця ухвала була оскаржена до апеляційного суду та скасована, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 вирішено виключну правову проблему розмежування підсудності (юрисдикції) земельних спорів, а тому висновок суду першої інстанції, що даний спір потрібно розглядати в порядку господарського судочинства, суперечить висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі заявник звертає увагу суду на процедурні порушення з боку позивача при звернені з апеляційною скаргою до апеляційного суду, на його думку апеляційна скарга повинна була залишена без руху, оскільки на момент подання апеляційної скарги позивач не мав зареєстрованого електронного кабінету.

Проте, ухвалою апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року позивача було зобов`язано надати докази реєстрації в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, що і було зроблено позивачу у справі.

Також заявник у касаційній скарзі як на порушення апеляційним судом норм процесуального права покликається на те, що їх апеляційна скарга на ухвалу місцевого суду від 10 вересня 2024 року не була розглянута, однак такі доводи є безпідставними та необґрунтованими. В мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено, що оскільки ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року про закриття провадження підлягає скасуванню, то і ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області також належить скасувати. Крім того, саме за заявою представника відповідачів про виправлення описки в оскаржуваній постанові було прийнято ухвалу від 01 листопада 2024 року, якою виправлено описку в резолютивній частині короткого та повного тексту оскаржуваної постанови від 22 жовтня 2024 року.

Враховуючи зазначене, представник позивача просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 14 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Васильківського міськрайонного суду Київської області.

28 листопада 2024 року цивільна справа № 362/3847/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції відповідає.

Щодо оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року про закриття провадження у справі

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція)).

Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року

№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

В абзаці першому частини першої статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

У постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження

№ 14-65цс22), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що предметом спору є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі (як первісного, укладеного із позивачем, так і двох наступних, укладених із відповідачем), предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок. А оскільки позовні вимоги до товариства про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та користування заявлені щодо земельної ділянки, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди як з товариством-позивачем та товариством-відповідачем, тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

У справі № 357/8277/19, яку переглядала Велика Палата Верховного Суду, сформовано висновок про те, що приватноправовим і таким, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є спір про визнання недійсними договорів оренди та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди, тобто спір за позовом приватного підприємства (первинного орендаря) до фізичних осіб (власників земельної ділянки), товариства (останнього орендаря).

З матеріалів справи вбачається, що спір виник щодо земельних ділянок та нежитлових приміщень, розташованих на земельних ділянках.

У справі, що переглядається, апеляційним судом встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221482103:02:005:0005, 3221482103:02:005:0008, 3221482103:02:002:0041 за рішенням Дібрівської сільської рада про реєстрацію права власності за собою належать Калинівській селищній раді, як правонаступнику Дібрівської сільської ради (том 1, а. с. 63).

Згідно відповідей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на судові запити щодо належності нерухомого майна вбачається, що: земельні ділянки з кадастровими номерами 3221482103:02:005:0012, 3221482103:02:006:0049, 3221482103:02:005:0010 належать Калинівській селищній раді; земельна ділянка з кадастровим номером 3221482103:02:006:0048 належить Дібрівській сільській раді, правонаступником якої є Калинівська селищна рада; земельна ділянка з кадастровим номером 3221482103:02:005:0009 належить ОСОБА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3221482103:02:005:0011 належить ОСОБА_2 ; нежитлове приміщення 58,4 кв. м (пилорама) належить ОСОБА_1 ; нежитлове приміщення 307 кв. м (ангар) належить ОСОБА_1 ; нежитлове приміщення 395 кв. м (склад) належить ОСОБА_2 .

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що місцевий суд не врахував правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 та зробив неправильний висновок про закриття провадження у справі, оскільки не з`ясував хто є власниками спірних земельних ділянок.

Щодо оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2024 року, то слід зазначити наступне

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі

№ 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зроблено висновок, що «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20),

від 07 березня 2023 року у cправі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати».

Тому, з огляду на зазначену правову позицію, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що оскільки ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року про закриття провадження у справі підлягає скасуванню, то і ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2024 року про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, так як за правилами ЦПК України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснено судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог частини першої статті 355 ЦПК України, представник позивача ПП ВКФ «Русіра» - адвокатка Шумило Н. М. 16 вересня 2024 року через прийом громадян подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, що підтверджується штемпелем Київського апеляційного суду на а. с. 126, том V, а тому доводи касаційної скарги про порушення порядку подання апеляційної скарги позивачем не заслуговують на увагу.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, то відповідно до ухвали від 09 жовтня 2024 року апеляційний суд зобов`язав представника ПП ВКФ «Русіра» надати

до 22 жовтня 2024 року докази реєстрації в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

На виконання вимог ухвали представник позивача надіслала засобами поштового зв`язку заяву про виконання ухвали від 09 жовтня 2024 року та на підтвердження чого надала відповідь № 4348336 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а. с. 211-214, том V).

Щодо не отримання копії апеляційної скарги позивача відповідачами, то у матеріалах справи на а. с. 167, том V є супровідний лист Київського апеляційного суду

від 23 вересня 2024 року № 362/3847/21/190998/2024 про направлення учасникам справи, в тому числі і представнику скаржників (відповідачів - ТОВ «Багрян», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) Жукову Д. О. копію/електронний примірник ухвал Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ПП ВКФ «Русіра», ТОВ «Багрян», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року та ухвалу Васильківського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року та зазначено в додатках: 1. копія ухвали (2), 2. копія а/с (2), 3. пам`ятка.

Відповідно до матеріалів електронної підсистеми «Електронний суд» підтверджується факт направлення всіх додатків, перелічених у супровідному листі, у вигляді

PDF-файлів.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 401, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Багрян», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров