Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №705/2289/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2289/26

1-кп/705/800/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гірзан Таузського району, Азейбарджан, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого фізичною особою-підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

У С Т А Н О В И В:

10.03.2026 об 11 год. 04 хв., старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_6 , дільничним офіцером поліції ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , начальником сектору дільничних офіцерів поліції ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_8 , які відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та Закону України «Про Національну поліцію» є службовими особами правоохоронного органу – Національної поліції, та які відповідно до п.п. 2, 5 п. 2, п.п. 5 п. 3 Розділу ІІ «Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад», затвердженої Наказом МВС № 650 від 28 липня 2017 року (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2022 року № 301), уповноважені на виявлення та фіксацію адміністративний правопорушень на території обслуговування за визначеними дільницями, що закріплені за вказаними вище працівника відповідно до наказу Уманського РУП ГУНП в Черкаській області № 768 від 13.10.2025 «Про закріплення старших дільничних офіцерів поліції, дільничних офіцерів поліції громади СВГ Уманського РУП ГУНП за поліцейськими дільницями», на території ввірених їм дільниць № 710216 та № 710217, під час проведення профілактичних заходів щодо попередження вчинення адміністративних правопорушень, в ході перевірки фактів несанкціонованої торгівлі алкоголем на розлив та виявлення порушень продажу підакцизних товарів, на території центрального ринку м. Умань, по вул. Базарна, 4, в рядах без нумерації, в торгівельному місці, виявлено ОСОБА_4 , як такого, що здійснював несанкціоновану торгівлю алкоголем на розлив, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП.

За результатами виявленого факту на ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП (Провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону).

В подальшому, під час документування працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП (Роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку), о 10 год. 59 хв., у ОСОБА_4 виник умисел на уникнення від адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим, останній, перебуваючи за прилавком торгівельного місця, в якому здійснював роздрібну торгівлю, розуміючи, що йому загрожує адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП, під час спілкування з старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_6 , дільничним офіцером поліції ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , начальником сектору дільничних офіцерів поліції ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_8 , які відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки до ч. 1 ст. 364 КК України є службовими особами та які, згідно п. 1 абз. 1 ст. 255 КУпАП і п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», уповноважені на складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 156 КУпАП, з метою уникнення від адміністративної відповідальності, діючи умисно та цілеспрямовано, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на надання неправомірної вигоди за не складення останніми, як службовими особами матеріалів про вищевказане адміністративне правопорушення відносно нього, розуміючи протиправний характер своїх дій, виразив словесну пропозицію у наданні останнім неправомірної вигоди в сумі 10 000 гривень, тим самим вчинив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як службовим особам, за невчинення останніми в інтересах ОСОБА_4 дії з використанням наданого службового становища.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинам вчинення кримінальних правопорушень. Пояснив, що 10 березня 2026 року на території центрального ринку близько 11 години здійснював продаж горілки на розлив із пластикових пляшок, що було виявлено та зафіксовано працівниками поліції. Коли працівники поліції повідомили про необхідність скласти відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення, то він з метою уникнення відповідальності запропонував поліцейським десять тисяч гривень за те, щоб вони не складали відносно нього такі протоколи, однак вони відмовили йому та повідомили, що такі дії мають ознаки кримінального правопорушення, після чого викликали на місце події слідчу групу. Розуміє, що його дії щодо пропозиції неправомірної вигоди (хабара) працівникам поліції є кримінальним правопорушенням, щиро кається у вчиненому та просив суд суворого його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють та не оспорюють зміст обставин вчинених кримінальних правопорушень, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується доказами, добутими на досудовому розслідуванні та перевіреними в суді у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що перевірені та оцінені судом у відповідності до вимог КПК України, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, обставини, які пом`якшують та які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 має вік 59 років, осудний, одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимості.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , виходячи з принципів розумності покарання, суд вважає за необхідне в даному випадку призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 17 000 гривень 00 копійок.

Речові докази: відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських на DVD-R диску, постанови Уманського міськрайонного суду № 705/4706/25 3/705/2006/25 від 22.09.2025 та №705/1512/24 3/705/978/24 від 05.04.2024 з додатками – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1