Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №705/5217/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5217/25

2-а/705/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1135 від 20.08.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 8.01.2023 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 була винесена постанова за справою про адміністративне правопорушення № 1135 від 20.08.2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 50% штрафу від суми 17000 грн., в розмірі 8500 грн.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув за повісткою № 3821655 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) надісланою поштовим зв`язком Укрпошта № 0610258832534, причин неявки не повідомив чим порушив вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз.1,3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.2 п.1, пп.4 п.1, пп.8 ч.1, пп.10 ч.1, пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, , затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, під час дії особливого періоду, воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, Указу Президента України №69/2022 від 24 02.2022 року та Указу Президента України №65/2022 із змінами та доповненнями.

Однак, ОСОБА_1 вважає, що вимоги ч.10 ст.1 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу», абз.1, 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.2 п.1, пп.4 п.1, пп.8 ч.1, пп.10 ч.1, пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, під час дії особливого періоду, воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року. Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року та Указу Президента України №65/2022 із змінами та доповненнями він не порушував, та з оскаржуваною постановою не згоден, та вважає її незаконною, виходячи із наступного.

Зі змісту спірної постанови, вбачається, що під час звіряння військово-облікових даних, що 13.06.2025 гр. ОСОБА_1 була направлена повістка засобами поштового зв`язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на 09 год. 00 хв. 23.06.2025 року без зазначення причин явки.

Відповідного до даних ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не з`явився на 09.00 год. 23.06.2025 по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відповідно до повістки, надісланої 13.06.2025 через засоби поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення (адресат відсутній за вказаною адресою) через Укрпошта № поштового відправлення 0610258832534.

На підставі вище встановлених даних начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшов до висновку, що ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-У1І та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення щодо переведення всіх інституцій України та функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог ч.10 ст.1 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу», абз.1, 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.2 п.1, пп.4 п.1, пп.8 ч.1, пп.10 ч.1, пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, під час дії особливого періоду, воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року. Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року та Указу Президента України №65/2022 із змінами та доповненнями та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Однак, вважає що даний висновок є хибним, оскільки, згідно відомостей, наданих позивачем та які містяться у військово-обліковому документі додатку «Резерв +», зазначено що особисті дані ним уточено вчасно, зазначено номер його телефону, адреса проживання, що слідує із самої постанови відносно ОСОБА_1 , в якій вірно зазначена вся його особиста інформація та анкетні дані, у тому числі П.І.Б., дата та місце народження, адреса місця проживання, контактний номер мобільного телефону, тощо.

Таким чином, у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) станом на 20.08.2025 були наявні усі його облікові дані.

Також у даному військово-обліковому документі зазначено що йому надана відстрочка від призову під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (тип відстрочки бронювання) 09.05.2025 року.

Бронювання, згідно Постанови КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану» від 5 червня 2024 року № 650 (надалі - “Постанова“), яка набрала чинності 8 червня 2024 р, надається терміном на 1 рік.

Крім того ОСОБА_1 не надали б відстрочку (бронювання) без належного і вчасного уточнення військово-облікових даних.

Впевнений, що у ОСОБА_1 не було умислу на порушення правил військового обліку і що відстрочку (бронювання) йому було надано 09.05.2025 року, тобто до моменту його оголошення в розшук.

Згідно Розширених даних з ЄДР призовників, військовозобов`язаних та резервістів вбачається що в розділі «Правопорушення» дані про правопорушення відсутні.

Разом з тим, хочу зазначити, що повістка, яка була направлена позивачу 13.06.2025 року, повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (місцем проживання), дата відмітки 21.06.2025.

Також під час складання протоколу та винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 зазначив, що йому не було відомо про те, що за місцем його проживання засобами поштового зв`язку йому надійшла повістка про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), а тому даної повістки він не міг отримати та не міг відповідно прибути на вказаний день та час до відповідного ТЦК та СП та просив не притягувати ЙОГО до відповідальності.

Таким чином, вважає, що ОСОБА_1 мав знати, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), однак свідомо не з`явився, при цьому обов`язок довести вказану обставину в силу ст. 77 КАС України покладається на відповідача.

Крім того, вважає, що про відсутність умислу у діях ОСОБА_1 , щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) для уточнення даних, свідчить те, що ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані вчасно, про що свідчить долучений до матеріалів справи витяг із застосунку «Резерв+», а також те що йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», по бронюванню з 09.05.2025 року до 09.05.2026 року.

Тому, вважає, що відповідачу необхідно довести ту обставину, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з`явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці у ній місце та строк.

З огляду на вище викладене, вважають, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та за недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова від 20.08.2025 №1135 підлягає скасуванню.

Просить суд, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №1135 від 20.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 50% штрафу від суми 17000 грн., в розмірі 8500 грн., а провадження у справі закрити та стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 суму судових витрат, сплачених позивачем при зверненні із адміністративним позовом до суду..

Ухвалою судді адміністративний позов прийнятий до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку передбаченому ст.162 КАС України.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Нормами ст. ст. 72, 73 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судом встановлено, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову №1135 від 20.08.2025 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, з врахуванням ст.283 КУпАП у вигляді 50% штрафу від суми 17000 гривень, в розмірі 8500 гривень.

Згідно зазначеної постанови 20.08.2025 близько 08:00 години громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 був доставлений працівниками поліції ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет №4/1 для уточнення облікових даних та з`ясування обставин перебування в розшуку.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_1 ) з 13.04.2004 року, по доставленню працівниками поліції був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_9 з 20.08.2025 року, перебуває в картотеці «Вільніі залишки»: знаходиться в активному розшуку з 03.07.2025 по причині: не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП :зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, 20 серпня 2025 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надав заяву на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_9 кабінет №9 за вх.№11-1190/А від 20.08.2025 року, в якій просив застосувати до нього адміністративне стягнення в розмірі 50% штрафу, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП так, як не прибув за повісткою. Також ОСОБА_1 свою провину визнав, вчинення правопорушення не оспорював та погодився на притягнення до адміністративної відповідальності. Розгляд справи просив провести без його участі.

В поставі також зазначено, що згідно трекінгу поштового відправлення «Укрпошта» №0610258832534 з повісткою ТЦК та СП - причини його повернення відправнику «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно витягу з додатку «Резерв+» сформованого 13.08.2025 ОСОБА_1 перебуває в розшуку з 03.07.2025, в зв`язку з неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса проживання АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, під час доправлення поштового відправлення Укрпошти №0610258832534 від 13.06.2025 (час перевірки статусу відстеження - 20.08.2025) вказане відправлення прибуло до відділення за адресою: 19254 с.Конельська Попівка (обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті) та 30.06.2025 повернулось відправнику з відміткою від 21.06.2025 «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи продовжений до 05.11.2025.

Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою та громадянами України в зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

В частинах 1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вказано, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України; військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. 2 п 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районих, (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних піддрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку З метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.21,23, 24 постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року:- за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; - поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка); - у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

Відповідно приписів ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП, встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями 33, 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення за №1135 від 20.08.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з його неявкою 23.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою.

Так, Кабінет міністрів України постановою від 08 жовтня 2024 року №1147 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку» вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05 березня 2009 року №270.

Згідно положень постанови КМУ №1147 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» мають бути вручені особисто адресату. Якщо адресат відсутній, поштовий працівник повідомляє його телефоном та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК».

Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК» та «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам, адресат підтверджує такий факт своїм підписом, зазначає прізвище та ініціали. У разі відмови працівник пошти робить відмітку «Адресат відмовився» і не пізніше наступного робочого дня повертає його відправнику.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 станом на 01.12.2024 визначено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Зокрема, пунктом 41 Порядку у розділі Проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації встановлено, що належним підтвердженням оповіщенням резервістів або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач був належним чином оповіщений про необхідність явки о 09.00 год. 23.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) за повісткою, однак у визначений час не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, що підтверджено наявними в справі доказами.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд, вважає, що підстав для скасування оскаржуваної постанови не встановлено, а тому позовну заяву слід залишити без задоволення за недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог, залишивши рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

Оскільки суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без задоволення, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати у справі позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 210-1, 251, 268, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 72-77, 139, 241-246, 250, 268, 286 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву залишити без задоволення.

Постанову №1135 від 20.08.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП – залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 03.03.2026.

Суддя: Р. В. Піньковський