Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №703/4185/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/4185/25

1-кп/703/201/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження № 12025255350000126 від 14.05.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаського району Черкаської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Придніпровського районного суду Черкаської області від 18.02.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;

- вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2025 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ст. 70, 71, 72 КК України остаточно до позбавлення волі на 2 роки,

обвинуваченого в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , діючи протягом року після засудження за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, 14.05.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням часі, перебуваючи за адресою: вул. Кармелюка, буд. 74Б м. Сміла Черкаської області, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, незаконно, всупереч встановленому законом порядку обігу психотропних речовин – Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», придбав, шляхом привласнення знайденого, полімерний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною, що містила у собі психотропну речовину, обіг якої обмежено – PVP масою 0, 410 г, та з моменту придбання зберігав при собі для власного вживання без мети збуту, поклавши вказаний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною до лівої кишені власної куртки, поки цього ж дня – 14.05.2025, об 11 год. 34 хв., був помічений працівниками поліції за адресою: вул. Богдана Хмельницького, буд. 64 м. Сміла Черкаської області у спілкуванні із якими на їх прохання, самостійно та добровільно повідомив, що має при собі заборонені психотропні речовини.

Після чого на місце події викликано слічо-оперативну групу ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та у присутності двох понятих і захисника. У ході затримання у порядку ст. 298-2 КПК України, ОСОБА_4 добровільно видав із лівої кишені власної куртки полімерний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною, що містила у собі психотропну речовину, обіг якої обмежено – PVP масою 0,410 г, що відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/7464-НЗПРАП від 22.05.2025, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – PVP. Маса особливо небезпечної психотропної речовини PVP в наданій на дослідження речовині становить 0,410 г.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України – як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Надав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті. Зокрема вказав, що 14 травня 2025 року він на вул. Кармелюка в м. Сміла взяв «закладку» та залишив собі для власного вживання. В подальшому його зупинили працівники поліції, запитали чи має заборонені речовини, на що він повідомив, що має, та добровільно видав психотропну речовину. Просив суворо його не карати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім даних, що характеризують обвинуваченого.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, при визначенні покарання ОСОБА_4 суд бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що воно не потягло за собою тяжких наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебуває з 2024 року.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.ст.69, 75 КК України.

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки після постановлення вироку Смілянським міськрайонним судом Черкаської області від 05 червня 2025 року у справі № 703/1863/25, за яким ОСОБА_4 призначено покарання, та на підставі ч. 4 ст. 70, 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2025 року, більш суворим, встановлено, що засуджений винний ще в одному кримінальному правопорушенні, остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити відповідно до положень ч.1 та ч.4 ст.70 КК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого та інші заходи забезпечення кримінального провадження як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і під час його судового розгляду, не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 1782 гривні 80 копійок, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 65, 66, 67, 70, ч.2 ст.309 КК України, ст.100, 124, 369-371, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, призначеним вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2025 року у справі №703/1863/25, ОСОБА_4 , - остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили, зарахувавши підставі ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України у строк остаточно призначеного покарання частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2025 року у справі №703/1863/25 з моменту його затримання в порядку звернення вказаного вироку до виконання і до набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи у сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Речові докази – один полімерний пакет з вмістом кристалічної речовини, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – PVP, масою 0, 410 г, яка поміщена до сейф-пакету CRІ 1244216, та передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, - знищити, після набрання вироком законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: ОСОБА_1