Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №697/680/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/680/26

№ пров. 3/697/348/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Віджи-Продакшн» на посаді слюсаря-ремонтника, -

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області 26.03.2026 з Відділу поліції (м. Канів) № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №983939 від 12.03.2026, -12.03.2026 близько 08 год. 10 хв. син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в кабінеті №39 Канівської ЗОШ №3 за адресою: м. Канів, вул. Пилипенка, 14, в присутності інших однокласників виражався нецензурною лайкою на адресу однокласниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також завдав останній два удари по голові лівою рукою та в подальшому взяв лівою рукою за ліву ногу ОСОБА_3 та протяг її через декілька парт, чим порушив ст. 173 КУпАП. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Захисник, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Хорошун О.В., в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 статті 184 КУпАП заперечувала, просила закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснила суду, що саме ОСОБА_4 спровокувала ОСОБА_5 в результаті чого між ними виник конфлікт, в результаті якого сталася бійка між дітьми в класі. Зазначила, що конфлікт між дітьми жодним чином не пов`язаний із не виконанням батьком своїх батьківських обов`язків. Також зазначила, що відносно батьків ОСОБА_6 працівники поліції не складали протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання ними батьківських обов`язків.

Допитана в судовому засідання посадова особа органу поліції, яка склала протокол - ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що від адміністрації навчального закладу надійшло повідомлення про подію, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, також зазначила, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_10 , зі слів ОСОБА_11 та інших однокласників, вдарив ОСОБА_11 та схопивши за ногу протяг через дві парти. У результаті того що ОСОБА_12 не досяг 16-річного віку протокол було складено на батьків ОСОБА_10 . Зазначила, що раніше на батьків дітей, які брали участь у конфлікті протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання батьківських обов`язків не складалися. Також підтвердила, що протоколи відносно батьків ОСОБА_3 не складалися.

Окрім цього, 16.04.2026 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Хорошун О.В., через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відстуністю складу правопорушення, в якому остання зазначила, що стаття 184 КУпАП в цілому передбачає відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей. Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Згідно ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАД 983939 відносно ОСОБА_1 , норми матеріального права застосовані не були, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов`язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку». Відповідно до характеристики, яка датована 02.04.2026 року та підписана класним керівником ОСОБА_2 - Наталією Скляренко вбачається, що ОСОБА_1 є відповідальним, активним та небайдужим батьком до виховання своєї дитини. Він постійно підтримує зв`язок зі школою, цікавиться навчальними досягненнями та поведінкою сина, своєчасно реагує на всі ситуації, які виникають під час навчального процесу, бере активну участь у громадському житті класу, до своїх обов`язків ставиться сумлінно та відповідально. Особливу увагу ОСОБА_13 приділяє трудовому вихованню дитини. Відповідно до характеристики виданої за місцем роботи ОСОБА_1 ТОВ «ВІДЖІ ПРОДАКШН», останній позитивно характеризується.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Хорошун О.В., посадової особа органу поліції, яка склала протокол - ОСОБА_7 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

За правилом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. В той же час, відповідальність у батьків чи осіб, які їх замінюють за ч. 3 ст.184 КУпАП, настає у разі вчинення правопорушення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №983939 від 12.03.2026 відносно ОСОБА_1 зазначено, що його син вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Статтею 173 КУпАП, передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З досліджених матеріалів справи зокрема з повідомлення адміністрації школи надійшло повідомлення про те, що між учнями 8-Б класу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт в ході даного конфлікту ОСОБА_10 вдарив по голові ОСОБА_11 та схопивши за ноги протяг через дві парти.

Судом встановлено, що дії малолітнього сина ОСОБА_1 - ОСОБА_10 виникли в результаті конфлікту між ним, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Суд звертає увагу та на те, що даний факт пояснює емоційний стан дитини та не може свідчити про недоліки виховання з боку батька.

Крім того, суд вважає, що сам по собі факт конфліктної поведінки малолітнього не може автоматично свідчити про ухилення батька від виконання батьківських обов`язків. Навпаки, як зазначає сторона захисту, реакція дитини була спричинена тим, що конфлікт був спровокований саме ОСОБА_9 .

З наданих письмових доказів, щодо доведеності вини ОСОБА_1 неможливо встановити наявність у нього умислу на вчинення дій передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вище наведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вданому випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст.184, ст. 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі №697/680/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський