Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №369/8191/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8191/26

Провадження № 3/369/5475/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.05.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинскього районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , керівника політичної партії «Гарант» (юридична адреса: АДРЕСА_1 ),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій» від 23 серпня 2023 року № 3337-іХ, який відновив звітування політичних партій та обов`язок Національного агентства перевіряти Звіти.

Частиною 9 ст. 17 Закону, передбачено, що політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов`язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до п. 3 розділу III Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 № 102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 № 507/36129 - політична партія подає до Національного агентства Звіт про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за II квартал до 09 серпня наступного за звітним періодом року.

Частиною 20 ст. 17 Закону передбачено, що протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Національне агентство на своєму офіційному вебсайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.

Списки політичних партій, які не подали свої Звіти у визначений Законом строк (за IV квартал 2025 року), розміщений на офіційному вебсайті Національного агентства за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/84969/. Політична партія «Гарант» зазначена у п. 131 цього списку.

Отже, станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , як керівником політичної партії «Гарант», не подано до Національного агентства Звіт за IV квартал 2025 року через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 , як посадова особа – керівник партії, не подав Звіт на IV квартал 2025 року до 09 лютого 2026 року, що є порушенням вимог ст. 17 Закону, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 212-21 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом надіслання судової повістки на вказаний у протоколі номер мобільного телефону, а також адресу електронної пошти.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 212-21 КУпАП не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 212-21 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог, що тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 50-32/133 від 27.03.2026; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; роздруківкою сторінки з офіційного вебсайту Національного агентства зі списком політичних партій, які не подали свої Звіти у визначений Законом строк (за IV квартал 2025 року), у якому політична партія «Гарант» зазначена у п. 131; статутом Політичної партії «Гарант»; протоколом № 1 установчого З`їзду Політичної партії «Гарант» від 30.12.2016; відомостями про склад керівних органів Політичної партії «Гарант», згідно яких головою партії є ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, до вказані докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 212-21 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ст. 212-21 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 212-12, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 5100 (п`ять тисяч сто) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Ю.В.Оленіч