Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №278/2521/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2521/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 ЖРУП №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041496 від 21.05.2026 року вбачається, що 20.02.2026 року близько 23:08 год за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру до своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме - не пускав її до помешкання та словесно ображав, унаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному не визнав. Повідомив, що у 2020 році він розлучився з ОСОБА_2 , на підтвердження чого надав відповідний витяг з актового запису про розірвання шлюбу, від шлюбу вони мають 11-ти річну дитину; будинок за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться у його власності; близько півроку тому він дозволив колишній дружині переночувати у нього в будинку, оскільки вона з`їхала з орендованої квартири, і вже протягом п`яти місяців продовжує наразі там проживати. Наголосив, що вони не спілкуються, хоча й проживають за однією адресою та він забезпечує її та сина фінансово. У день події, пізно ввечері він приїхав з роботи додому, з вулиці помітив світло у кімнаті його колишньої дружини, та вирішивши, що вона вдома, закрив будинок та ліг спати. Вночі його розбудили працівники поліції за фактом того, що він не пускає колишню дружину до будинку, після чого на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення. На підтвердження вказаного продемонстрував відеозапис із зовнішніх камер відеоспостереження. Наголосив, що до дзвінка від працівників поліції йому було невідомо, що колишня дружина не перебуває вдома та намагається зайти до будинку; повідомив, що свої ключі від будинку вона загубила, а де поділа ключі дитини, якими користувалась, - йому не відомо. Також пояснив, що не надавав згоди та не було жодних домовленостей із колишньою дружиною щодо її постійного користування будинком.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У судовому засіданні також були досліджені відеозаписи продемонстровані ОСОБА_1 із зовнішніх камер відеоспостереження, розташованих на будинку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП виражається в умисному вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма, домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї. Самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що йому було не відомо щодо неможливості його колишньо дружини потрапити до будинку до фактичного приїзду поліції, оскільки на той момент він спав. Факт словесних образ - заперечував. Водночас, матеріали справи не містять інших доказів, окрім долучених працівниками поліції до матеріалів справи на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд.

Суддя О. М. Дубовік