Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №295/19424/24 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/19424/24

Категорія 7

2/295/1468/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Біднини О.В.

за участю секретаря судового засідання Мотінової А.П., розглянувши y відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки з нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, -

ВСТАНОВИВ:

До Богунського районного суду м. Житомира подано вказану позовну заяву, в якій позивач просить: виділити їй в натурі 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності на житловий будинок; виділити їй в натурі 0,0104 га земельної ділянки із загальної площі 0,0622 га, кадастровий номер 1810136300:10:038:0041, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку.

Позов обгрунтований тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину позивачу належить 1/6 частина житлового будинку АДРЕСА_1 та 104/622 частки земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою.

З метою припинення права спільної часткової власності на вказане нерухоме майно, позивач бажає здійснити його поділ в натурі з виділом належних їй частин житлового будинку та земельної ділянки для відокремленого користування.

Згідно з ухвалою суду від 31.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження (а. с. 26-27).

04.02.2025 представник позивача подала до суду клопотання про витребування доказів у справі (а. с. 34).

Згідно з ухвалою від 04.02.2025 судом витребувано у КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради належним чином завірену копію інвентаризаційної справи № 7603 на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 39-40).

03.07.2025 на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2025 від КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради надійшли належним чином завірені копії матеріалів інвентаризаційної справи № 7603 (а. с. 73-120).

03.07.2025 представник позивача подала до суду клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (а. с. 121-122).

Згідно з ухвалою від 08.07.2025 судом було призначено у справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу на предмет визначення можливих варіантів виділу позивачу належного їй нерухомого майна. Проведення експертизи доручено судовим експертам ТОВ «Центр будівельних та земельних експертиз»і на час проведення експертизи провадження у справі зупинене (а. с. 128-129).

02.03.2026 до суду надійшов висновок експертів № Т921/02-2026 від 26.02.2026 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (а. с. 141-181).

Ухвалою суду від 11.03.2026 провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні (а. с. 183).

08.04.2026 представник позивача подала до суду заяву, в якій просить здійснити виділ позивачу в натурі належної їй частини спірного житлового будинку за Варіантом № 1 висновку експертів, а земельної ділянки за Варіантом № 4 (а. с. 187-188).

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовну заяву, просили її задовольнити повністю з підстав викладених в ній, а також здійснити виділ часток нерухомого майна, відповідно до висновку експертів № Т921/02-2026 від 26.02.2026: житлового будинку за Варіантом № 1 та земельної ділянки за Варіантом № 4, які максимально задовільнять інтереси кожного їх співвласника. Представник позивача також зазначила, що понесені судові витрати позивач залишає за собою.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечила проти задоволення позову та виділу нерухомого майна за заявленими позивачем варіантами висновку експертизи.

27.04.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити з урахуванням заявлених нею варіантів висновку експертів (а. с. 195).

27.04.2026 відповідач ОСОБА_2 також надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій не заперечує проти задоволення позову з урахуванням заявлених позивачем варіантів виділу частки нерухомого майна (а. с. 196).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошень на офіційному веб сайті «Судова влада України» (а. с. 43, 54, 67, 194).

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України в судовому засіданні 27.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11.08.1970 1/6 частка житлового будинку АДРЕСА_1 та 104/622 частка земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:10:038:0041, що розташована за вказаною адресою належать ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності, що також підтверджується змістом витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 211043935 від 02.06.2020 та № 282789742 від 03.112021 (а. с. 6, 8, 9).

Для визначення порядку виділу позивачу належної їй частини нерухомого майна, за клопотанням сторони позивача судом було призначено будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, за результатами якої судовими експертами Свістуновим І.С. та Хомутовським М.В. складений висновок № Т921/02-2026 від 26.02.2026, згідно з яким пропонуються технічно можливі варіанти виділу позивачу 1/6 частки житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст. 41 Основного Закону України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частинами 1, 3, 4 ст. 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з положеннями, що містяться у ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частинами 1, 2 ст. 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Отже, з аналізу ст. 183, 364, 367 ЦК України можна зробити висновок, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб`єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку.

Зі змісту ч. 1, 2 ст. 88 ЗК України вбачається, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 357/3145/20 від 23.04.2025 конкретизиваний правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 344/8200/14-ц, і зазначено, що:

- у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному зі співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з урахуванням вимог ч. 1 ст. 379 ЦК України, ч. 1 ст. 50 ЖК України;

- поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається;

- за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи ст. 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку;

- винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється;

- поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.

Судом встановлено, що предметом цього позову є виділ майна позивача, яке перебуває у спільній частковій власності сторін. Будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий номер 1810136300:10:038:0041, що розташовані по АДРЕСА_1 , є предметами виділу та належать позивачу і відповідачам на праві спільної часткової власності.

Звертаючись з позовом, позивач покликалась на те, що існує спір з приводу виділу належного їй майна, а відтак майно, співвласником якого вона є, підлягає виділу в судовому порядку.

Зі змісту висновку експертів вбачається, що на розгляд запропоновані можливі два варіанти виділу позивачу 1/6 частки житлового будинку і п`ять варіантів виділу належної їй частки земельної ділянки.

Проаналізувавши запропоновані експертами варіанти виділу часток житлового будинку та земельної ділянки, суд визначає, що належне позивачу майно підлягає виділу за варіантом № 1 у житловому будинку (рисунок № 15) та відповідно за варіантом № 4 у земельній ділянці (рисунок № 23).

Суд враховує, що згідно з висновком експертів виділити майно з дотриманням рівності часток не вбачається за можливе, а відтак виділ підлягає здійсненню з відхиленням від рівності часток; за варіантом № 1 передбачений найменший обсяг виконання будівельних робіт; при цьому варіанті виділу для відповідачів зберігається можливість використання будинку без суттєвих переобладнань.

У випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Такий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13, які підтримав Верховний Суд у постанові від 05.12.2018 у справі № 170/289/16-ц, від 24.12.2020 у справі № 457/725/16-ц.

Згідно з висновком експертів за варіантом виділу № 1 відступ від ідеальних часток становить в одиницях площі житлового будинку для позивача (28/100 частки) - на 9,2 м? більше; для відповідачів (72/100 частки) на 9,2 м? менше; в одиницях ринкової вартості житлового будинку для позивача на 141 028,00 грн. більше, для відповідачів ОСОБА_2 на 112 822,00 грн. менше та ОСОБА_3 на 28 206,00 грн. менше, які підлягають стягненню з позивача.

Дослідивши надані сторонами докази, на їх підставі встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, беручи до уваги те, що позивач, яка бажає виділу, скористалась своїм правом і звернувся до суду з позовом у зв`язку з тим, що спірне питання не вирішено в позасудовому порядку, враховуючи технічну можливість здійснення виділу майна, що перебуває у спільній частковій власності, з незначним відхиленням від ідеальних часток у праві власності зі стягненням компенсації з позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та вважає за можливе здійснити виділ належних позивачу часток нерухомого майна згідно з варіантом № 1 для житлового будинку та варіантом № 4 для земельної ділянки Висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № Т921/02-2026 від 26.02.2026, який є невід`ємною частиною цього рішення.

Суд відмовляє в частині припинення спільної часткової власносі на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

По першому варіанту судової будівельно-технічної експертизи № Т921/02-2026 від 26.02.2026 (рисунок № 15) виділити в натурі ОСОБА_1 1/6 частки в житловому будинку АДРЕСА_1 , до якої входять: житлова кімната 1-4 площею 19,60 м?, господарські споруди: 1/6 частина огорожі № 1.

Провести ОСОБА_1 ремонтно-будівельні роботи відповідно до висновку експертів № Т921/02-2026 від 26.02.2026, який є невід`ємною частиною цього рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості майна в розмірі 112 822,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості майна в розмірі 28 206,00 грн.

По четвертому варіанту судової земельно-технічної експертизи № Т921/02-2026 від 26.02.2026 (рисунок № 23) виділити в натурі ОСОБА_1 1/6 частки у земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:10:038:0041 площею 0,0622 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ділянку площею 104,0 м? (0,0104 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена штрихування зеленого кольору), яка проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-1 зі сторонами: 19,04м-1,93м-9,47м-1,0м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку з ганком (літ. «А»)-5,16м-8,88м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:10:038:0041, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Ковальова Яна Вікторівна, робоча адреса: м. Житомир, вул. Рильського, 9, офіс 517.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , 1963 року народження, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.В. Біднина