Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №158/1211/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1211/26

Провадження № 2-о/0158/33/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суду Волинської області в складі:

головуючого судді – Костюкевича О.К;

за участю секретаря судового засідання – Хмілевської І.О.,

представника заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В

Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Покликається на ті обставини, що з липня 2021 року по 05 червня 2025 року проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, мала щ ним спільний побут, між ними існували взаємні права та обов`язки членів сім`ї, усталені відносини, притаманні подружжю.

Заявниця зазначає, що вона познайомилася з ОСОБА_3 в соціальних мережах у грудні 2020 року. В січні 2021 року ОСОБА_3 приїхав для знайомства із заявницею у м. Ківерці Волинської області. Між ними виникли почуття, і вони почали зустрічатися. В липні 2021 року ОСОБА_3 переїхав з м. Борщів Тернопільської області у Ківерці Волинської області до заявниці, і вони почали проживати з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка у належній заявниці квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживали неповнолітні діти Заявниці від попереднього шлюбу, а саме - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Між заявницею та ОСОБА_3 існували стійкі сімейні відносини, побудовані на коханні та взаємоповазі. Вони мали спільний сімейний бюджет, спільно купляли продукти харчування, речі домашнього вжитку, сплачували комунальні послуги за квартиру. В цей період часу ОСОБА_3 неофіційно працевлаштувався на будівництво у м. Ківерці. Зароблені кошти витрачав на потреби сім`ї. При цьому ОСОБА_3 мав дуже гарні відносини з дітьми заявниці, постійно проводив з ними час, замінивши їм батька, турбувався про них.

У червні 2022 року ОСОБА_3 був взятий під варту за вчинення кримінального правопорушення, за яке в подальшому був засуджений, та відбував покарання у місцях позбавлення волі, а саме у Коломийській виправні колонії № 41, яка розташована в с. Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області.

Протягом строку відбування покарання заявниця підтримувала тісний сімейний зв`язок з ОСОБА_8 , кожен день спілкувалася з ним телефоном, направляла в колонію посилки.

Крім того, Заявниця неодноразово приїжджала до колонії на побачення з ОСОБА_3 .

У червні 2024 року ОСОБА_3 вступив на військову службу з місця відбування покарання.

31 серпня 2024 року ОСОБА_3 був направлений в зону бойових дій у Харківську область за місцем дислокації військової частини, де приймав безпосередню участь у захисті Батьківщини.

Після вступу на військову службу заявниця і ОСОБА_3 продовжували підтримувати сімейний зв`язок. ОСОБА_3 постійно цікавився домашніми справами та справами дітей Заявниці. Неодноразово Заявниця приїздила до ОСОБА_3 у м. Харків, коли командування відпускало останнього в короткострокові відпустки (на 3-4 дні).

Перебуваючи на військовій службі, в період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року ОСОБА_3 здійснював грошові перекази на користь Заявниці, які витрачалися останньою для задоволення особистих та сімейних потреб.

Разом з тим, у квітні 2025 року ОСОБА_3 відправив заявниці належну йому банківську картку АТ «Ощадбанк» та сказав, щоб Заявниця нею користувалася. Протягом травня - червня 2025 року Заявниця користувалася даною карткою, а саме розраховувалася нею в магазинах, знімала готівку у м. Ківерці.

ОСОБА_3 постійно пропонував Заявниці офіційно оформити сімейні відносини, зареєструвавши шлюб. Під час одного з побачень у м. Харків 06 лютого 2025 року Заявниця та ОСОБА_3 подали заяву про реєстрацію шлюбу до Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За вказані послуги було сплачено органу ДРАЦС державне мито у сумі 0,85 грн. та за послуги ДРАЦС 139,00 грн.

Однак в органі ДРАЦС повідомили, що зареєструвати цей шлюб відразу не було можливим, і що про дату реєстрації шлюбу повідомлять додатково телефоном. Через кілька тижнів ОСОБА_3 зателефонували з ДРАЦСу та повідомили, що реєстрацію шлюбу призначено на 07 березня 2025 року. Проте, у вказаний період часу ОСОБА_3 виконував обов`язки військової служби із захисту Батьківщини, перебуваючи в зоні бойових дій, у зв`язку з чим реєстрація шлюбу у вказану дату не відбулася. Оскільки ОСОБА_3 з того моменту більше не мав відпусток та постійно перебував в зоні бойових дій, вони не більше не бачилися наживо із Заявницею, і відповідно не мали можливості зареєструвати шлюб.

Проте ОСОБА_3 постійно телефонував заявниці в перервах між знаходженням на бойових позиціях, вони надсилали одне одному посилки.

Заявниця зауважує, що в період перебування ОСОБА_3 на військовій службі, вона займалася питанням погашення заборгованостей ОСОБА_3 за його виконавчими провадженнями перед Борщівським відділом ДВС у Чортківському районі Тернопільській області (за місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ).

Після оплати штрафів від державного виконавця Борщівського відділу ДВС на адресу Заявниці Укрпоштою надійшли постанови про закінчення всіх виконавчих проваджень щодо ОСОБА_9

03 червня 2025 року об 11 год. 40 хв. ОСОБА_3 востаннє телефонував Заявниці із свого телефону, так як виїжджав на бойову позицію. В той же день перед відправкою на позицію ОСОБА_3 відправив додому посилку із своїм старим телефоном.

05 червня 2025 року о 09 год. 47 хв. ОСОБА_3 подзвонив до заявниці по відеозв`язку з телефону одного з побратимів, при цьому їх розмова була короткою.

ІНФОРМАЦІЯ_7 о 15 год. 56 хв. до Заявниці на мобільний телефон подзвонив командир ОСОБА_3 і повідомив що ОСОБА_3 загинув.

За фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 органом досудового розслідування – Відділом поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУ НП у Харківській області, відкрито кримінальне провадження № 12025221220000816 від 10.06.2025 року за ч.1 ст. 115 КК України, що підтверджується Витягом з ЄРДР від 10.06.2025 року. 26 червня 2025 року заявницю визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.

Заявниця стверджує, що в її розпорядженні наявні оригінали особистих документів ОСОБА_9 , а саме паспорт громадянина України, картка платника податків, військовий квиток, оскільки ОСОБА_3 зберігав ці документи за місцем свого проживання.

Заявниця зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне їй для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»

При цьому заявниця не має іншої можливості підтвердити факт того, що вона та загиблий ІНФОРМАЦІЯ_7 військовослужбовець ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Оскільки встановлення цього факту породжує юридичні наслідки для заявниці, адже з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації її прав на призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, заявниця змушена звернутися до суду для встановлення цього юридичного факту.

З урахуванням вищевикладеного, заявниця в уточненій заяві просила встановити факт її проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_3 , з липня 2021 року по дату його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Йовдій Д.В., в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити подану заяву.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 в судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у раніше поданих до суду письмових поясненнях заперечувала проти встановлення факту проживання однією родиною Заявниці та нині загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , посилаючись на недоведеність заявницею умов та фактів спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п..

Заслухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши матеріли справи, суд прийшов до наступного висновку.

В силу до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.»

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, відповідно до пп.1-3, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (військовозобов`язаного або резервіста) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, нещасного випадку, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або після звільнення з військової служби, у разі смерті протягом року, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 16-1 Закону України «Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у частині 4 цієї статті».

При цьому відповідно до частини 4 статті 16-1 Закону України «Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пп. 1-3 частини статті 16 цього Закону, належать, зокрема жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України «Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Умови виплати одноразової грошової допомоги, при цьому, визначаються Постановою КМУ № 168.

Відповідно до положень ст. 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Положеннями ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно положень ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Положеннями ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20 (провадження № 61-7340св22) зроблено висновок, що проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, з метою вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України). Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю у наведеному визначенню.

КЦС ВС у своїх постановах у справах 588/350/15, 755/18012/16, 643/6799/17, 369/3338/17, 588/350/15-ц сформулював наступні умови встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу – 1) ведення спільного господарства; 2) наявність спільного бюджету; 3) наявність взаємних прав та обов`язків як у подружжя; 4) а також інші обставини, що свідчать про реальність сімейних відносин.

Крім того, КЦС ВС у Постанові від 17.06.2020 року у справі № 755/18012/16 надав приблизний перелік підстав, які можуть підпадати під поняття наявності спільного життя - ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Обмеження щодо засобів доказування факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю законодавством не передбачено, а тому з цією метою можуть використовуватися всі передбачені законодавством належні, допустимі докази - показання свідків; ділове та особисте листування; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; витяги з погосподарських книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання як рухомого, так і нерухомого майна (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, довідки житлово-експлуатаційних організацій, органів місцевого самоврядування про спільне проживання та ведення господарства (Постанова КЦС ВС від 11.02.2021 року у справі № 158/431/19).

Аналізуючи в сукупності законодавче регулювання сімейних правовідносин та практику застосування правових норм судами, можна узагальнити, що належними доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, докази:

• спільного проживання,

• ведення спільного господарства,

• наявності у сторін спільного бюджету,

• здійснення спільних витрат,

• придбання майна в інтересах сім`ї,

• наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків,

• інших доказів, які вказують на наявність усталених між сторонами відносин притаманних подружжю.

При цьому, як встановлено абзацом 2 частини 2 статті 3 Сімейного Кодексу України подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова КЦС ВС від 30.10.2019 року у справі № 643/6799/17).

Важливе правове значення в контексті визначення поняття «сім`я», «член сім`ї» пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Таким чином, умовами встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є наступні: 1) відсутність між ними офіційно зареєстрованого шлюбу, як і не перебування кожного з них в іншому офіційному шлюбі; 2) ведення спільного господарства; 3) наявність спільного бюджету; 3) наявність взаємних прав та обов`язків як у подружжя; 4) наявність інших обставин, що можуть свідчити про реальність сімейних стосунків між особами.

Допитана в судовому засіданні як свідок, за її згодою, заявниця ОСОБА_2 повідомила суду обставини, аналогічні змісту заяви, а саме, що вони з ОСОБА_3 проживали разом за однією адресою, мали спільний побут, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки майнового і немайнового характеру, що притаманні подружжю, та мали всі ознаки справжнього подружжя. В період відбування ОСОБА_3 покарання та проходження військової служби піклувались, та підтримували одне одного, наскільки це було можливим, намагались узаконити свої стосунки, але через бюрократичні перевірки, військовий стан та необхідність ОСОБА_3 виконувати свій обов`язок перед Батьківщиною не змогли завершити процедуру укладення шлюбу.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , як однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Зокрема вказали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 познайомились в соцмережах. В літку 2021 року ОСОБА_3 почав проживати з ОСОБА_2 у належній заявниці квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання ОСОБА_3 здійснював ремонт в квартирі, виховував дітей ОСОБА_13 від попереднього шлюбу. Спільно з заявницею здійснювали спільні покупки. Мали намір укласти шлюб. Зазначили, що після початку війни ОСОБА_3 підписав контракт та вступив до лав ЗСУ. ОСОБА_2 надсилала ОСОБА_3 посилки, передачі, відвідувала його за місцем проходження служби.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ..

Відповідно до листа Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області від 08.04.2026 року № 1092/22.11-04-03 в архіві відділу та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні факту державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а також відсутні відомості щодо наявності у нього дітей.

З огляду на те, що у заявлений заявницею період проживання однією сім`єю ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 не перебували в будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі, то відповідно до приписів чинного законодавства є можливим встановлення факту проживання ними однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Як вбачається з пояснень заявниці у червні 2022 року ОСОБА_3 був взятий під варту за вчинення кримінального правопорушення, за яке в подальшому був засуджений, та відбував покарання у місцях позбавлення волі, а саме у Коломийській виправні колонії № 41, яка розташована в с. Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області.

Наявними в матеріалах справи деклараціями ТОВ «Нова Пошта» та скріншотами повідомлень з месенджеру Viber про доставку посилок Нова Пошта підтверджується, що заявниця ОСОБА_2 направляла в колонію посилки на ім`я ОСОБА_3 .

Як вбачається з Листа ДУ «Коломийська виправна колонія (№ 41)» № 2/2 -3725 від 01.09.2025 року Заявниця неодноразово приїжджала до колонії на побачення з ОСОБА_3 на території виправної установи а саме: 10.03.2023 року, 18.04.2023 року (в листі помилково вказаний 2025 рік), 12.12.2023 року, 23.08.2024 року, 26.09.2023 року 27.06.2024 року, 14.07.2024 року.

Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.11.2024 року, ОСОБА_3 31.08.2024 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №236 був призваний до збройних сил України по контракту, йому було присвоєне звання «солдат» та призначено на посаду сапера , 19.04.2025 року відповідно до наказу №104 ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги.

Як вбачається з виписки АТ «КБ Приватбанк» по картці\рахунку № НОМЕР_3 ……….. НОМЕР_4 , відкритому на ім`я « ОСОБА_2 » на банківський рахунок Заявниці від відправника «YEVHENII PRYHODA» були здійснені такі грошові перекази на загальну суму 149 500 грн.: 1 500 грн. – 04.10.2024 року; 5 000 грн. – 04.10.2024 року; 10 000 грн. – 06.11.2024 року; 19 000 грн. – 22.11.2024 року; 5 000 грн. – 06.12.2024 року; 25 000 грн. – 23.12.2024 року; 10 000 грн. – 23.12.2024 року; 14 000 грн. – 10.01.2025 року; 20 000 грн. – 24.01.2025 року; 5 000 грн. – 08.03.2025 року; 5 000 грн. – 08.03.2025 року; 15 000 грн. – 21.03.2025 року; 15 000 грн. – 21.03.2025 року.

З відповіді АТ «Державний ощадний банк» від 14.04.2026 року, що була надіслана на виконання ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.03.2026 року, судом встановлено, що з банківського рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_3 , в період з кінця травня – початку червня 2025 року (який припадає на період перебування ОСОБА_3 в зоні бойових дій у Харківській області за кілька днів до його загибелі), було здійснено зняття грошових коштів через банкомати АТ «Ощадбанк» у м. Ківерці Волинської області, а саме 7 000 грн. – 01.06.2025 року, 10 000 грн. – 02.06.2025 року, 10 000 грн. – 02.06.2025 року, 17 500 грн. – 02.06.2025 року. Вказані обставини узгоджуються з поясненнями заявниці про те, що саме вона в цей період часу розпоряджалася для банківською карткою ОСОБА_3 № НОМЕР_5 , відкритої в АТ «Ощадбанк», яку у квітні 2025 року він відправив заявниці, що на переконання суду серед іншого підтверджує наявність спільного бюджету заявниці та ОСОБА_3 .

У довідці Другого відділу ДРАЦС у м. Харкові Східного МУМЮ № 41/32.27-52 від 26.06.2025 року зазначено, що реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , було призначено на 07 березня 2025 року. За вказані послуги було сплачено органу ДРАЦС державне мито у сумі 0,85 грн. та за послуги ДРАЦС 139,00 грн., що підтверджується двома фіскальними чеками платіжного терміналу від 06.02.2026 року. При цьому суд окремо звертає увагу, із змісту фіскальних чеків, в розділі «Платник» вказано прізвище « ОСОБА_14 » із зазначенням РНОКПП ОСОБА_3 НОМЕР_6 , в той час як платежі були здійснені з банківської картки № НОМЕР_3 ……….. 0680, яка належить заявниці. Суд розцінює зазначені обставини як підтвердження намірів заявниці та ОСОБА_3 офіційно зареєструвати шлюб.

Наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями ТОВ «Нова Пошта», роздрукованими з месенджеру вайбер, сповіщень про доставку посилок ТОВ «Нова Пошта» , підтверджується факт надсилання посилок між заявницею та ОСОБА_3 протягом періоду проходження ОСОБА_3 військової служби.

З банківських квитанцій АТ «Ощадбанк» та проставленого на них штемпеля банківського відділення від 10.04.2025 року та 04.06.2025 року вбачається, що заявниця сплатила від імені ОСОБА_3 на рахунок Борщівського відділу ДВС 10.04.2026 року - 1 200 грн. та 04.06.2025 року - 2 060 грн. готівкою в касі у відділенні Ощадбанку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

З копії поштового конверту від державного виконавця Борщівського відділу ДВС вбачається, що постанови про закінчення всіх виконавчих проваджень щодо ОСОБА_9 ,. копії постанов, інших супровідних документів виконавчих проваджень були відправлені на поштову адресу заявниці: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини узгоджуються з показаннями заявниці про те, що остання займалася питанням погашення заборгованостей ОСОБА_3 за його виконавчими провадженнями перед Борщівським відділом ДВС у Чортківському районі Тернопільській області. На переконання суду ці обставини серед іншого підтверджують наявність спільного бюджету у заявниці та ОСОБА_3 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 183 від 08.07.2025 року солдата військової служби за контрактом, ОСОБА_3 , колишнього номера обслуги 3 відділення розвідувального взводу було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 06.06. 2025 року як такого, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 внаслідок вибухової травми в результаті удару ворожого безпілотного літального апарату.

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00057633861 від 08.04.2026, що долучений до листа Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області від 08.04.2026 року № 1092/22.11-04-03 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 від вибухової травми у селищі Глибоке Харківського району Харківської області.

За фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 органом досудового розслідування – Відділом поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУ НП у Харківській області, відкрито кримінальне провадження № 12025221220000816 від 10.06.2025 року за ч.1 ст. 115 КК України, що підтверджується Витягом з ЄРДР від 10.06.2025 року.

26 червня 2025 року заявницю визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, що підтверджується Листом в.о. начальника СВ ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області № 196702-2025 від 08.09.2025 року. Відповідно до положень частини 6 статті 55 КПК України якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи потерпілими визнаються близькі родичі чи члени сім`ї такої особи.

Дослідивши в судовому засіданні наведені вище докази в сукупності з показаннями допитаних у судовому засіданні свідків суд приходить до переконання щодо доведеності факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як однією сім`єю без реєстрації шлюбу у заявлений нею період, зокрема тих обставин, що вони спільно проживали за однією адресою, мали спільний побут, спільно вирішувати побутові проблеми, спільно вели господарство, мали спільний бюджет та майно, за можливості, в силу обставин, які склалися, спільно проводили час та відпочинок, мали спільні права та обов`язки немайнового характеру, що притаманні правам та обов`язкам подружжя при цьому ОСОБА_3 сприймався як батько неповнолітніми дітьми заявниці. Дослідженими судом доказами підтверджено, що заявниця та ОСОБА_3 завжди поводили себе як чоловік та дружина, як члени однієї сім`ї, ніколи цього не приховували від друзів, родичів, сусідів, у зв`язку з чим всі сприймали їх як одну сім`ю.

Судом встановлено, що встановлення даного факту матиме юридичні наслідки для заявниці, оскільки від його встановлення залежить виникнення її прав та обов`язків. Адже відповідно до частини 4 статті 16-1 Закону України «Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», до членів сімей загиблих (померлих) осіб, які мають право на отримання частки одноразової грошової допомоги, належать, зокрема жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Іншого порядку, крім судового, для встановлення цього факту чинне законодавство не передбачає.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 319 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу – задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_7 , з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, з липня 2021 року по дату його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ).

Заінтересована особа:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 );

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич