Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №715/1385/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В. Т., за участі секретаря судового засідання Ванжурак С. М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Олійнича Юрія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за спільною апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Олійнича Ю. В. на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665, 60 грн в дохід держави.

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 15.04.2026 року о 01 год. 20 хв., діючи у складі групи осіб, спільно з гр. ОСОБА_2 , на напрямку 810 прикордонного знаку, на території Кам`янецької ОТГ Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза встановлених пунктів пропуску через державний кордон. Був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» під час руху в бік державного кордону на відстані 40 метрів від лінії державного кордону. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991р., тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Провадження №33/822/228/26 Головуючий у І інстанції: Маковійчук Ю. В.

Категорія: ст. 204-1 КУпАП Доповідач: Марчук В. Т.

На вказану постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Олійнич Ю. В. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2026 року та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Поважність причин пропуску мотивує тим, що в десятиденний строк копію постанови він не отримав, а про результати розгляду справи дізнався 09 травня 2026 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначають, що постанова районного суду є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі вказують, що 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 разом зі своїм товаришем та сусідом ОСОБА_2 поїхали в гості до свого кума ОСОБА_3 , який проживає в селі Кам`янка Чернівецького району Чернівецької області. Повертаючись додому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помилково звернули на іншу дорогу та зупинились поблизу села Біла Криниця, оскільки втратили орієнтування на місцевості. Під час зупинки вони побачили невідомих осіб із ліхтариком та звернулися до них із проханням підказати дорогу до міста Чернівці. Як згодом з`ясувалося, цими особами були військовослужбовці Державної прикордонної служби України. На їхнє запитання щодо напрямку руху до міста Чернівці прикордонники повідомили, що вони нібито намагалися незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують, що не мали наміру перетинати державний кордон поза пунктами пропуску. Зокрема, ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем та утримує дитину з інвалідністю, а ОСОБА_1 є демобілізованим військовослужбовцем та утримує трьох малолітніх дітей.

У протоколі не зафіксовано дії ОСОБА_1 , які були вчинені з метою незаконного перетину кордону. Сам по собі факт перебування в селі Біла Криниця не свідчить про намір вчинити правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили спробу незаконного перетину ОСОБА_1 державного кордону, а сам по собі протокол не може бути належним доказом винуватості ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, у зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та наявні у справі докази, заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Олійнича Ю. В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, якщо він пропущений з поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2026 року була винесена постанова Глибоцького районного суду Чернівецької області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Останнім днем строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вихідних днів, було 11 травня 2026 року.

11 травня 2026 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисником – адвокатом Олійничем Ю. В. було подано спільну апеляційну скаргу.

З огляду на наведене, апеляційна скарга подана в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження, а тому підстави для вирішення питання про поновлення такого строку відсутні, оскільки строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції не пропущено.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином не були дотримані.

Частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №003496Е від 15 квітня 2026 року, протокол про адміністративне затримання від 15 квітня 2026 року та довідку щодо проведення первинного опитування 2-х затриманих осіб на ділянці впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №003496Е від 15 квітня 2026 року (а. с. 1) вбачається, що цього ж дня о 01 год. 20 хв., ОСОБА_1 діючи у складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 810 прикордонного знаку, на території Кам`янецької ОТГ, Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на відстані 40 метрів до лінії державного кордону, чим своїми діями порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991р., тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Аналогічні відомості містить протокол про адміністративне затримання від 15 квітня 2026 року (а. с. 2).

З довідки щодо проведення первинного опитування двох затриманих осіб на ділянці впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а. с. 5) в ході спілкування з представниками Держприкордонслужби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли чітко пояснити мету свого перебування в контрольованому прикордонному районі, та підтвердити мету прямування в бік державного кордону. Особи плуталися в поясненнях та помітно нервували під час спілкування. Також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , разом вживали спиртні напої та перебували в стані алкогольного сп`яніння.

На схемі виникнення обстановки на ВІПС «Біла Криниця» Чернівецького району Чернівецької області 15 квітня 2026 року (а. с. 6) відображено лінію державного кордону, напрямок руху ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх місце затримання прикордонним нарядом «Прикордонний патруль».

Дослідивши вказані докази, апеляційний суд вважає, що такі не доводять наявність поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки останні не доводять прямого умислу у ОСОБА_1 на незаконний перетин державного кордону України.

Так, протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання доводять виключно факт перебування ОСОБА_1 в прикордонній смузі на напрямку прикордонного знаку № 810, на відстані 40 метрів до лінії державного кордону України.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які б підтверджували наявність наміру в них на незаконний перетин кордону.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що ні протоколу особистого огляду, вході якого у громадянина ОСОБА_1 було вилучено речі та документи, які б могли свідчити про намір перетину державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, суду не надано.

Із наданих апелянтом до суду апеляційної інстанції документів вбачається, що ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до її завершення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з перебуванням на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, що підтверджується військово-обліковим документом із застосунку «Резерв+» (а. с. 18).

Вказані обставини також підтверджуються свідоцтвами про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 19), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 21), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 22), відповідно до яких ОСОБА_1 є їхнім батьком, а також нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_7 , згідно з якою троє її малолітніх дітей перебувають на повному утриманні ОСОБА_1 .

Наведені обставини свідчать про наявність у ОСОБА_1 передбачених законом підстав для виїзду за межі України та є такими, що свідчать про відсутність в його діях умислу на незаконне перетинання державного кордону України.

В апеляційній скарзі зазначається, що 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 разом із товаришем ОСОБА_2 перебували в гостях у ОСОБА_3 в с. Кам`янка Чернівецького району Чернівецької області. Повертаючись додому, вони помилково звернули на іншу дорогу та, втративши орієнтування, зупинилися поблизу с. Біла Криниця, де звернулися до невідомих осіб із проханням підказати шлях до м. Чернівці, які виявилися військовослужбовцями Державної прикордонної служби України.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б спростовували версію ОСОБА_1 або підтверджували наявність в його діях умислу на незаконний перетин Державного кордону України.

Крім того, постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2026 року закрито провадження у справі №715/1383/26 відносно ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, копію якої було долучено захисником під час судового засідання в суді апеляційної інстанції.

Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Саме по собі перебування ОСОБА_1 на відстані 40 метрів від лінії державного кордону, з урахуванням того, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не може слугувати доказом наміру в нього незаконно перетнути Державний кордон України, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена, а висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, передчасним та ґрунтується лише не припущеннях, а тому постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Олійнича Юрія Васильовича задовольнити.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В. Т. Марчук