Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №194/423/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1230/26 Справа № 194/423/25 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді – Макарова М.О.,

суддів – Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 20 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103107070 шляхом подання заявки у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства та введенням одноразового ідентифікатора, яким відповідач підтвердив прийняття умов зазначеного кредитного договору.

Згідно з умовами вказаного договору відповідач отримав кредит у сумі 9 000,00 грн, які були перераховані на його рахунок. Згодом 08 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги №04Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. У свою чергу, 24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно з Додатком № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103107070 від 20 березня 2021 року.

Згідно з додатком № 1 до договору факторингу загальна сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» становить 41 400,00 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 32 400,00 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103107070 від 20 березня 2021 року в загальній сумі 41 400,00 грн, суму сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року позов ТОВ «ФК «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» заборгованість за договором № 103107070 від 20 березня 2021 року в загальній сумі 41 400,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 9 000,00 грн, заборгованість за відсотками –32 400,00 грн, а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони, підписавши кредитний договір, погодили усі істотні умови договору, в тому числі строк повернення кредиту та вид, розмір і строки сплати процентів за користування кредитними коштами. З наданих первісним кредитором розрахунку заборгованості та відомостей про щоденні нарахування та погашення, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором № 103107070 від 20 березня 2021 року свої зобов`язання належним чином не виконав, при цьому доказів щодо відсутності заборгованості та доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості не надав.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в сумі 32 400,00 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на позивача, який має статус військовослужбовця поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що надають можливість застосування їх до зобов`язань за кредитним договором та зменшення заявленої до стягнення заборгованості за процентами.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося позивачем поза строком кредитування, що порушує права боржника як споживача фінансових послуг. Розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та недоведеним.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (нове найменування ТОВ «ФК «Пінг-Понг») зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу і як наслідок ухвалено обґрунтоване та законне рішення. Позивач зазначив, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги почали поширюватися на відповідача лише з 14 жовтня 2021 року, що виключає можливість їх застосування до зобов`язань, які виникли до цієї дати.

Посилаючись на те, що станом на 19 квітня 2021 року кредит не було повернуто, а відповідач продовжив користуватись кредитними коштами, позивач зауважує, що сторони передбачили порядок продовження строку договору. Так, на відміну від продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах з процентною ставкою 5% не передбачало вчинення від позичальника певних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами. За викладеного, позивач вважає, що у спірному випадку строк кредитування пролонговувався та максимально міг бути продовженим на 60 днів (до 18 червня 2021 року), а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 90 днів, що включає в себе 30 днів строку початкового кредитування на пільгових умовах + 60 днів продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах). Зазначені обставини свідчать про те, що умовами договору про споживчий кредит № 103107070 від 20 березня 2021 року сторони передбачили порядок продовження строку договору, а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Тому позивач вважає, що наданий ним розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

У зв`язку з викладеним, позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, стягнувши з апелянта понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 грн.

Крім того, у відзиві позивачем повідомлено, що 01 липня 2025 року було проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс».

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У відповідності до п. 1 ч 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною першою статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення суми заборгованості за процентами за користування кредитом, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується, а тому рішення суду в іншій частині колегією суддів не переглядається.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 березня 2021 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №103107070, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 9 000,00 грн строком на 30 днів з 20 березня 2021 року, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19 квітня 2021 року. Комісія за надання кредиту: 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредити одноразово. Проценти за користування кредитом: 5 400,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.5 зазначеного Договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 14 400,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані, виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та, що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема, позичальник здійснює повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до п. п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.

Пунктом 2.3.1.2 Договору передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових)умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових)умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

З метою отримання кредитних коштів відповідач вказав свої анкетні дані. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора R86790 (час 20.03.2021 о 16:43), який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Сторонами кредитного договору також був узгоджений Графік платежів, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит № 103107070 від 20 березня 2021 року.

Відповідачем також був підписаний Паспорт споживчого кредиту № 103107070 від 20 березня 2021 року, який є Додатком № 2 до вказаного кредитного договору та Анкета-заява на кредит № 103107070 від 20 березня 2021 року.

На підставі платіжного доручення № 26117723 від 20 березня 2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 9 000,00 грн згідно з договором № 103107070.

08 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги №04Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 103107070 від 20 березня 2021 року. Виконання новим кредитором обов`язку з оплати переданого права вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 1242 від 12 липня 2021 року.

Згодом 24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК» «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103107070 від 20березня 2021 року. Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №1/15 від 24 січня 2022 року до ТОВ «ФК» «Пінг-Понг» перейшло право вимоги до відповідача на суму 41 400,00 грн, з яких: 9 000,00 грн – заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 32 400,00 грн - заборгованість за відсотками.

Позивачем надана суду досудова вимога вих. №103107070-АВ від 02 листопада 2024 року, яка направлена адвокатом Білецьким Б.М. відповідачу ОСОБА_1 , в якій повідомляється про зміну кредитора та про розмір заборгованості.

ОСОБА_3 всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином не виконав покладені на нього обов`язки, порушив умови кредитного договору та допустив утворення заборгованості за період з 20 березня 2021 року по 18 червня 2021 року в загальній сумі 41 400,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту – 9 000,00 грн, заборгованість за відсотками – 32 400,00 грн.

Задовільнивши позов в частині стягнення процентів за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що сторони погодили всі істотні умови договору, в тому числі порядок продовження строку кредитування та вид, розмір і строки сплати процентів за користування кредитними коштами, а тому вважає суму заборгованості за процентами обґрунтованою та такою, що нарахована правомірно.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За умовами кредитного договору № 103107070 від 20 березня 2021 року проценти за користування кредитом складають 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Строк кредиту становить 30 днів.

Відтак судом апеляційної інстанції проведено власний розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором № 103107070 від 20 березня 2021 року: 9 000,00 грн(тіло кредиту) х 2,00 % х 30 днів = 5 400,00 грн.

На думку колегії суддів, позивачем не доведено факту пролонгації договору, оскільки не представлено документальних доказів вибору позичальником способу пролонгації, прийняття його кредитором у спосіб, визначений договором із визначенням та наданням нових графіків платежу. Сам факт визначення кредитором у розрахунку заборгованості сплачених сум як – пролонгації, не можуть бути прийняті судом, оскільки відсутні докази передумови її здійснення та цільового призначення платежу. Посилання на призначення платежу, що вказані у наданому позивачем розрахунку заборгованості, не можуть бути взяті до уваги, оскільки останній не є платіжним документом, який підтверджує здійснення відповідної оплати відповідачем.

Також, слід звернути увагу на те, що визначення умов та порядку пролонгації згідно з наведеними умовами договору, обумовлено врахуванням вимог розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства - miloan.ua, доказів підписання яких позичальником у справі немає. Водночас у матеріалах справи відсутні вказані Правила надання фінансових кредитів (послуг) товариством в редакції, що діяли на момент виникнення зобов`язань за кредитним договором.

За таких обставин, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, в тому числі наявним графіком платежів.

Отже, доказів на підтвердження правомірності пролонгації кредитного договору позивачем не надано.

Щодо посилань апелянта на наявність у нього пільги у вигляді звільнення його від нарахування відсотків за користування кредитом у зв`язку з проходження ним служби у ЗСУ, як визначено ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для звільнення відповідача ОСОБА_1 від нарахування вищевказаних відсотків за користування кредитом на підставі вказаної норми права.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», почали поширюватися на відповідача лише з 14 жовтня 2021 року, що виключає можливість їх застосування до зобов`язань, які виникли до цієї дати, тобто до набуття відповідачем відповідного статусу та до дати, з якої на нього могли б поширюватися зазначені пільги.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Отже, суд першої інстанції не звернув увагу на строк кредитування, розмір відсотків, визначений в кредитному договорі, не врахував, що стягненню підлягають саме ті відсотки, які передбачені умовами договору, які погоджені сторонами і нараховані саме у межах строку кредитування.

Таким чином, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи та дійшов помилкового висновку щодо правомірності пролонгації кредитного договору та стягнення суми заборгованості за відсотками у повному обсязі.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що вимоги ТОВ «ФК «Пінг-Понг» про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у відповідності до умов кредитного договору № 103107070 від 20 березня 2021 року підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 5 400,00 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги висновок апеляційного суду про скасування рішення суду та часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (34,78 %) підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 842,51 грн (2 422,40 грн х 34,78 %).

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, на підставі ч. 10 ст. 141 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат слід стягнути з позивача ТОВ «ФК «Пінг-Понг» на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 895,87 грн (2 906,88 грн х 65,22 %).

Встановлено, що позивачем заявлено стягнення з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 6 000,00 грн.

Приписами ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України зафіксовано порядок визначення та розподілу витрат на правничу допомогу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року, копію акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 03 березня 2025 року за позовом ТОВ «ФК «Пінг-Понг» щодо стягнення кредитної заборгованості.

За таких обставин, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн є доведеними належними доказами. Враховуючи часткове задоволення вимог позову, вказані витрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, підлягають пропорційному зменшення з урахування задоволених вимог позову до суми 2 086,80 грн.

Що стосується питання стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 грн, слід зазначити наступне.

Як зазначається представником позивача – адвокатом Лановим Є.М. та підтверджено матеріалами справи, протягом перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу в інтересах позивача.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що позиція позивача з моменту звернення до суду з даним позовом та розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів окрім відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції представником не подавалось та інших процесуальних дій не вчинялося.

У зв`язку з тим, що справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, судові засідання у даній справі не проводилися, а обсяг наданої представником позивача правничої допомоги фактично обмежився складанням відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи наведене, визначений представником позивача розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 грн не відповідає загальним засадам цивільного законодавства та критеріям відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з урахуванням обсягу та складності наданих представником Лановим Є.М. послуг з надання правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, колегія судів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» підлягають стягненню судові витрати за надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2 000,00 грн.

На переконання колегії суддів зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, підлягають пропорційному зменшення до суми 695,60 грн.

Керуючись ст .ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від27 серпня 2025 року в частині стягнення відсотків та витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за відсотками за користування кредитом за договором про споживчий кредит № 103107070 від 20 березня 2021 року в сумі 5 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Пінг-Понг» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 842,51 грн та витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 2 782,40 грн.

Стягнути з «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 895,87 грн.

В решті рішення суду залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 03 червня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова