Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №199/5542/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1767/26 Справа № 199/5542/25 Суддя у 1-й інстанції - ВОРОБЙОВ В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Кривий Ріг

03.06.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М. перевіривши клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.05.2025р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає в АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

в с т а н о в и л а :

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026р. справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП розподілено судді Залізняк Р.М.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не погодився із оскаржуваною постановою суду, оскаржив її в апеляційному порядку, та у зв`язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Дослідивши подане ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.05.2025р. та апеляційну скаргу на вказане судове рішення, приходжу до висновку про необхідність заявити самовідвід у справі за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.09.2023р. до Дніпровського апеляційного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , якого постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.05.2025р. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено судді Дніпровського апеляційного суду Залізняк Р.М.

Постановою суду апеляційної інстанції від 02.12.2025р. клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови залишено без задоволення, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відмовлено.

У повторно поданому клопотанні про поновлення строку про поновлення строку на апеляційне оскарження тієї ж постанови суд першої інстанції ОСОБА_1 наведені доводи аналогічні тим, які вже були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та викладені в постанові від 02.12.2025р.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначені обов`язки судді, зокрема в п. 4 зазначено, що суддя зобов`язаний дотримуватися присяги, яка полягає у необхідності об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

ЄСПЛ у сталій практиці наголошує, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне.

Наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16.11.2023р. по справі «Фігурка проти України» (заява № 28232/22).

Також слід звернути увагу і на правову позицію рішення ЄСПЛ у справі «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982р., яке мало визначальний вплив на формування усієї практики ЄСПЛ у цій сфері, оскільки в ньому Суд вперше розмежував суб`єктивний та об`єктивний підходи до безсторонності, та вказав на можливість її перевірки різними способами.

У рішенні ЄСПЛ «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р. в п. 24 рішення суд зробив у посилання на справу «П`єрсак», та зазначив, що «навіть видимість може бути важливою». Далі ЄСПЛ відтворив англійську максиму, що «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п. 26), тому будь- який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений. Мова йде про довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у громадськості, і, понад усе, у обвинуваченого, якщо йдеться про кримінальний процес.

Вважаю, що у даному випадку, раніше висловлена мною позиція про залишення без задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може викликати сумнів моєї неупередженості при прийнятті рішення за поданим клопотанням та апеляційної скаргою Гусара Ю.В., тому вважаю необхідним заявити самовідвод у справі.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Заявити самовідвід у справі № 33/803/1767/26 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за поданою ним апеляційною скаргою на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.05.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Передати судові матеріали для проведення повторного автоматичного розподілу.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя