Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №716/627/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №716/627/26

Суддя: Вайновська О. Є.

Справа № 716/627/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Гандзюк В.В.,

за участі:

представника позивача — адвоката Данищука В.В,,

представника відповідача — Верешка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області, поліцейського відділення поліції №5 (м. Глибока) Чернівецького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області Ванзуряка Олександра Руслановича про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП за порушення п.9.2.б. ПДР у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 12.04.2026, о 23:00 годині він ухався на автомобілі Volkswagen Caddy,д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Заставна, безпричинно був зупинений працівниками поліції, хоча будь-яких порушень ПДР під час керування транспортним засобом не допускав.

Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

01.05.2026 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому посилаючись на законність постанови серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026 відповідач просив відмовити в позові. Зазначив, що 12.04.2026, о 23:00 годині ОСОБА_1 рухався на автомобілі Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Заставна і не подавши світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху, прийнявши ліворуч з дороги зупинився біля паркану, чим п.9.2.б. ПДР.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснив 12.04.2026, приблизно о 23 год. ОСОБА_1 рухався на автомобілі Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , в бік дому. Порушень ПДР не допускав, проте безпричинно був зупинений працівниками поліції. Під час розгляду адміністративної справи поліцейським було порушено процедуру розгляду справи про адмніправопорушення, а саме не ознайомлено позивача з доказами у справі, до того ж посилання на такі докази не містить і сама постанова. У п.7 постанови «до постанови додаються» відсутнє посилання на докази вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, а додані позивачем до відзиву відеодокази не відображають факту вчинення адмінправопорушення. Просив скувати постанову серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026, закрити провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, пояснив, що докази вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення за обставин викладених в постанові були додані до відзиву, а відсутність посилання на них у постанові серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026 не може бути підставою для її скасування. Уточнив, що ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при змінні напрямку руху (п.9.2.б. ПДР), а не під час зупинки (9.2.а. ПДР). Просив відмовити в позові.

Відповідач поліцейський відділення поліції №5 (м. Глибока) Чернівецького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області Ванзуряк О.В. до судового засідання не з`явився, відзив не подав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази та відеодокази, додані до відзиву, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ст.7 КУпАП).

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб.

В розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст.73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.74 КАС України).

Частиною 2 ст.77 КАС України окреслено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 12.04.2026 поліцейським відділення поліції №5 (м. Глибока) Чернівецького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області Ванзуряком О.Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП за порушення п.9.2.б. ПДР за те що він керуючи ТЗ не показав світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху при зміні напрямку руху, чим порушив п.9.2.б ПДР та наклав на порушника штраф в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст.ст.283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В п.7 оскаржуваної постанови посилання на докази відсутні.

Проте, відповідач додав відеодокази до відзиву, які за датою та часом відповідають даті та часу події правопорушення.

Дослідженням відеодоказу video_2026_04_12 встановлено, що поліцейські рухаються на службовому автомобілі за автомобілем Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого не подавши сигналу світлом покажчиком повороту відповідного напрямку, прийнявши ліворуч з дороги зупинився біля паркану.

Даний відеозапис відображає ознаки порушень водієм автомобіляVolkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , п.9.2.а. ПДР, а саме обов“язкуводія подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед зупинкою. Проте, такі порушення не ставляться в провину ОСОБА_1 ..

В оскаржуваній постанові зазначено, що водій притягнутий до адмінвідповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП за поручення п.9.2.б. ПДР: за неподачу водієм сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав, що ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за те, що він не увімкнув світловий покажчик повороту при зміні напрямку руху — повороті з дороги на вулицю де проживає ОСОБА_1 , а не під час паркування біля власного будинку.

Проте, відеозапис video_2026_04_12 фіксування такого порушення не містить.

Відеозапис відображає, що на службовому автомобілі було увімкнено сині та червоні проблискові маячки, здійснено розворот (поворот) та слідування за автомобілем Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , який згодом здійснив зупинку ліворуч біля домоволодіння.

Суд звертає увагу на те, що пред`являючи позов, позивач заперечував ту обставину, що не увімкнув світловий покажчик повороту при повороті з вулиці Кіцманської на вулицю Миколайчука в місті Заставна.

І саме відповідач мав довести вчинення адмінправопорушення ОСОБА_1 ..

Інші докази, якими б могли бути відео- чи фотодокази фіксування адмінправопорушень, пояснення свідків, порушника, які б вказували на наявність в діях позивача події та складу адмінправопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП за порушення п.9.2.б. ПДР, винуватості у їх вчинені, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості, суд зазначає, що працівником Національної поліції факт порушення п.9.2.б. ПДР та вчинення правопорушення за ч.2 стт.122 КУпАП, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи.

Саме таких висновків за наслідками оцінки подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а.

Таким чином, під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, а наявна копія постанови про притягнення до відповідальності сама по собі не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень п.9.2.б. Правил дорожнього руху України у зазначені день та час.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення п.9.2.б. ПДР, за що його притягнуто до адмінвідповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України є недоведеним.

В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем доказів порушення Турецьким п.9.2.б. ПДР України не надано, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП за порушення п.9.2.б. ПДР у виді штрафу в розмірі 510,00 грн підлягає скасуванню, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, доводи позивача про необґрунтованість доказами постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026 є слушними, а отже адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Чернівецькій області, поліцейського ВП №5 (м. Глибока) ЧернівецькогоРУП ГУНП в Чернівецькій області Ванзуряка О.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з положень ст.132 КАС України, відповідно до якої судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, ст.139 КАС України, та стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Чернівецькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.5, 8, 9, 20, 22, 72, 77, 134, 139, 195, 241-246, 250, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст.1, 7, 222, 247, 251, 278, 280, 283, 288 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області, поліцейського відділення поліції №5 (м. Глибока) Чернівецького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області Ванзуряка Олександра Руслановича про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення — задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7014183 від 12.04.2026, винесену поліцейським відділення поліції №5 (м. Глибока) Чернівецького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області Ванзуряком Олександром Руслановичем про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУПАП у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.122 КУпАП — закрити.

Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області (ЄДРПОУ40109079) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя О.Є. Вайновська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua