Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №635/3757/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3757/26

Провадження № 3/635/1426/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року с-ще Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

суд визнає доведеним, що водій ОСОБА_1 18 березня 2026 року о 18 год.20 хв., керуючи автомобілем Ford Focus державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Бульварній у с-щі Високий Харківського району Харківської області, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення адресу, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.

Суд враховує, що інкримінована ОСОБА_1 ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.3 ст.268 КУпАП).

За таких обставин, виходячи з положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, враховуючи, що клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надійшло, суд вважає можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення провести у відсутність ОСОБА_1 .

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, яка підтверджується відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №914105 від 25.03.2026, в якому визначено склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП та вірно визначено пункт правил дорожнього руху, який був порушений ОСОБА_1 , а саме п. 2.4, в якому зазначено, що «на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил», відеозаписом подій від 25.03.2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6861095 від 18.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому у суду відсутні підстави сумніватися у об`єктивності зазначених даних.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст.256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, а саме - невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР України, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 122-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі прийняття судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з осіб визнаних винними у вчиненні адміністративного правопорушення, на користь держави стягується сума судового збору в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2026 року становить суму в розмірі 665,60 гривень.

Сума судового збору на підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст. ст.122-2,221,256,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п`ятдесят три) грн. 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Суддя О.В. Назаренко