Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №398/381/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/381/26

провадження №: 1-кп/398/318/26

ВИРОК

Іменем України

"04" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії кримінальне провадження №12025121060001940 від 13.11.2025 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олександрії Кіровоградської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, який має на утриманні 2 малолітніх дітей, призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 06.03.2023 року, проходить службу у Збройних Силах України на посаді майстер-номер обслуги 1 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (у подальшому була реорганізована, у зв`язку з чим їй присвоєно новий номер - військова частина НОМЕР_2 ) від 21.06.2023 №174 солдата ОСОБА_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 № 32/321/501/13Т та мобілізаційного плану зараховано з 21.06.2023 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 (у подальшому була реорганізована, у зв`язку з чим їй присвоєно новий номер - військова частина НОМЕР_2 ), поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду майстер-номер обслуги 1 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , і визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Таким чином, з моменту зарахування 21.06.2023до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 (у подальшому була реорганізована, у зв`язку з чим їй присвоєно новий номер - військова частина НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 21.06.2023, приступив до виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст.ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, ст. 1, ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Однак, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, діючи умисно, в порушення вимог ст. 41, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 13, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вчинив привласнення офіційного документа з корисливих мотивів та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним по мобілізації, проходячи військову службу на посаді майстер-номер обслуги 1 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , 07.11.2025 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 знаходився за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. Козацький Шлях, 95 біля автозаправки АЗС «ОККО» помітив на асфальтному покритті банківську картку емітовану в ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), відкриту на ОСОБА_6 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-ХІІ від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст.1, п. 15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи коштів в Україні» № 2346-III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-ІІІ від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року №414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що його злочинні дії ніхто не бачить, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення ОСОБА_3 привласнив банківську картку, відкриту в ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) на ім`я ОСОБА_6 , з метою вчинення подальшої крадіжки чужих грошових коштів з рахунку вказаної картки, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився привласненим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив привласнення офіційного документа з корисливих мотивів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 357 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним по мобілізації, проходячи військову службу на посаді майстер-номер обслуги 1 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу мінометної батареї 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , в період дії в Україні правового режиму воєнного стану в Україні, 07.11.2025 року ОСОБА_3 знаходився за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. Козацький Шлях, 95 біля автозаправки АЗС «ОККО» помітив на асфальтному покритті банківську картку емітовану в ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), відкриту на ОСОБА_6 . У цей час, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки чужих грошових коштів з рахунку вказаної картки. У подальшому, в період з 07.11.2025 року по 09.11.2025 року, маючи умисел на незаконне заволодіння чужими грошовими коштами та використання їх для власних потреб, ОСОБА_3 , використовуючи банківську картку ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), відкриту на ім`я ОСОБА_6 , здійснював безготівкову оплату товарів у магазинах, аптеках та на автозаправних станціях м. Олександрії Кіровоградської області.

Так, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел на незаконне заволодіння чужими грошовими коштами та використання їх у власних потребах, здійснив безготівкову оплату у магазинах м. Олександрії, Кіровоградської області «Оптовичок» (вул. Олексія Скічка, 1А), «ОАЗИС» (вул. Знам`янська, 41), «Пікнік» (вул. Суворова, 2), «Маркетопт» (просп. Соборний, 5 та вул. Миру, 79), «Наша Ряба» (вул. Миру, 40), а також в аптеках «Аптека №55» (просп. Соборний, 26) і «Бажаємо здоров`я» (вул. Миру, 42), автозаправках АЗС «Укрнафта» (вул. Г. Мазепи, 3А та вул. Г. Мазепи, 3/1) та АЗС «ОККО» (вул. Козацький Шлях, 95) використовуючи чужу банківську картку ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), відкриту на ім`я ОСОБА_6 на суму 8 903 грн., 88 коп., чим умисними протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що мав фінансові труднощі, тому використав картку для купівлі ліків та продуктів для своєї сім`ї, у вчиненому щиро розкаявся, просив розглянути кримінальне провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Також просив призначити йому мінімальне покарання з іспитовим строком, оскільки він зробив для себе висновки, щиро розкаявся, повністю відшкодував заподіяну шкоду та має намір повернутися на військову службу.

Потерпіла в судовому засіданні просила призначити обвинуваченому мінімальний строк покарання, оскільки ОСОБА_3 повністю відшкодував заподіяну їй шкоду, жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає.

Суд на підставі ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також за ч. 1 статті 357 КК України, як привласнення офіційного документа з корисливих мотивів.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України належать до кримінального проступку та тяжкого злочину, є умисними кримінальними правопорушеннями.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, встановлено, що він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується негативно. Перебуває на обліку в лікаря-нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психостимуляторів та алкоголю; вживання зі шкідливими наслідками з 2025 року. На обліку в лікаря-психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

У досудовій доповіді, складеній 02.04.2026 року Олександрійським РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області, що виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства можливе, проте при цьому на нього слід додатково покласти обов`язок виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою «Зміна про кримінального мислення».

З огляду на встановлені під час судового розгляду дані про особу обвинуваченого та тяжкість і обставини скоєного злочину, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.1 ст.357 та ч.4 ст.185 КК України, спочатку призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, після чого на підставі ч. 1 ст.70 КК України призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням принципу індивідуалізації покарання та особи обвинуваченого, який винуватість у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завданий збиток, суд вважає за можливе застосувати положення ст.ст.75, 76 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки таке покарання буде відповідати безпосередній його меті та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався, підстави для його обрання до вступу вироку у законну силу відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст. 100 КПК України. Керуючись ст.ст. 370, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1, п.п. 2,4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази:

1)оптичний DVD-R диск білого кольору, на якому мається напис «DVD-R» «4.7GB/120min», з відеозаписами з камери внутрішнього відеоспостереження приміщення «Аптеки №4» від 08.11.2025 за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Миру, 42, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025121060001940 від 13.11.2025, які зберігаються у Кропивницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони;

2)оптичний DVD-R диск білого кольору, з відеозаписами з камери внутрішнього відео спостереження приміщення «АЗС 15003» від 08.11.2025 за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Гетьмана Мазепи, 3а, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025121060001940 від 13.11.2025, які зберігаються у Кропивницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони;

3)оптичний DVD-R диск білого кольору, з відеозаписами з камери внутрішнього відео спостереження магазину «МаркетОпт» від 08.11.2025 за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Миру, 79, залишити при матеріалах кримінального провадження №12025121060001940 від 13.11.2025, які зберігаються у Кропивницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони;

4)оптичний DVD-R диск білого кольору, з відеозаписами з камери внутрішнього відеоспостереження магазину «Пік-нік» від 09.11.2025 за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пров. Зоряний (Суворова), 2, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025121060001940 від 13.11.2025, які зберігаються у Кропивницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1