Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №350/549/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/549/26

Номер провадження 2-о/350/102/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Брошнів-Осадська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -

установив:

І. Стислий виклад позиції заявниці

У своїй заяві ОСОБА_1 просить суд ухвалитти рішення, яким встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводилася їй матір`ю.

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що після смерті матері відкрилася спадщина, для оформлення якої вона звернулася до Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з наявністю розбіжностей у документах, які підтверджують родинні відносини між заявницею та спадкодавцем.

Заявниця вказує, що у різних документах ім`я її матері зазначене як « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ». Так, відповідно до довідки про народження матір заявниці зазначена як ОСОБА_6 , тоді як у свідоцтві про народження заявниці матір записана як ОСОБА_7 . Після укладення шлюбу матір заявниці змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується відповідними документами.

На думку заявниці, зазначені розбіжності виникли внаслідок різного написання одного й того ж імені українською та російською мовами, а також допущених під час оформлення документів технічних неточностей. При цьому інші анкетні дані, зокрема дата народження, місце проживання та відомості про членів сім`ї, збігаються та свідчать про те, що йдеться про одну і ту ж особу.

Оскільки встановлення зазначеного факту породжує для заявниці юридичні наслідки та є необхідним для оформлення спадщини після смерті матері, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку підтвердження таких обставин за наявності розбіжностей у документах, заявниця змушена звернутися до суду із даною заявою.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі

Заявниця у судове засідання не прибула. Представник заявниці - адвокат Бурак Б.В. подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності заявниці та її представника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Брошнів-Осадської селищної ради у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Враховуючи подані учасниками справи заяви, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які заявниця посилається як на підставу своїх вимог, перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. З метою оформлення своїх спадкових прав заявниця звернулася до Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа №300/2025, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі (а.с.7).

Листом Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори від 10 березня 2026 року №143/02-14 заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у зв`язку з наявністю розбіжностей у документах, які підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та заявницею (а.с.8).

З довідки від 11 серпня 2005 року №3-44/208 вбачається, що відповідно до актового запису №24 від 31 березня 1954 року ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Берлоги Рожнятівського району Івано-Франківської області (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01 березня 1963 року встановлено, що матір`ю заявниці зазначена ОСОБА_7 (в оригіналі російською мовою - « ОСОБА_9 ») (а.с.10).

З довідки від 19 серпня 2005 року №3-44/221 вбачається, що у лютому 1972 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб із ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.11).

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 30 вересня 1984 року заявниця після реєстрації шлюбу з ОСОБА_11 змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_12 » на прізвище « ОСОБА_13 » (а.с.__).

Із копії свідоцтва про право власності на житло від 07 лютого 1995 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві спільної приватної власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї, серед яких зазначена її дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_11 та онуки (а.с.13).

Відповідно до довідки №45 від 22 січня 2026 року, виданої Брошнів-Осадською селищною радою, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні (а.с.14).

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами підтверджується, що зазначені у документах особи « ОСОБА_6 », « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_2 » є однією і тією ж особою, а заявниця ОСОБА_1 є її дочкою.

ІV. Зміст спірних правовідносин

Правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з необхідністю підтвердження факту родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_2 для оформлення спадкових прав після її смерті.

Підставою для звернення до суду стала наявність розбіжностей у документах щодо імені матері заявниці, що унеможливлює підтвердження родинних відносин у позасудовому порядку та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До даних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Крім цього, судом застосовано положення статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом норми права регулюють правовідносини, пов`язані із встановленням фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту родинних відносин між заявницею та померлою особою, від підтвердження якого залежить виникнення у заявниці права на оформлення спадщини після смерті матері.

Також, окрім застосування до спірних правовідносин наведених норм права, суд враховує роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Так, у пункті 1 зазначеної постанови роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли підтвердження такого факту безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема є необхідним для оформлення спадкових прав.

Таким чином, встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 є належним предметом судового розгляду в порядку окремого провадження, оскільки має для заявниці юридичне значення та необхідне для реалізації її спадкових прав.

VІ. Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви

Судом, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених у судовому засіданні доказів, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та особа, зазначена у документах як ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , є однією і тією ж особою, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доводиться їй дочкою.

Зазначені обставини повністю підтверджуються безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, які є належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про наявність між заявницею та померлою ОСОБА_2 родинних відносин матері та дочки.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки є необхідним для оформлення спадкових прав після смерті матері та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.12, 13, 18, 81, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Брошнів-Осадська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводилася матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: