Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №341/887/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/887/26

Номер провадження 3/341/128/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю захисниці Крохмалюк С. С., розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

установив

ФОП ОСОБА_1 вчинила порушення правил торгівлі алкогольними напоями за наступних установлених суддею обставин.

06.03.2026 ОСОБА_1 о 09:54 та о 09:59 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , реалізувала алкогольні напої (горілка «Первак», 025 л) без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме з однаковими марками акцизного податку, серії та номери яких дублюються у фіскальних чеках РРО. Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 156 КУпАП.

У судовому засіданні 04.06.2026 захисниця вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного порушення не визнала та пояснила, що відповідна ситуація, ймовірно, мала місце через збій програми та відключення світла.

При цьому захисниця просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю належних доказів вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП. Зокрема, вказала на такі недоліки наданих доказів:

- протокол складено не в межах 24 годин після отримання поліцейським матеріалів перевірки ФОП ОСОБА_1 ;

- протокол не містить конкретних норм законодавства, які порушила ОСОБА_1 , а приписи частини 1 статті 156 КУпАП є бланкетними. Отже, обвинувачення є неконкретним.

- диспозиція частини 1 статті 156 КУпАП передбачає реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Санкція передбачає конфіскацію такого товару. Отже, лише через контрольовану закупівлю можливо встановити відповідне порушення. Своєю чергою належними доказами не доведено факт реалізації саме з підробленими марками акцизного податку.

- матеріали не містять даних, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарської діяльності.

Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, поясненням захисниці, суддя виходить з такого.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів зміцнення законності.

Приписами ч. 1 ст. 156 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Таке порушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Відповідно до пункту 16 частини четвертої статті 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон) алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.

У пунктах 226.5. та 226.7. статті 226 Податкового кодексу України визначено, що маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП за вище викладених обставин доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення від 18.05.2026 № 738329, в якому описано час, місце і спосіб вчинення адміністративного правопорушення, містяться підписи особи про отримання примірника протоколу, обізнаність щодо розгляду справи у Галицькому районному суді, пояснення особи : «вказаний факт мав місце у зв`язку зі збоєм програми та виключення світла»;

- копії акта перевірки від 23.04.2026 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності – ОСОБА_1 . Згідно з висновками акта перевірки встановлено реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: за даними системи обліку даних РРО ДПС України в магазині реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, серії та номери яких дублюються у фіскальних чеках РРО (Додаток до акта № 1). Під час перевірки встановлено порушення ст. 62 Закону, статті 226 ПК України;

- Додатку №1 до акта перевірки, згідно з яким ОСОБА_1 06.03.2026 о 09:54 та о 09:59 в магазині «Замок» за адресою: вул.. Замкова, 3Б, в місті Галичі, на підставі двох різних фіскальних чеків реалізувала алкогольні напої (горілка «Первак», 025 л) за ціною по 65,0 грн за одиницю з однаковими марками акцизного податку: AKGN470100.

Таким чином, з указаних доказів суддя установив, що ОСОБА_1 як суб`єкт господарської діяльності реалізувала алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, номери та серії яких дублювались у різних фіскальних чеках, що свідчить про невідповідність таких марок акцизного податку вимогам чинного законодавства, їхню підробку та, відповідно, порушення особою правил торгівлі алкогольними напоями.

Складення протоколу про адміністративне правопорушення не за межами установлених 24 годин після виявлення порушення не тягне за собою закриття провадження у справі. Указаний термін, на переконання судді установлено для контролюючих органів для реалізації відповідними суб`єктами повноважень в частині розгляду справ і накладення стягнень у передбачені КУпАП строки.

Дані щодо статусу ОСОБА_1 як суб`єкта господарської діяльності містяться в акті перевірки і у судді відсутні підстави вважати, що такі є неправдивими, підробленими працівниками контролюючого органу.

Щодо конкретного способу документування відповідного правопорушення, то суддя вважає відповідні доводи захисту необґрунтованими. Своєю чергою невідповідність акцизних марок, а отже, і їхню підробку установлено на підставі наявних матеріалів.

Щодо відсутності саме у протоколі покликання на положення Закону і ПК України, які порушено, то суддя констатує, що Акт перевірки містить відповідні покликання. Акт перевірки отримано особою, захисником. Через необхідність ознайомитись з матеріалами справи було відкладено судове засідання. Таким чином, у контексті забезпечення особі можливості бути конкретно обізнаною щодо суті порушення, в якому вона обвинувачується, такі права й гарантії забезпечено, і особа була обізнана, в порушенні яких норм спеціального законодавства вона обвинувачується.

Підсумовуючи усе викладене вище, оцінивши досліджені докази всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що наявними у справі доказами доведено наявність у діях ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП, яке полягало порушенні правил торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.

Водночас ОСОБА_1 не надала жодного доказу того, що не вчиняла інкримінованого їй правопорушення.

Своєю чергою, суддя вважає доводи ОСОБА_1 про відсутність вини у вчиненні порушення необґрунтованими, оскільки вимкнення електричної енергії технічно не може призвести до відображення у системі обліку ДПС України здійснення однієї фінансової операції з реалізації алкогольного напою двічі у різний час через два різні фіскальні чеки.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обираючи розмір стягнення, суддя ураховує поведінку і ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення, а також складну економічну ситуацію в країні.

Санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає накладення штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі

При цьому матеріали справи не містять даних про вилучення предметів торгівлі та виручки.

З огляду на викладене, суддя позбавлений можливості накласти стягнення у частині конфіскації відповідних об`єктів матеріального світу та виручки.

Так само, суддя позбавлений можливості повертати матеріали адміністративної справи на доопрацювання, оскільки такі дії суперечать приписам статті 19 Конституції України та не передбачені чинним КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,0 грн.

Керуючись статтями 156, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

постановив

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ