Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 03 червня 2026 р.
Справа: №216/3560/26
Суддя: МАЛАНЮК О. Я.
Справа № 216/3560/26
провадження 2/216/3440/26
РІШЕННЯ
іменем України
04 червня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Маланюка О.Я.,
за участі секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачки - адвокат Маслякова Тетяна Олександрівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 гривень, з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивачки зазначає, що 29 червня 2013 року сторони зареєстрували шлюб у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №367, який за рішенням суду Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року розірваний. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час спільна дитина проживає разом із матір`ю – позивачкою в Австрії та перебуває на повному забезпеченні останньої. В свою чергу, відповідач працює в ТОВ «Інформаційні комп`ютерні системи та мережі» у Кривому Розі, а також здійснював підприємницьку діяльність, як фізична особа - підприємець, проте розмір його щомісячного доходу позивачу невідомий. Окрім того, частину доходу відповідач отримує неофіційно, тому вважають за необхідне стягнути аліменти у твердій грошовій сумі, з урахуванням обов`язку обох батьків по утриманню своєї дитини та тієї обставини, що відповідач є працездатним, а тому має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Між позивачем та відповідачем на момент подання даної заяви не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання малолітньої дитини. Відповідач приймає фінансову участь у вихованні дитини нерегулярно та визначає суму на власний розсуд, що ніяк не покриває половини потреб дитини. Основний тягар забезпечення потреб доньки: харчування, одяг, лікування, гуртки та інші необхідні витрати покладається на позивача. Тому, оскільки відповідач не надає належної та стабільної фінансової допомоги на утримання дитини, якій повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, з метою забезпечення постійного, достатнього та передбачуваного матеріального забезпечення дитини, просять суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
За наведеного позивачка вважає, що відповідач має реальну можливість надавати їй матеріальну допомогу шляхом сплати аліментів, тому остання звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05 травня 2026 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено учасникам провадження щодо строків подання письмових заяв по суті справи.
02 червня 2026 року через систему ЄСІТСС «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Вовка Михайла Вадимовича надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого, відповідач не згоден з розміром аліментів, які просить стягнути позивачка, зазначаючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів обґрунтованості стягнення суми аліментів у розмірі 10000 гривень. Відповідач не заперечує свого обов`язку щодо утримання малолітньої дитини та визнає необхідність сплати аліментів, однак позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше мінімального гарантованого законом розміру аліментів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки правом участі в судовому засіданні також не скористався. В заяві, що надійшла до суду через систему ЄСІТСС «Електронний суд» 18 травня 2026 року, представник позивачки - адвокат Маслякова Тетяна Олександрівна просила справу розглядати без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні також не скористався.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (стороною позивача подана заява про розгляд справи за їх відсутності, стороною відповідача поданий відзив).
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
29 червня 2013 року сторони зареєстрували шлюб у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено відповідний актовий запис №367, який за рішенням суду Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року у справі № 216/8923/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/134877451) розірваний.
Від шлюбу сторони мають дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 24 грудня 2013 року Інгулецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 564.
Відповідно до копій довідок про прописку із Центрального реєстру населення від 14.01.2026, виданих ОСОБА_4 , із перекладом перекладача ОСОБА_5 , підпис якої засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оленцевич О. А., що зареєстровано в реєстрі за № 989 та № 990, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14.01.2026 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із донькою – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З позову вбачається, що дитина проживає разом з позивачкою, протилежного відповідачем не доведено.
На підтвердження розміру доходів відповідачем надані копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань № 421545856467 від 08.02.2024, згідно якої фізична особа – підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , припинив підприємницьку діяльність та довідки № 319 від 11.05.2026 Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 01986394, що видана ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , про те, що він дійсно працює в КП «КМКЛ№2» КМР на посаді техніка та має середній заробіток у розмірі 16158,23 гривень.
Між сторонами виникли правовідносини врегульовані нормами Сімейного кодексу України в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 01 січня встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від шести до вісімнадцяти років 3512 грн.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Оскільки на теперішній час малолітня дитина сторін постійно проживає разом з позивачкою, суд вважає, що саме позивачка має право на вибір способу стягнення та на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов`язок щодо утримання дитини належним чином.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач частково визнає позовні вимоги та погоджується на сплату аліментів у розмірі частини від доходу, посилаючись на обставину того, що його підприємницька діяльність припинена, розмір доходу підтверджений відповідною наданою довідкою, а твердження позивача про отримання ним неофіційного заробітку ґрунтується лише припущеннях.
При визначенні розміру аліментів на дитину суд враховує матеріальне становище дитини, яка проживає разом з матір`ю, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який має постійний дохід, той факт, що у відповідача відсутні інші стягувачі аліментів, що не спростовано сторонами, також і те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
З урахуванням вищевказаного, даних, які могли б вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачем матеріальну підтримку позивачці судом не встановлено. Однак, суд враховує той факт, що середній заробіток відповідача становить 16158,23 грн. (без врахування відрахувань), що підтверджується Довідкою № 319 від 11.05.2026 року видану за місцем роботи відповідача. Пропонований відповідачем спосіб стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку становитиме в середньому 4039,55 грн.
Судом також враховано, що виховання дітей одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дітей, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають докладати обоє батьків для розвитку дітей, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір.
Поряд з цим суд зважає, що відповідно до частини першої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а тому щомісячні витрати на дитину в розмірі 10000,00 гривень є необґрунтовано завищеними.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд, відповідно до статті 182 СК України, враховує: майновий стан відповідача; стан здоров`я відповідача (відсутні докази про захворювання платника аліментів чи дитини); відсутність на утримані відповідача інших осіб, та приходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки в розмірі 5000,00 гривень, щомісячно, який буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме - з 04 травня 2026 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.13,81,141,263-265,273,279,354,430 ЦПК України, на підставі ст. ст. 79, 84, 110, 112, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень 00 копійок (п`ять тисяч сто гривень 00 копійок), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 04 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення та стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 аліменти в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 04 червня 2026 року.
Суддя О.Я.МАЛАНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua