Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №214/10832/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/10832/25

2/214/3815/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 214/10832/25за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2025 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду звернулась до суду з позовною заявою в якій просить, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня подання позову до закінчення навчання чи до досягнення нею 23 річного віку, у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 8 червня 2007 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Дзержинському відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №223 свідоцтво серії НОМЕР_1 . У шлюбі у них народилася дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 . Дитина проживає разом з нею, що підтверджується довідкою про склад зареєстрованих осіб від 06.11.2025p. Чоловік не проживає з ними з грудня 2024 року та подав на розлучення 03.02.2025 року у Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, справа №210/577/25. Наразі рішення про розлучення набрало законної сили 23.10.2025р. (Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу справа №210/577/25 2/214/2448/25. На даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Криворізькому державному педагогічному університеті. Їх донька навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Стипендію не отримує. Вона не в змозі самостійно утримувати доньку, у зв`язку з тим, що їй необхідні кошти на проїзд до місця навчання, а також на проживання, одяг, харчування, підручники тощо, що й зумовило необхідність звернення до суду. Батько дитини є здоровим і працездатним, інших осіб на утриманні не має, може виплачувати аліменти на рівні 25% від заробітку, оскільки працює в ПАТ "КРАМАТОРСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО ВЕРСТАТОБУДУВАННЯ". Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. З огляду на зазначені обставини вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану справу перегадано до Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю.

Ухвалою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.02.2026 року справу повернуто Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.04.2026 року від відповідача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив. В обґрунтування якого відповідач зазначає наступне. В своєму позові позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою в якій просить, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня подання позову до закінчення навчання чи до досягнення нею 23 річного віку, у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою. До досягнення повноліття доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він стабільно сплачував аліменти і не ухилявся від свого обов`язку утримувати свою дитину. Позивач просить стягувати аліменти на свою користь. Однак, станом на момент подання позову дитині ОСОБА_4 виповнилося 18 років. Відповідно до ст. 199 та ст. 200 СК України, право на утримання належить повнолітній особі, яка продовжує навчання. Враховуючи повну цивільну дієздатність ОСОБА_4 , вважаю за доцільне перераховувати кошти безпосередньо на її особистий рахунок для забезпечення потреб, пов`язаних із навчанням. Просить суд, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання за денною формою, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку. У разі припинення навчання за денною формою (відрахування, переведення на заочну/дистанційну форму, отримання диплому), стягнення аліментів припинити. Стягнення аліментів здійснювати шляхом перерахування коштів безпосередньо на особистий рахунок дитини ОСОБА_4 .

21.04.2026 року від позивача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування зазначає наступне. Відповідач до досягнення повноліття доньки сплачував аліменти згідно рішення суду (Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу справа №214/2003/25 2/214/2530/25), виконавче провадження №78241233. Після досягнення донькою повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач самостійно аліментів не сплачував ні на мій особистий рахунок, ні на особистий рахунок доньки. Донька при досягненні повноліття не готова була самостійно подавати до суду, тому доручила це їй. Згідно зі статтею 199 Сімейного кодексу України вона має на це право. На підставі вищевикладеного просить суд, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання за денною формою, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку на особистий рахунок дитини, за рішенням суду через державну виконавчу службу.

Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористалась, подала суду заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити їх.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить суд, справу розглядати за його відсутності, просить врахувати його заперечення викладені у відзиві, позовні вимоги визнає частково.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, та не оспорюється учасниками процесу, сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №599.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття та продовжує навчання у Криворізькому державному педагогічному університеті, що підтверджується довідкою від 22.10.2025 року №20/330 виданої та підписаної ректором Криворізького державного педагогічного університету Ярославом Шрамко, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою 1 курсу, групи ПП-25 факультету психолого- педагогічного, денної форми навчання. Навчання за держзамовленням. Наказ про зарахування від 11.08.2025 року №552-с. Весь термін навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр по 30.06.2029 року.

Згідно до частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

При визначенні розміру аліментів суд враховує положення статті 182 СК України, а також ураховує положення Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 752/20152/16-ц (провадження № 61-19405сво21) та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 459/2988/19 (провадження № 61-7539св22) де зроблено висновок про те, що аналіз змісту частини другої статті 199 СК України дає підстави для висновку, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, зокрема коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, а також звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв`язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури. Правило частини другої статті 199 СК України виключно передбачає припинення права повнолітньої дитини на утримання у разі припинення нею навчання, тобто закінчення або відрахування з навчання у навчальному закладі. Законодавець не передбачив винятку з правила частини першої статті 199 СК України, яка, зокрема не містить застереження про те, що канікулярний період, період вступу до вищого навчального закладу для здобуття вищого рівня освіти не входять до періоду нарахування та сплати аліментів одним із батьків на користь повнолітньої дитини.

Завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та: 1) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти; або 2) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю, незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти).

Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 753/20347/20 (провадження № 61-9584св21).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Оскільки відповідач є працездатною особою, має стабільний заробіток, що ним не спростовано та не доведено неможливість сплати аліментів на утримання дочки, законом встановлено його обов`язок надавати матеріальну підтримку дочці, яка продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, суд вважає, що з відповідача на користь позивача на утримання дочки на період її навчання, слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки доходу (заробітку), що буде відповідати інтересам сторін та повнолітньої дитини.

Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави.

Керуючись статями 182, 191, 199, 200 СК України, статями 10, 12,13, 81,141, 263, 265, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи стягнення з 26.02.2026 року, на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення повнолітньою дитиною 23-х років, на користь матері дитини ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) гривень 20 коп.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.В. Чернова