Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №174/701/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №174/701/25

Суддя: Крамар О. М.

справа №174/701/25

провадження №1-кп/176/370/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільногірськ Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

16.06.2000 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 140 ч. 2, ст. 145 ч. 1, 42, 44, 45 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно, з випробувальним терміном 3 роки;

- 13.02.2001 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 140 ч.2, ст. 140 ч.3, ст. 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.07.2005 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2 КК України (в редакції КК України від 05 квітня 2001 року) до 1 року позбавлення волі;

- 19.01.2006 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст. 289 ч. 2, ст. 185 ч.3, 70 ч. 1, 4 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 03.11.2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч.2, 70 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 28.01.2014 року Вільногірським міським судом Дніпропетровській області за ст. 289 ч. 2, ст. 185 ч. 3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений з випробувальним терміном 3 роки. Відповідно до ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 скасовано звільнення з випробуванням та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;

- 02.03.2015 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, за ст. 185 ч.2, ст. 263 ч.2, ст.309 ч.1, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч.1,4,5 КК України частково приєднано невідбутий строк 1 рік 10 місяців за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року, до відбуття призначено 4 роки 10 місяців позбавлення волі. Звільнений по відбуттю строку покарання 02.12.2019 з Дніпропетровської ВК № 89;

- 01.10.2020 року П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. 25.10.2023 знятий з обліку Кам`янського РВ № 1 ФДУ ЦП в Дніпропетровській області на підставі ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023, у зв`язку із закінченням іспитового строку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2025 року за №12025041150000053,

з участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 та території України, в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан. На підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки було розпочато призов громадян за мобілізацією у відповідності до пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України, у тому числі і на території Дніпропетровської області.

Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Вiдповiдно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територiальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язанi: з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях начальників ТЦК та СП), де вони перебувають на військовому обліку, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язкiв за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки тa мобiлiзацiйної готовності, прибуття за викликом до територiального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згiдно із законом.

Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.

07.02.2025 у зв`язку із заходами проведення призову та мобілізацією, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов`язаним в особливий період був доставлений співробітниками ВП № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 для проведення призову за мобілізацією та був направлений для проходження військово-лікарської комісії.

Після чого, 07.02.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із заходами проведення призову за мобілізацією та виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 для проведення призову за мобілізацією був направлений на обстеження та проходження медичного огляду військовозобов`язаного до військово-лікарської комісії, яка здійснює свою професійну діяльність за адресою АДРЕСА_3 та згідно картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній придатний до військової служби.

Два рази ОСОБА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 були оголошені, вручені та роз`яснені бойові повістки керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для відправки до військової частини, які останнім були отримані, про що свідчать підписи ОСОБА_3 на корінцях даних повісток, а саме 07.02.2025 та 27.03.2025.

07.02.2025 та 27.03.2025 військовозобов`язаному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із заходами проведення призову за мобілізацією було оголошено, роз`яснено його права та обов`язки, а також попереджено про кримінальну відповідальність за відмову та ухилення від призову за мобілізацією, про що останній був попереджений особисто під підпис.

Однак, військовозобов`язаний ОСОБА_3 , будучи призваним на військову службу за мобілізацією та належним чином повідомлений про дату, час та місце прибуття, до ІНФОРМАЦІЯ_2 08.02.2025 на 08 год. 00 хв. та 28.03.2025 на 08 год. 00 хв. умисно не прибув, а залишився за місцем свого проживання.

ОСОБА_3 , являючись військовозобов`язаним, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, маючи на меті ухилитися від призову за мобілізацією, не бажаючи виконувати свій конституційний обов`язок та проходити військову службу, достовірно знаючи про свій обов`язок щодо призову за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у вказані в бойових повістках дати до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних на те причин не прибув та жодних обставин неприбуття не повідомив, чим ухилився від виконання свого конституційного обов`язку та призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період тим самим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, положення ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022.

03 червня 2026 року між прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України за тих обставин, які викладені в угоді про визнання винуватості. Беззастережно визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення. При цьому, сторони домовились на призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та строку покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди роз`яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначив, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого адвокат в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 394, 424, 473, 474,476 КПК України, ст.389-1 КК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, з`ясував у обвинуваченого та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття, внесення на спеціальний рахунок НБУ грошових коштів у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень на підтримку Збройних Сил України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Обвинуваченому слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.

Сторони угоди /прокурор та обвинувачений/ домовились про призначення обвинуваченому узгодженого покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалість якого має визначити суд, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 червня 2026 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, яка укладена між прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань-пробації.

Речові докази: зразки почерку та підпису ОСОБА_3 , документи та їх належним чином завірені копії (довідка військово-лікарської комісії від 07.02.2025, картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 , попередження про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 від 07.02.2025, попередження про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 від 27.03.2025, розписки про отримання бойової повістки від 07.02.2025, 27.03.2025, акти про неявку від 08.02.2025, 28.03.2025, належним чином завірена копія рапорту про неявку ОСОБА_3 по бойовим повісткам від 08.02.2025, 28.03.2025, належним чином завірена копія облікової картки до військового квитка ОСОБА_3 , диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 6239,80 грн.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст.389 -1 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua