Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №211/4172/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №211/4172/26

Провадження № 1-кп/211/1156/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000099 від 19.01.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, інвалід 3 групи, працює водієм в ПП «Одіум-Престиж», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_4 , представника потерпілої – ОСОБА_5 (ВКЗ), захисниці – ОСОБА_6 , обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

встановив:

18.01.2026 приблизно о 21 годині 00 хвилин, в темний час доби, при цьому працювало вуличне електроосвітлення, по мокрому асфальтному покриттю проїзної частини вулиці Соборності, з боку вул. Олександра Васякіна в напрямку вул. Петра Дорошенка в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу рухався технічно справний автомобіль «Рута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , наближаючись до електроопори №227, під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У цей же час, попереду автомобіля «Рута» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзній частині дороги по вулиці Соборності, без руху в положенні стоячи перебувала пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, водій ОСОБА_7 діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не впевнився в безпечності свого руху, маючи технічною можливістю запобігти наїзду на пішохода, вчасно не зменшив швидкість руху та не зупинив керований ним автомобіль «Рута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , щоб надати дорогу пішоходу, який перебував на проїзній частині вулиці Соборності, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

«1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;

«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;

«12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.».

Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання події, по проїзній частині дороги вулиці Соборності, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, водій ОСОБА_7 , допустив наїзд керованого ним автомобіля «Рута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_8 , що перебувала без руху в положенні стоячи.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: тупої поєднаної травми тіла, саден обличчя, закритого перелому кісток склепіння черепу з поширенням на основу та лицевий скелет, пневмоцефалія, гемо синусу, гемотимпануму, забою головного мозку, гематоми лівої молочної залози, закритих переломів 2-4 ребер ліворуч, закритого уламкового перелому лівої стегнової кістки, які згідно висновку експерта № 234 від 17.02.2026 року за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Між порушенням водієм ОСОБА_7 безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків – спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , є прямий причинний зв`язок.

На підставі викладеного, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

По кримінальному провадженню №12026041230000099 від 19.01.2026 між обвинуваченим ОСОБА_7 , його захисницею ОСОБА_6 та прокурором ОСОБА_4 08.05.2026 була укладена угода про визнання винуватості та скріплена підписами сторін.

Відповідно до п. 2 угоди обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно із п. 3 угоди, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, який є тяжким злочином, особи обвинуваченого ОСОБА_7 , який повністю відшкодував завдані збитки, працює водієм в ПП «Одіум-Престиж», інвалід 3 групи внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, на обліках лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, та обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 та відсутності обставин, які обтяжують покарання останньому, можливості виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання, з огляду на положення ст.ст. 65, 66, 67, КК України, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обвинуваченому, захисниці, прокурору, представнику потерпілої судом роз`яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди згідно із ч. 2 ст. 473 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисниця ОСОБА_6 проти затвердження угоди не заперечувала.

Прокурор просив затвердити угоду, укладену між ним та ОСОБА_7 , яку 08.05.2026 року вони підписали добровільно, йому зрозумілі наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Представник потерпілої ОСОБА_5 підтвердив надання письмової згоди потерпілої прокурору на укладення угоди про визнання винуватості та відсутність претензій майнового характеру до обвинуваченого.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Вид та міра покарання, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Виходячи з викладеного, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди, позицію потерпілої, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгоджених сторонами виду і міри покарання, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 368- 370, 373, 374, 472-475 КПК України, суд-

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08.05.2026 між обвинуваченим ОСОБА_7 , захисницею ОСОБА_6 та прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026041230000099 від 19.01.2026.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, та покласти обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави: 7 328 (сім тисяч триста двадцять вісім) грн 16 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення судової автотехнічної експертизи № 930-26 від 25.03.2026.

Речові докази:

- автомобіль «Рута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 – вважати переданим за належністю;

- DVD-R диск з відеозаписом моменту ДТП, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку 04.06.2026 у порядку ч.15 ст. 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1