Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №171/2891/21 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2891/21

2/171/613/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мигалевича В.В.,

за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування вимог зазначила, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час стосунки з відповідачем погіршилися. Малолітня дитина мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач перебуває у складному матеріальному становищі, потребує матеріальної допомоги на своє утримання від відповідача. Відповідач, в свою чергу, матеріальну допомогу на утримання дружини не надає.

Позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача аліменти на її утримання, як дружини, до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) з моменту подання позову до досягнення дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явились, представник позивача надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та відсутність позивача, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не прибули, відповідач надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та відсутність його представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши наявні у справі матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено таке:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане Апостолівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.04.2021 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що дитина мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дружини не надає. На час вирішення спору судом відповідач є працездатною особо (докази зворотного відсутні).

Отже, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, суд виходив з такого:

Зазначені вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно зі ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Приписами ч.6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Згідно з ч.1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 статті 91 СК України передбачено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Як зазначалось вище, 14.11.2025 року відповідач звернувся до суду з письмовою заявою про визнання позову у повному обсязі.

Судом установлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, з огляду на що суд вбачає законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, відповідно до приписів ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд враховує той факт, що відповідач є працездатною особою, має бажання виплачувати аліменти на утримання дружини.

Виходячи з принципу справедливості та розумності, з урахуванням матеріальних потреб дружини та можливостей відповідача, враховуючи визнання позову відповідачем у повному обсязі, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, а також з огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору за законом, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави згідно вимог ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180-183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 141, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, 264, 265 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи з 09.12.2021 року до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мигалевич В.В.