Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №946/3258/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3258/26

Провадження № 3/946/893/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2026 року м. Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління Служби безпеки України в Одеській області у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді начальника режимно-секретного сектору (начальник режимно-секретного органу філії) в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ізмаїльського морського порту), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

У березні 2026 року у ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, під час проведення, на підставі ст. 37 Закону України «Про державну таємницю» (далі - Закон), позапланової комплексної перевірки стану охорони державної таємниці в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ізмаїльського морського порту), виявлено ознаки триваючого адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, з боку громадянина України ОСОБА_1 .

Так, наказом начальника філії від 09.10.2018 №181-ос/14 ОСОБА_1 , призначено на посаду начальника режимно-секретного органу філії (надалі - начальник РСО).

На підставі чинної «Номенклатури посад працівників Філії, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці», ОСОБА_1 на підставі розпорядження УСБУ в Одеській області від 07.03.2025 № 56-д було надано допуск до державної таємниці за формою 3, та на підставі наказу начальника філії від 11.03.2025 №4/07/05-5-65дск йому наданий доступ до інформації, яка має ступінь секретності «Таємно».

У зв`язку з оформленням допуску до державної таємниці, ОСОБА_1 взяв на себе письмове «Зобов`язання громадянина України», зміст та форма якого визначені Додатком 9 до «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабміну України від 18 грудня 2013 року № 939 (далі - Порядок-939), відповідно до якого він був поінформований про відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці та зобов`язався виконувати вимоги режиму секретності та додержуватися вимог законодавства про держави) таємницю.

Відповідно до п. 116 Порядку-939 громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов`язаний:

- виконувати вимоги режиму секретності;

- знати ступінь секретності робіт, що проводяться, правильно визначати гриф секретності документів та інших матеріальних носіїв інформації, дотримуватися правил користування ними, порядку їх обліку та зберігання;

- додержуватися встановленого порядку пересилання, перевезення та передачі матеріальних носіїв секретної інформації;

- не допускати витоку секретної інформації, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Таким чином, відповідно до функціональних обов`язків, ОСОБА_1 зобов`язаний знати вимоги нормативно-правових актів України, постанов та інструкцій щодо забезпечення охорони держаної таємниці.

Разом з тим, комісією Управління СБ України в Одеській області, під час проведення перевірки стану охорони державної таємниці у філії, з боку ОСОБА_1 були виявлені недоліки та порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, зокрема:

- залучення до складу комісії з метою проведення річної перевірки наявності матеріальних носіїв секретної інформації (надалі - МНСІ) за 2025 рік трьох осіб, які на момент здійснення вказаного заходу не мали чинного допуску до державної таємниці. Таким чином, до усіх МНСІ філії безпідставно отримали доступ особи, які не мали допуску до державної таємниці, а також - мали безперешкодну' можливість ґрунтовно ознайомитися із їх змістом, чим було створено передумову (загрозу) до витоку секретної інформації (п.п. 434, 435, 436 Порядку-939);

- порушення вимог секретного діловодства, що виразилося в оформленні журналів обліку згідно вимог Порядку-939, а саме, на зворотному боці останніх аркушів журналів обліку зроблено запис про кількість пронумерованих і прошитих аркушів, який засвідчений підписом уповноваженого РСО, але скріплений печаткою «Для пакетів» замість печатки «РСО», що порушує вимоги п. 254 Порядку-939;

- порушення порядку зберігання та поводження із секретними мобілізаційними документами, що виразилось зберіганні секретних мобілізаційних документів не в окремому сейфі, папці, а в портфелі разом з іншими документами, а також, виготовлення секретних мобілізаційних документів філією без письмового розпорядження установи вищого рівня (п.п. 92, 336, 338, 341 Порядку-939);

- порушення порядку забезпечення режиму секретності під час міжнародного співробітництва, що виразилось у не надсиланні копій планів забезпечення режиму секретності після їх затвердження установі вищого рівня, не розроблені зразків спеціальних тимчасових перепусток для іноземців; (п.п. 722, 724, 730 Порядку-939)]

- порушення порядку знищення таємних документів, що виразилось у формальному підході начальника РСО та комісії до знищення МНСІ, оскільки безпосередньо перед знищенням комісія зобов`язана звірити відомості про доку менти і справи із записами в акті про знищення, що не було дотримано при останньому знищенні (п.п. 416, 423, 425 Порядку-939)\

- порушення порядку оформлення робочих зошитів для ведення записів, що містять секретну інформацію (п. 257 Порядку-939)\

- порушення вимог передачі вхідних таємних документів, а саме, взагалі відсутні підтвердження, що секретні документи після реєстрації в РСО передавались керівнику філії за його підписом у журналі (№01/05-5-65) або картці обліку (п. 305 Порядку-939)\

- порушення порядку переоформлення допуску до державної таємниці, що виразилось у порушенні ст. 22 Закону, п.п. 54 та 74 Порядку-939, а саме, ОСОБА_1 підготовив та направив до УСБУ в Одеській області документальні матеріали для переоформлення допуску до державної таємниці п`яти співробітникам філії де у вмотивованих запитах (вих. реєстр. № 44/03/14-01-11-41 дек від 11.11.2025, вих. реєстр. № 49/03/14-01-11-41 дек від 01.12.2025, вих. реєстр. №15/03/14-01-11-41 дек від 03.02.2025, вих. реєстр. № 56/03/14-01- 11-41дск від 30.12.2025, вих.реєстр.№51/03/14-01-41 дек від 04.12.2025), зазначив, що саме вони узяли на себе зобов`язання громадянина України у зв`язку із допуском до державної таємниці, що не відповідає дійсності (п.п. 54, 74 Порядку-939).

Таким чином, ОСОБА_1 порушив встановлений законодавством порядок надання допуску до державної таємниці п`яти співробітникам філії, що призвело до безпідставного оформлення допуску до державної таємниці вказаним особам та створення передумов до витоку секретної інформації.

Внаслідок порушення вимог режиму секретності, в філії створено передумови (загрози) до витоку секретної інформації.

Зазначені обставини, а саме кількість виявлених порушень режиму секретності та їх характер, свідчать про те, що ОСОБА_1 , за період виконання ним своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. 21 Закону, п.п. 41-43 Порядку-939, не було вжито належних заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці у філії та не забезпечено контроль за охороною державної таємниці. Крім того, ОСОБА_1 порушено письмове зобов`язання громадянина у зв`язку із допуском до державної таємниці (у частині неухильного виконання вимог режиму секретності, та додержання інших вимог законодавства про державну таємницю), а також п.116 Порядку-939, яким визначено обов`язки громадянина - секретоносія.

Таким чином, своїми діями та бездіяльністю, всупереч своїм функціональним обов`язкам, протягом періоду часу з січня 2022 року по квітень 2026 року ОСОБА_1 не було вжито заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечено контроль за охороною державної таємниці в установі, за що відповідальність передбачена п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП (невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці).

Зазначені обставини зафіксовані членами комісії Управління СБУ в Одеській області в ході проведення заходів офіційного контролю за станом охорони державної таємниці та підтверджуються «Актом планової комплексної перевірки стану охорони державної таємниці в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ізмаїльського морського порту)», поясненнями та іншими документами, які додаються до протоколу №23 про адміністративне правопорушення від 06.04.2026, який ОСОБА_1 підписав.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав частково. Зазначив, що дійсно були наявні певні порушення, про які йдеться як у протоколі, так і у акті перевірки. Однак велика кількість тверджень протоколу та акту про наявність більшості порушень не відповідає дійсності.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення притягуваного, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч, 1 ст. 212-2 КУпАП.

Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Як було вище встановлено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №23 від 06.04.2026, ОСОБА_1 порушив встановлений законодавством порядок надання допуску до державної таємниці п`яти співробітникам філії, що призвело до безпідставного оформлення допуску до державної таємниці вказаним особам та створення передумов до витоку секретної інформації.

Крім часткового визнання своєї вини притягуваним, вина ОСОБА_1 в порушення вимог режиму секретності, невжиття ОСОБА_1 необхідних заходів щодо охорони державної таємниці та створення передумови до витоку секретної інформації, також повністю підтверджуються обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, Актом перевірки стану охорони державної таємниці в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ізмаїльського морського порту) від 06.04.2026 за № 65/11/3049дск та іншими доказами у сукупності.

При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушень вказує на те, що він вчинив грубе правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1

за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , правопорушення, а також безальтернативну санкцію п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього, необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень.

Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283 – 285 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень, зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: А.С. Адамов